Тернополяни підтримують створення мережі україномовних фестивалів
ІНДІ
Роман ПАНЬКЕВИЧ
У минулі вихідні у Тернополі відбувся Всеукраїнський фестиваль молодіжного мистецтва “Нівроку-2000”. Протягом двох днів тернопільська молодь та численні гості насолоджувались україномовною музикою 25 молодіжних гуртів та виконавців з усіх регіонів України.
На фестиваль “Нівроку” вже традиційно приїжджають гурти, які представляють кращі зразки сучасних напрямків музики (альтернатива, рок, танцювальна та якісна фольк- і поп-музика). Серед них у Тернополі були цього року і вже відомі львів’янам “Неймлес”, “Лос-Динамос”, “Мотор’ролла”, “Фактично самі”, “Крихітка Цахес”, а “хедлайнерами” стали групи, які не є загальновідомими, проте зайняли свою нішу в молодіжній музиці, – це київська “Росава” і, що приємно, “Годо” зі Львова. Свого часу саме з “Нівроку” починали й “Мертвий півень”, і “Плач Єремії”, “Океан Ельзи” і “Танок на майдані Конго” та багато інших.
Фестиваль не має стильових обмежень і діє не на конкурсній основі. Приємно, що його засновники не зважають на рівень ринкової “розкрутки”, як прийнято казати на “Нівроку”, “ватаг” чи “співців”, і вважають себе покликаними пропагувати сумлінних і талановитих артистів. За дев’ять років “Нівроку” переріс з рокового дійства-концерту в широкомасштабну серію виставок фотохудожників та митців, поетичних читань тощо.
Україномовність виконавців була визначальним моментом у виборі запрошених на це музичне свято. За словами організаторів “Нівроку”, саме така музика перебуває в опозиції до FM-станцій (навіть у стовідсотково українському Тернополі з радіоприймачів лунає примітивна російськомовна попса). Саме тому цього року гаслом фестивалю був заклик “Слухай своє!”. На прес-конференції фестивалю йшлося про те, що в Україні держава підтримує лише “москальські” фестивалі (наприклад, “Таврійські ігри”, “Чорноморські ігри” та ін. – Р. П.), а україномовні фестивалі приречені на самоплив. Деякі українські фестивалі нівелюються й, по суті, є втраченими для української культури. Яскравий приклад – “Червона Рута-99”. Тому протистояння державному нехтуванню вбачають у корпорації усіх україномовних фестивалів, таких, як “Рок-екзистенція”, що стоять на некомерційних засадах.
|
|
