Шевенман: або я, або автономія
ФРАНЦІЯ
Адам СИНИЦЬКИЙ
Міністр внутрішніх справ Франції Жан-П’єр Шевенман подав у вівторок у відставку. Таким був останній аргумент шефа МЗС у його полеміці з прем’єром Ліонелем Жоспеном довкола питання про автономію Корсики.
Цю відставку аж ніяк не можна віднести до ординарних урядових ротацій, звичних для всіх країн. Йдеться радше про симптоми серйозної проблеми, з якою Франція наразі не може дати собі ради. Від часів взяття Бастилії й проголошення Республіки французи ігнорували проблему національних меншин у країні; це навіть стало своєрідним моветоном для французьких політиків. Як наслідок, чимало французів виявилися просто не готовими визнати права бретонців, корсиканців чи французьких басків бодай на культурну автономію.
Виснажлива терористична війна та неуспіх багаторічних урядових програм урегулювання питань із нацменшинами примусили Жоспена зробити непопулярний крок – піти на поступки корсиканським сепаратистам, запропонувавши їм досить широку автономію. При цьому ініціативу голови уряду підтримали тільки 22 відсотки французів.
Головним речником спротиву федеративним тенденціям від початку функціонування уряду Жоспена став Жан-П’єр Шевенман. Це – людина з твердою вдачею, що стоїть на засадах республіканських ідеалів, сформованих Великою французькою революцією. Ще у 1990 році Шевенеман подав у відставку з поста міністра оборони, виступивши проти війни в Іраку, а на посаді шефа МЗС він неодноразово критикував політику післямаастрихтської Європи за її надто толерантне ставлення до іммігрантів.
Напередодні Шевенман заявив у парламенті, що має намір піти у відставку. На його думку, поступки корсиканцям не дадуть Франції нічого позитивного, проте стануть прикладом для інших сепаратистів. У вівторок на місце Шевенмана прийшов соціаліст Даніель Вуалан, близький соратник Ліонеля Жоспена.
|
|
