Про стан дотримання в м.Дрогобичі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА
Основними складовими системи місцевого самоврядування є міська рада та міський голова. У Дрогобичі порушений баланс влади між цими елементами. Як і з якою метою це зроблено? Які наслідки для міста і хто від цього виграв?
Організація роботи міської ради та виконкому
Міський голова Дрогобича Олексій Радзієвський вирішив сформувати свою систему влади в містах Дрогобичі та Стебнику. Полягає вона у максимальній концентрації влади в одних руках. На першому після виборів засіданні виконкому приймається рішення № 116 (від 21. 05.1998 року) „Про розподіл функціональних обов’язків керівництва міської ради та її виконавчого комітету“. Всупереч чинному законодавству на міського голову покладається координація діяльності всіх силових структур.
Підготовка та проведення сесійних засідань проходять з багатьма порушеннями Регламенту міської ради. Часто питання виносяться без попереднього обговорення. Сесійні засідання проводяться рідко, один раз на квартал. Власне це є „оправданням“ того, що міський голова „змушений“ з метою оперативного управління перебирати на себе функції міської ради. Перші кроки зроблені одразу після виборів – рада делегувала міському голові певні повноваження (ухвала № 21 від 29 квітня 1998 року) – такі як, отримання кредитів (до 400 тис. грн.), відчуження майна для погашення заборгованості з виплати заробітної плати. Слід відмітити, що функція відчуження майна є виключною компетенцією ради (п. 30 Ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні“).
Питання бюджету, фінансів
До виключної компетенції міської ради також належить розподіл коштів місцевого бюджету, відповідних повноважень міського голови не передбачено. Але, всупереч чинному законодавству, розподіл коштів бюджету та резервного фонду відбувається розпорядженнями міського голови з наступним формальним затвердженням на сесії, хоча така процедура чинним законодавством не передбачена. Формалізм полягає в тому, що кошти вже видані і повернути їх механізму немає.
Загальна сума бюджетних коштів, якими розпоряджався міський голова самостійно, порушуючи п. 23 ст. 26 „Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад“ Закону України „ Про місцеве самоврядування в Україні“ складає 10 051 250 грн. – більше 30% бюджету м. Дрогобича 1999 року.
Бюджет 2000 року формувався практичного одноособово. Обговорення на депутатських комісіях відбулось формально, із залученням незначної частини депутатів. Процес формування бюджету відбувався закрито від громадськості. В бюджеті 2000 року не передбачено коштів на компенсацію перевезень пільгових категорій пасажирів. Такі дії міського голови з формування міського бюджету ставлять на грань банкрутства ВАТ „АТП 14067“, на якому лежить основний тягар перевезення пільговиків, – основного конкурента підприємства „Сігми“, яке в 1999 році утворив Андрій Радзієвський – син міського голови. Одночасно в бюджеті передбачаються значні кошти на утримання міського футбольного клубу „Галичина“.
Вищенаведені факти порушень закону носять не випадковий характер, вони створюють міському голові умови для значних зловживань.
Багатьох депутатів обурив факт не погоджених з ними видатків на будівництво пам’ятника Юрію Дрогобичу - 710 тис. грн., при значному браку коштів у комунальному господарстві. Пояснення просте – відкриття пам’ятника під час президентської передвиборчої кампанії, приїзд Президента – дав добрі шанси міському голові „засвітитися“ перед Президентом та його командою, з метою отримання певних „дивідендів“ в майбутньому.
Постановою Кабінету Міністрів України №694 від 26 червня 1998 передбачено, що при закупівлі товарів (робіт, послуг) на суму понад 10 000 грн. за бюджетні кошти необхідно проводити тендери для визначення кращого постачальника.
Міський голова грубо порушує ці вимоги. Про критерії підбору міським головою постачальників та виконавців можна лише здогадуватись.
У лютому 2000 року облдержадміністрацією проводилась перевірка Дрогобицького міськвиконкому, щодо здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади. Очолював комісію заступник голови облдержадміністрації Т. Федак. В акті перевірки відмічено:
„Аналіз надходження скарг на роботу служб житлово-комунального господарства свідчить тенденцію збільшення їх числа, особливо повторних скарг на ремонт житла, покрівель зволікання з наданням житла і т. д. Необхідно вирішити питання з будівництвом і розширенням сміттєзвалища та міського кладовища. Особливу увагу слід звернути на технічний стан пам’яток архітектури. У аварійному стані дахи синагоги, церкви Воздвиження Чесного Хреста, а зволікання з їх ремонтом може привести до втрати пам’яток; в аварійному стані будинок колишньої житниці; в незадовільному стані комплекс споруд XVIII-XX ст. ст. солеварного заводу та ряду житлових будинків.
Комісія вважає, що міськвиконком повинен із всією відповідальністю поставитися до справи охорони і збереження пам’яток архітектури Дрогобича; вишукати кошти для протиаварійних та ремонтно-реставраційних робіт на пам’ятках.“
Але всупереч висновкам комісії, міським головою виноситься на засідання виконкому та приймається рішення № 153 від 30 травня 2000 року про спорудження в місті Дрогобичі пам’ятника на честь 2000-ліття Різдва Христового та утворити оргкомітет зі святкування, планують запросити Президента України та вищих ієрархів церков, тобто організовується за кошти місцевого бюджету захід для підняття іміджу міського голови О. Радзієвського. В даному рішенні дається вказівка фінансовому відділу міської ради виділити кошти з бюджету для оплати будівництва пам’ятника в порушення п.23 ст.26 Закону „Про місцеве самоврядування в Україні“.
Думка священнослужителів з приводу організованих святкувань викладена в листі Владики Юліана Вороновського та 18 священиків до міського голови, де зокрема сказано: „Нас дивує позиція влади щодо громадських заходів, здійснюваних Церквою для міста, коли практично за все Церква платить тій же мерії. Нас також дивує, що напередодні ювілею 2000-ліття християнства влада міста не запрошує представників Церкви на предювілейні наради, хоча „заочно“ вписує їх до оргкомітету, сама ж не реагує на запрошення з боку Церкви.“
Механізми прийняття рішень
Не всі ухвали, які виносить міський голова, приймаються. Тоді вступають в дію інші механізми вирішення міським головою питань, в яких він зацікавлений – документи просто підробляються. Так, на сесійному засіданні при вирішенні питання про передачу на баланс педуніверситету будівлі Палацу школяра, за пропозицією депутата Львівської обласної ради п. Віри Байси, прийнято рішення про передачу в безоплатне користування дане приміщення терміном на 25 років. Але ухвала підписана міським головою містить текст, на якому власне він і настоював – передати дане приміщення на баланс педуніверситету (Ухвала № 221 від 26.05.1999 року).
Аналогічна ситуація з ухвалою про місцеві податки і збори, яка не влаштувала керівників міського промтоварного ринку, і голова підписує ухвалу, в якій величини ринкового збору за торгівлю автомобілями значно менші, ніж ті, за які проголосували депутати.
Проведення політики приватизації та оренди комунального майна
Приватизацією об’єктів комунальної власності в м. Дрогобичі займалось представництво Фонду державного майну України, організація незалежна від міської влади. З метою особистого впливу та контролю за процесами приватизації та оренди комунального майна, міський голова вирішує створити управління комунальної власності та приватизації. Одночасно ініціюються передача в комунальну власність, тобто в управління комунальної власності, пакетів найбільших підприємств міста ВАТ НПК „Галичина“ (ухвала № 51 від 24.06.99 року) та ВАТ „Дрогобицький долотний завод“ (ухвала № 92 від 24.09.98 року). Степан Давимука, начальник регіонального відділення ФДМУ у Львівській області так коментує цю діяльність міського голови: „Центр останнім часом передавав в управління часто сумнівним підприємницьким юридичним особам пакети акцій. Ми маємо величезний негативний результат від цього. Особливий приклад у Дрогобичі, де колишній перший секретар міськкому партії пан Радзієвський став мером після восьми років підприємницької діяльності. Він намагається перетворити мерію у таке собі комерційне бюро і перебрати в управління всі місцеві підприємства. Причому прагне поєднати це з діяльністю відповідних структур, які він зорганізував“. ( „Галицькі контракти“ №8 ц.р.).
Управління комунальної власності та приватизації під безпосереднім керівництвом міського голови так організовує свою роботу, що депутати міської та обласної рад рішуче поставили перед міським головою питання про зміну керівника даного управління і фактичне, а не формальне підпорядкування раді. На що отримали від міського голови категоричну відмову. Міська рада приймає ухвалу про ліквідацію управління комунальної власності та приватизації з чітко визначеними мотивами такого рішення, але це не влаштовує міського голову, який через три дні видає розпорядження про призупинення дії даної ухвали.
Така політика міського голови в галузі приватизації та управління комунальної власності свідчить про грубе порушення принципів місцевого самоврядування, статей 4 та 5 Закону України
„Про місцеве самоврядування в Україні“.
Сприяння розвитку підприємницьких структур, пов’язаних з міським головою
Автотранспортне підприємство „Сігма“ (директор А. О. Радзієвський – син міського голови) утворене 1999 році. В грудні 1999 року в результаті проведення конкурсів на перевезення в місті Дрогобичі та Дрогобицькому регіоні підприємство „Сігма“ отримало найбільш рентабельні маршрути, як в місті так і регіоні. В ході перевірок даного підприємства встановлено використання демпінгових цін на проїзд, порушення податкового законодавства.
Підприємство „Радалан“ (в числі засновників – А. О. Радзієвський, наступник батька в цій якості після квітня 1998 року) активно включилося в економічне життя міста як посередник у торгівлі продукцією промислових підприємств міста:
1) торгівля мінеральними добривами, випродукованими гірничо-хімічним підприємством „Полімінерал“. На засіданні Дрогобицького виконкому 21 травня 1998 року приймається рішення №133 „Про роботу Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства „Полімінерал“ в якому незадовільно оцінено роботу підприємства, прийнято звернення до міністерства вирішення питань керівництва та роботи заводу. В 1999 році ситуація на підприємстві загострюється, але на засіданні Дрогобицького виконкому 17.06.1999 року приймається рішення № 163, в якому зазначено: „... заслухавши інформацію директора ДГХП „Полімінерал“ про результати роботи за 1998 рік, 5 місяців 1999 року та завдання до 2003 року виконком міської ради вирішив дати згоду на переукладання контракту з директором терміном на 3 роки.“
Така непослідовність дій зі сторони міського голови в проміжок між засіданнями виконкому від 21.05.1998 та 17.06.1999 року може легко пояснитися тим, що в цей час підприємство „Радалан“ активно стало поставляти міндобрива на експорт в Угорщину (ще й з несвоєчасним поверненням валютної виручки із-за кордону).
2) поставка продукції ВАТ „Машинобудівний завод“. В травні 1998 року відбуваються наради в міського голови з приводу співпраці промислових підприємств міста з потужною організацією зі сходу України „Харківтрансгаз“. Враховуючи тісні особисті контакти міського голови з керівництвом харківського підприємства результат отримало підприємство „Радалан“, яка поставило в 1998 році з машзаводу на „Харківтрансгаз“ обладнання на суму близько 800 тис. грн. і стало одним з найбільших партнерів ВАТ „Машинобудівний завод“.
Приймання металобрухту – підприємство „Краб“ (в числі засновників – А. О. Радзієвський) проводить з квітня 2000 року. Цей вид діяльності підлягає жорсткій нормативній регламентації. Виконкомом міської ради прийнято ряд заходів щодо обмеження діяльності в цій галузі, зокрема територіальні – приймання металобрухту можна проводити на майданчику „Вторчермету“та на пустирі по вул. Гайдамацькій. Порушуючи рішення міськвиконкому, підприємство „Краб“ 13.04.2000 року укладає договір №4-57 з ВАТ
„ Дрогобицький завод автомобільних кранів“ про оренду споруди на території заводу для приймання зберігання та переробки металобрухту. Для узаконення такої діяльності 30.05 2000 року рішенням № 155 виконком вносить зміни до попереднього рішення: „з метою створення більш сприятливих умов для діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, що проводять операції з металобрухтом“ виконком вирішив „дозволити ВАТ „Дрогобицький завод автомобільних кранів“ здавати в оренду частину території підприємства суб’єктам підприємницької діяльності для проведення операцій з металобрухтом. Затвердити план-схему на території ВАТ „Дрогобицький завод автомобільних кранів“ для організації пункту по проведенню операцій з металобрухтом“. Зрозуміло, що план-схема відповідає території відведеній для фірми „Краб“. Як видно з формулювання рішення виконкому, що йдеться тільки про один пункт для одного підприємства. В результаті прийнятих рішень офіційно прийманням металобрухту в Дрогобичі можуть займатись два підприємства: „Вторчермет“ та „Краб“, що є грубим порушенням антимонопольного законодавства та ряду інших законів України.
Сприяння роботі Дрогобицького відділення Ощадбанку (очолюваного дружиною міського голови) полягає у переведенні рахунків управління освіти та інших підрозділів з відділення Укрсоцбанку, де знаходяться всі бюджетні рахунки, в Ощадбанк. Міським головою в 1998 році в Дрогобицькому відділенні Ощадбанку відкрито кредитну лінію на 400 тис. грн. для виплати заро-
бітної плати працівникам освіти міста. Чи була потреба платити великі відсотки з бюджету міста? Відповідь на це питання знайдемо у акті від 30.04.1999 року „ Про наслідки комплексної перевірки виконання бюджету м. Дрогобича, стану контрольно-економічної роботи Дрогобицького міськфінвідділу та відділення Державного казначейства у м. Дрогобичі“: відповідно до кошторису витрат на 1998 рік фонд заробітної плати працівників освіти на 14,5% (570,5 тис. грн.) не забезпечений бюджетними асигнуваннями.
Безконтрольність зі сторони міського голови за кошторисами управління освіти, привела до необхідності отримання кредиту для пом’якшення напруги, що вже виникла серед працівників освіти. Отже, міський бюджет заплатив за промахи міського голови, а Ощадбанк отримав відсотки за користування кредитом. Вибір банку кредитора проводився без проведення тендеру міським головою.
Порушення на комунальному підприємстві „Дрогобицький ринок“ набули широкого розголосу серед громадськості міста. Для вивчення ситуації на ринку міською радою утворена тимчасова депутатська комісія. З її висновків: „Дуже сприяло зростанню кількості порушень на ринку ліквідація за ініціативою міського голови п. О. Радзієвського відділу захисту прав споживача та обмеження ним допуску контролюючих служб на ринок. Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради в особі міського голови п. О. Радзієвського, як найвищої посадової особи територіальної громади м. Дрогобича фактично констатуючи наявність у роботі директора ДКП „Дрогобицький ринок“ Р. Мандата грубих порушень чинного законодавства, невиконання рішень виконавчого комітету, допущення інших порушень, що межують із зловживанням службовим становищем, не вживав заходів по усуненню цих недоліків, а обмежився тільки формальним розглядом цих питань. А факт звільнення Р. Мандата за власним бажанням з посади директора ринку, зволікання з розглядом цього питання на сесії міської ради, комісія розцінює як небажання міського голови дати його діям принципову оцінку, що практично сприяє уникненню його від відповідальності.“
Оцінка громадськістю діяльності міського голови О.Радзієвського
12 березня 2000 року відбулось загальноміське віче. В резолюції сказано, що на підставі:
халатного , що межує із злочинним, незабезпечення протягом півтора місяці чистою питною водою мешканців Дрогобича та Стебника;
ухилення від особистого виступу в засобах масової інформації з приводу техногенно-екологічної катастрофи на водозаборі ;
замовчування масштабів катастрофи на водозаборі та її можливих наслідків для здоров’я людей ;
незаконного придбання в час гострої економічної кризи дорого службового автомобіля за-
хідного виробництва без згоди міської ради;
неподання в засоби масової інформації поточних відомостей про використання коштів, що надійшли до міського бюджету в 1999 році понад затверджену суму прибутків та видатків;
незаслуженого висунення кандидатури міського голови для нагородження його орденом;
використання бюджетних коштів на оплату ЗМІ, що регулярно надають інформацію, вигідну міській владі, і замовчують недоліки її діяльності;
створення протекціоністського клімату для діяльності міського відділення ощадбанку, яким керує дружина міського голови;
створення протекції синові міського голови у присудженні його приватній структурі, нібито перемоги у тендері на пасажирські перевезення на найприбутковіших маршрутах;
небажання прислухатись до масових скарг дрогобиччан на роботу міських ринків, особливо на їх антисанітарний стан;
байдужого залишення без контролю розслідування зухвалого вбивства члена міськвиконкому, патріота та мецената Я. Гаруна ;
ухиляння від обов’язкового щорічного звіту про свою діяльність перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з виборцями, як це передбачено ст.42 Закону про місцеве самоврядування;
перетворення часопису „ Галицька зоря” з органу міської ради, обраної населенням Дрогобича та Стебника, в орган вихваляння міського голови; позбавлення права виборців на висловлювання в часописі альтернативних та критичних думок, пропозицій щодо діяльності міської влади і життя міста;
загальноміське віче оголошує міському голові Дрогобича п. О. Радзієвському недовіру і вважає за необхідне:
1. Звернутись до сесії міської ради з пропозицією про створення тимчасової депутатської комісії для перевірки та аналізу рішень, розпоряджень та інших дій з наступним оприлюдненням в ЗМІ;
2. Запропонувати сесії міської ради, відповідно до ст.79 Закону про місцеве самоврядування, шляхом таємного голосування достроково припинити повноваження міського голови;
3. Ініціювати початок передбаченої законодавством процедури проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень міського голови.
М. Ваврин,
депутат Львівської обласної ради
|
|
