Життя у Сонячній системі
ЄВРОПА
Михайло МИШКАЛО
Як говорив колись Жванецький, хоч що з людиною роби, тільки не забирай у неї віру в братів по розуму десь у далекому космосі. Останні дані американських учених із Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (UCLA), отримані ними з космічного зонда Galileo, дають нам надію, що примітивні форми життя можуть існувати на вкритій кригою Європі – другому супутнику Юпітера.
Останній вояж Galileo біля поверхні Європи, що відбувся 3 січня цього року, дав силу-силенну даних, які вказують на те, що під своїм льодовим панцирем супутник має солоний океан. Якщо такий океан дійсно існує, то супутник Європа стане кандидатом номер один у списку осередків позаземного життя. І хоча температура на поверхні Європи – 145 градусів за Цельсієм, але бактерії, подібні до тих, що існують під крижаною поверхнею земних полюсів – Північного і Південного, – цілком здатні вижити в умовах Європи.
Крім фотографій поверхні супутника Юпітера, Galileo також встановив присутність певних магнітних полів, які в такому вигляді могли б бути викликані рідким океаном під поверхнею льоду. Оскільки солона вода добре проводить електричний струм, її присутність на Європі, яка перебуває в магнітному полі Юпітера, спричиняє генерацію власного поля.
Колектив вчених із UCLA, якими керує професор Маргарет Ківелсон, вважає, що це найвагоміший доказ наявності підґрунтового океану. Попередні дані, отримані з Galileo, мали одне слабке місце: зонд проходив тим самим маршрутом. Galileo треба було пролетіти новою орбітою, щоб отримані дані, які б однозначно показали наявність магнітного поля, породжуваного океаном солоної води.
|
|
