BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 24 СЕРПНЯ 2000 року |

REVJU

У таку спеку перше місце серед інформаційних подій цього та минулого тижня надовго зайняли повідомлення з холодного Баренцового моря. Остаточно розвіявся міф про могутність російського флоту, найбільш модерний підводний човен якого став братською могилою для 118 людей. Прикро, що серед них опинилося кільканадцять вихідців з України, які виявилися непотрібними для ВМФ України і шукали заробітків на чужій землі (точніше, у чужому морі).
Російський уряд та командування флоту просто “підставили” своїх моряків, відмовившись на початку трагічних подій від допомоги британських та норвезьких рятувальників та годуючи світову опінію примітивною дезою. Агенція Reuters за тиждень нарахувала 13 неправдивих повідомлень командування російського флоту для ЗМІ. Чого вартими є, наприклад, байки про зіткнення з американською чи англійською субмариною... Кожен, хто має елементарне уявлення про підводну навігацію, може підтвердити, що таке зіткнення могло б статися лише тоді, коли б залоги обох суден самі того прагнули – або якби вони були у стані цілковитого сп’яніння. Але в такому разі мала б спрацювати автоматика, і до зіткнення все ж таки не дійшло б.

У нормальному суспільстві подібна трагедія мала б стати приводом для усунення від керівництва некомпетентних адміралів та генералів і створення умов для більшого контролю над збройними силами з боку цивільних структур та мас-медіа. Але здається, що російське керівництво після катастрофи готове ще більше дозувати інформацію про збройні сили та створити слухняну і залежну систему інформування громадськості. Під загрозою може опинитися чи не єдине досягнення останнього десятиліття – відносна свобода преси.

Ми могли б на це все дивитися збоку, якби не те, що російський флот, який втратив роль реальної стратегічної загрози для “потенційного супротивника”, продовжує залишатися негативним чинником для української незалежності. Нікому не потрібний з огляду на морську стратегію, замкнутий в обмеженій акваторії, російський Чорноморський флот продовжує експлуатувати частину української території та нашого населення, даючи поживу московським імперським настроям – і то не лише в Криму та Севастополі.

Однак наш президент – щороку, під час кримського відпочинку, – має нагоду відзначати свято російського флоту та проголошувати з цього приводу любі для московського вуха промови.

Щоправда, тепер є нагода покрасуватися й на Хрещатику – під час параду з нагоди Дня Незалежності України. Дуже хотілося б сказати – Дня нашої Незалежності. Можливо, десь так через сто-двісті років наші нащадки щиро святкуватимуть це національне свято – з тисячокілометровими столами на вулицях, танцями, вогневими забавами. Якщо, звичайно, доживе до того часу наша Україна, у що дуже хочу, всупереч усьому, вірити.

Хоч і розумію, що не було іншого шляху в реаліях серпня 1991 року, ніж змусити дві сотні переполошених комуністів та кількадесят хитрих урядовців проголосувати за цей історичний Акт Незалежності України... Але ж святкувати краще було б 1 грудня, бо саме того дня мільйони наших співвітчизників самі пішли й зробили свій вибір, про який багато хто вже давно жалкує.

Бо ж історію таки творить народ, а не президенти, партійні лідери та грошові мішки. Хоча то якраз вони роблять вигляд, що все залежить саме від них.
Колись і Найясніший цісар так думав... Проте згодом зрозумів, що ощасливити своїх підданих всупереч їх волі не зможе. Тому й подарував народам Австро-Угорщини конституцію і намагався не втручатися в перебіг їх життя. Щоправда, кожний підданий міг наскладати на квиток до Відня й приїхати до цісарського палацу. Франц Йосиф І особисто приймав усіх бажаючих та їх прохання, супліки, заяви чи клопотання. З декотрими навіть перемовлявся кількома словами – і всі були задоволені, навіть якщо цісарсько-королівські урядовці й не полагоджували всіх проблем прохачів. Головне, що сам цісар намагався їм допомогти. А все інше – в руках Божих.

Тому й любили щиро Франца Йосифа І наші галичани, що відзначали минулого тижня його 170-ті роковини. Навіть пам’ятник Найяснішому цісареві може колись з’явиться у Королівському столичному місті Львові. Незважаючи на те, що Франц Йосиф І був не лише австрійським цісарем та угорським королем, а й королем Галичини та Володимерії. Однак він так ніколи й не наклав на себе регалій цього королівства. Видно, владики не захотіли віддавати митру, зроблену з корони короля Юрія, а на нові регалії ощадливі галичани так ніколи й не “надумалися”.

Та все ж таки жодному порядному галичанину ніколи не спало б на думку відзначати ювілеї та ставити пам’ятники Мосьціцькому чи Брєжнєву, Кравчукові чи Хрущову. І не народився, напевно, ще той державний муж, який заслужив би вдячність перебірливих галичан – подібну до тої, яку мають вони до Франца Йосифа І.

Тим більше, що – стосовно нинішніх урядовців – доля може то всміхатися, то відвертатися. І навіть колишнє прем’єрство чи жінка в уряді не врятують від цюпи. Мені здається, що як тільки чоловік переступає через якийсь щабель у державній службі, на нього починають збирати компромат, який притримують до слушного часу. Оскільки ж наші закони страшенно заплутані та суперечливі, а часом і абсурдні, кожний із посадовців завжди щось там порушує. Навіть коли взагалі нічого не робить. І тільки тоді, коли він починає комусь заважати, – тільки тоді починають ті компромати витягати зі сховків.

Бо інакше чим же тую братію ще настрахаєш? Газетами? Та ж вони їх не читають. Телевізію – теж рідко оглядають. Від посполитих розбишак охоронці захищають. Єдиний спосіб – оті папочки, чи як їх тепер по-американському називають, “файли”. Тому коли пані Юлія з отим президентом від футболу пересварилася, почали тії файлики на неї та родину переглядати. Ось і знайшли, що в її мужа Олександра та його колеги з “Єдиних енергетичних систем України” Валерія Фальковича ще у 1993 році китайці корабель із металобрухтом украли. Треба ж ото такого – стільки терпіння мала прокуратура, що аж сім літ тримала цю інформацію! І лише тепер вирішила її використати. Як каже Юлія Тимошенко, її чоловік та його колега ще у 1997 році повернули 1,6 мільйона долярів, щоби ліквідувати цю китайську заборгованість. Виходить, марно такі гроші платили... Чи, може, заплатили не тому, кому треба було ?..

Але й це ще не все. Заступник Генерального прокурора Микола Обіход звинувачує отого цілого Фальковича в тому, що той “протягом 1996-1997 років шляхом фальсифікації документів контрабандою переправляв через кордони України до Великобританії російський газ, який продавала компанія “Газпром” для “Єдиних енергетичних систем”, – на суму три мільярди гривень”. У ті роки – це понад півтора мільярди зелених. Навіть за нинішніми цінами на газ (туркменський – по 50 доларів за тисячу кубометрів), це становить до 30 мільярдів кубометрів.
Навіть якщо взагалі можливо здійснити таку оборудку без відома українського та російського – ну, і британського теж – урядів, то навіщо англійцям цей газ, коли їм свого, з Північного моря, цілком вистачає, ще й мають на своїх островах проблеми з продажем його за кордон? А якщо так, то ж чому не саджають до цюпи усіх інших, включаючи й прем’єра уряду Її величності?..
То чи я такий дурний, що ставлю подібні запитання, чи то, може, нас усіх з нагоди дев’ятої річниці Незалежності годують до свята такою “локшиною”?.

А поза тим, у галицькій столиці теж буде свято: з парадом, урочистими зборами в опері – й третім відкриттям (тепер не тільки для президентів) музею Михайла Грушевського...

Леон РЕВІЗІОНІСТА

POSTUP - ПОСТУП
№141 (585),
24 СЕРПНЯ 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Дев"ять років надії
·Олігархи зіграли ва-банк

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Дільничні інспектори: сезон "Осінь 2000"
·Виконуючи обов"язок
·Ведіть жебраків до школи
·КІЛЬКА СЛІВ
·Садиба Михайла Грушевського
·"Перші кроки" Червонограда

НАША СТОЛИЦЯ
·Дев"ять років надії
·Незалежність для всіх і кожного
·Трудові досягнення до Дня Незалежності

ПОСТУП З КРАЮ
·Купіть собі трохи "1+1"
·Православні можуть зіпсувати свято
·Олігархи зіграли ва-банк

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·"АвтоЗАЗ-Daewoo" + Ford
·Алмазний король Оппенгеймер помер
·СВІТ

ПОСТУП У СВІТ
·Ізраїльська поліція знайшла зниклого американського вояка
·Війна парламенту проти кліру
·Державний рекет на благо остарбайтерів
·Терористи не винні
·Навіщо Москва грала вар"ята?

ПОСТАТЬ У ПОСТУПІ
·Ярослав Климович: Перша особа області - це святая святих

РЕВЮ У ПОСТУПІ
·Туз пік
·REVJU

СЦЕНАРІЇ ПОСТУПУ
·Хто стане Президентом?

АРТ-ПОСТУП НА ФЕСТИВАЛЯХ
·Фантасмагорії Папського палацу
·Плачидо Домінго і "Пікова дама"

СПОРТ-ПОСТУП
·Український футбольний день
·Олімпіада без українських вершників
·СПОРТ-БЛІЦ

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Знайшли листи Люїса Керрола
·ГОРОСКОП