Олігархи зіграли ва-банк
Чоловік Юлії Тимошенко став заручником політичного багатоборства
МЕТОДИ
Олександр ШУМЕЛЬДА
Продовження. Початок — стор. 1
За словами заступника Генпрокурора Миколи Обіхода, Фалькович і Тимошенко звинувачуються в розкраданні державних коштів з використанням службових повноважень при здійсненні операції щодо експорту металопрокату в 1990-х роках структурою “Укртехсервіс” в країни Далекого Сходу на суму 800 тис. дол.
Крім того, В. Фалькович звинувачується в тому, що протягом 1996-1997 років шляхом фальсифікації документів контрабандою переправляв через кордони України у Великобританію газ, який продавала російська компанія “Газпром” для “Єдиних енергетичних систем”, на суму 3 млрд. грн. В. Фалькович також звинувачується в посадовій фальсифікації.
Сама Юлія Тимошенко вважає, що арешт Олександра Тимошенка викликаний її діями щодо припинення “тіньової і корупційної діяльності в паливно-енергетичному комплексі” країни. “За найскромнішими підрахунками, до 5 млрд. грн. (з розрахунку на рік) виведені з тіньової сфери внаслідок дій уряду і направлені підприємствам, що виробляють енергоносії або видобувають їх”, — зазначила Ю. Тимошенко. “Зрозуміло, що компанії, які працювали в тіньовій сфері й незаконно отримували величезні прибутки, застосували свій політичний вплив на чиновників і посадових осіб усіх рівнів, щоби знищити мене як керівника ПЕКу, знищити мій політичний авторитет і повернути всю тіньову, корупційну систему в ПЕК”, — заявила вона.
Так само вважає і лідер СоцПУ Олександр Мороз: він окреслив справу Тимошенко як “політичну — або, точніше, кримінально-політичну”. “В Україні сьогодні так багато карних справ вимагають розгляду, що кожна нова така справа потрапляє у чергу, розстановка у цій черзі диктується політичними обставинами. Ця справа, і це абсолютно зрозуміло, має зрозумілий замовний характер, орієнтований в певному напрямі”, — вважає О. Мороз.
Сам прем’єр-міністр України Віктор Ющенко теж не схильний драматизувати факт арешту О. Тимошенка: він вважає, що арешт чоловіка віце-прем’єра з питань ПЕК “не кидає тіні на нинішній уряд”. “Я не хотів би зараз коментувати ці речі, оскільки їх мають коментувати передусім відповідні фахівці”, — додав прем’єр, уточнивши, що висловлює з цього приводу свою особисту думку.
Натомість перший заступник голови Верховної Ради України Віктор Медведчук (як і належить представнику конкуруючого середовища) не вбачає в арешті чоловіка віце-прем’єра з питань ПЕК Юлій Тимошенко Олександра Тимошенка політичних мотивів. При цьому перший віце-спікер висловив думку про те, що “слідчі органи повинні розібратися, і якщо є підстави для обвинувачення, то матеріали повинні бути передані в суд, і тільки суд має визначити, хто винен”. “Остання крапка може бути поставлена тільки судом”, — резюмував він менторським тоном.
А от експерти-економісти, які погодилися прокоментувати “Поступу” інцидент із арештом чоловіка “принцеси”, однозначно вважають, що бізнесово-фінансові звинувачення стосовно Фальковича й Тимошенка не витримують жодної критики. Усі звинувачення, вважають вони, нагадують “нічим неприкриті художні домисли силових структур”. Крім того, в піку заслуженому юристові, вони однозначно наполягають на тому, що в сьогоднішніх умовах карні справи такого “рангу” не розпочинаються без “санкції” владних структур, і що основним фактором при цьому завжди є політична доцільність.
Отже, якщо прийняти точку зору політичної доцільності арешту Тимошенка, то постає відвічне питання модерної української політики: кому це було вигідно?
Арешт чоловіка віце-прем’єра з питань ПЕК є санкціонованою “самим” акцією її політично-бізнесових конкурентів. Тож стає зрозуміло, що Президент погодився на усунення Юлії Тимошенко з уряду через її повну дискредитацію. Крім того, можна припустити, що Леонід Кучма вирішив трохи “підмочити” репутацію й самого Віктора Ющенка. Якщо вважати, що це вже другий свідомий крок Президента після привселюдного звинувачення у цілеспрямованих крадіжках російського газу, то можна подумати, що Леонід Данилович почав відверто непокоїтися сталим високим рейтингом прем’єра: ще, чого доброго, й самого Президента затьмарить. Якщо так, то Ющенкові й усім його людям в уряді не позаздриш: після таких заходів недалеко вже й до відставки Кабміну, що якраз і прогнозувалося багатьма на осінь.
Інша, хоча й радикальна, як на перший погляд, версія: аналізовану подію можна розцінювати як “пробну кулю”, як “розвідку боєм” з боку кланово-олігархічних структур. Це якщо припустити, що рішення приймалося без узгодження з Президентом, який у цей час перебував на відпочинку (і в крайньому випадку можна було виправдатися, що Леонід Данилович у цей час прогулювався кримськими пляжами і що неможливо було вийти на зв’язок із ним. А крім того, завдяки сценарію акції і вдало вибраній жертві, Президент був поставлений у такі умови, коли його публічне втручання стало дещо утрудненим. Якщо так, то тоді недалеко й до “російського сценарію” (детальніше див. стор.9). Адже після звинувачень у корупції і т. д. членів (і соратників) нинішнього прем’єра абсолютно реальною стає перспектива швидкого усунення Віктора Ющенка з уряду і прихід на його місце нового, — такого, який влаштовував би олігархічні кола. А далі — як із Путіним: відставка Кучми за щось там(чутки про незадовільний стан здоров’я Президента, які мусуються дотичними до олігархів ЗМІ, у такому випадку можна вважати “артпідготовкою”) та призначення в. о. президента “слухняного” прем’єра. А потім — дострокові президентські вибори і... Далі вже відомо, що саме.
І, нарешті, — ще одна, мабуть, найбільш вірогідна версія: згадана акція (все-таки санкціонована Гарантом) наразі має на меті усунення тільки Юлії Тимошенко. Й інспірована вона на прохання російських кіл. Адже дуже вже багато крові зіпсувала північному сусідові примхлива “принцеса”: то вона не хоче віддавати Росії частки газотранспортної інфраструктури, то не дає газопровід з Азії будувати в обхід України. А Ющенко ніяк не хоче віддавати її на поталу...
Не хоче — примусимо?!
|
|
