BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 24 СЕРПНЯ 2000 року |

Фантасмагорії Папського палацу

Завершився театральний фестиваль в Авіньйоні-2000

Сумний звук флейти, пронизливий голос співачки фламенко, ритмічні й наполегливі барабани... Відлуння перемішує всі наспіви і розносить їх вузькими вулицями провансальського міста.

От уже багато років поспіль Авіньйон улітку перетворюється на театральну столицю світу. Так, фестиваль, який виникнув у 1947 році з ініціативи Жана Віллара, французького актора і театрального діяча, нині відзначає свою
54-ту річницю.

На вулицях стародавнього міста, столиці департаменту Воклюз, панує карнавальна атмосфера. Нескінченна процесія загримованих акторів, що рекламують свої вистави, переростає в імпровізовані концерти. У ці дні населення міста подвоюється. Подвоюється за рахунок туристів, які спеціально приїжджають на фестиваль. Особливо активні за день можуть подивитися чотири або навіть п’ять вистав, причому останні з них починаються о першій годині ночі. Але навіть і не намагаючись пробратися в зали, просто за столиком вуличного кафе, можна насолодитися особливою атмосферою театрального майданного дійства. Про це подбають клоуни, жонглери, ковтачі вогню...
Лялькові вистави, комедії, пантоміми змінюють одна одну. Цього року у фестивалі, крім 35 офіційних вистав, беруть участь біля 500 театральних труп – у так званому дійстві Off. Іншими словами, у фестивалі на узбіччі офіційного.

Якщо актори, запрошені на офіційний фестиваль, перебувають у привілейованому становищі, бо всі їхні витрати бере на себе дирекція форуму, то трупи, які беруть участь в Оff, мають цілком іншу ситуацію. Вони повинні самі все оплачувати. Проте гра цього варта. Тому що Авіньйон для сучасного європейського театру – це те ж саме, що Канни для європейського кіно, де імпресаріо і продюсери укладають угоди, відбуваються перші знайомства. А далі?... Хто знає.

Телебачення, преса, радіо приділяють багато уваги фестивалю. Усього тут акредитовано 500 журналістів.

Політика теперішнього керівництва фестивалю спрямована на те, щоби максимально сприяти інтеграції театрів Східної та Центральної Європи в загальноєвропейський театральний процес. З цією метою два роки тому була створена спеціальна організація під назвою “Теорема”, в яку входять вісімнадцять європейських фестивалів. Завдяки фінансовій підтримці “Теореми” вісім східноєвропейських театрів під рубрикою “Від Балтики до Балкан” показують в Авіньйоні свої нові постановки.

Директор фестивалю Бернар Февр д’Асьє каже: “Після падіння Берлінської стіни режисери й актори, які живуть у країнах Східної Європи, виявилися заручниками жорстокого переходу до ринкової економіки. Вони перебувають у стані розброду і непевності. Наш обов’язок – їм допомогти, тому що вони є носіями великих традицій сценічного мистецтва Меєрхольда і Станіславського, Брехта, Гротовського, Кантора. Ми не збираємося бути для них покровителями, ми хочемо допомогти їм зі створенням у них на батьківщині нових вистав. Особливо нас цікавлять молоді режисери. Тому всі вісім обраних нами проектів належать людям, яким близько 30 років”. Центральний проект “Теореми” – “Готель “Європа”. Над створенням п’єси, що складається з дев’яти п’ятнадцятихвилинних сцен, працювали дев’ять режисерів.

“Європа” – це готель для біженців, що знаходиться десь у Західній Європі. Для цих людей готель означає стабільність, це метафора того життя, якого в них немає, але є життя інше, в якому вони виявилися зайвими, невлаштованими, непотрібними. Усі сцени різні – і всі однакові, тому що всі вони в коротких діалогах оповідають про проблеми цих людей.

У постановці “Вишневого саду”, здійсненій угорським режисером Ласло Худі, тригодинна п’єса скорочена до однієї години 20 хвилин. Сцена Авіньйонського оперного театру поєднує три простори. У глибині її на екран проектується серія збільшених чорно-білих фотографій – образи далекого минулого в ностальгійному серпанку. У центрі сцени – актори будапештського театру “Мозго Хаз”, що ліплять ці образи з жорстокою правдивістю. А на авансцені з екранів чотирьох телевізорів протагоністи п’єси викладають свої версії подій. Чеховські теми присутні, але вони подані настільки безжалісно, що в глядача – після того, як учасники драми залишають підмостки, – залишається відчуття спустошеності і навіть шоку.

Хоч легендарний Юрій Любімов давно вже перетнув 30-річний бар’єр, його вистава “Марат-Сад” за п’єсою Пітера Вайса мала шалений успіх. “Таганка” виступала у внутрішньому дворі абатства целестинців (XIV століття), яке у 60-ті роки нашого сторіччя було перетворене в театр під відкритим небом.
У фестивалі брав участь відомий танцювальний театр міста Вупперталя, котрим уже 27 років поспіль керує німецький хореограф Піна Бауш. До Авіньйонської прем’єри балету “Мийник вікон”, створеного Піною Бауш у 1997 році, на величезній сцені двору Папського палацу – найбільш престижного місця фестивалю – була споруджена гора з червоних квітів. Уся дія балету відбувалося на тлі цієї квіткової гори. Усміхнені чарівні дівчата в легких сукнях, що розвіваються, передавали в танцювальних рухах цілий калейдоскоп складних емоцій: радість і розпач, ніжність та лють. Через танець, супроводжуваний мелодіями фадо, циганських і китайських пісень, джазу, Піна Бауш прагнула показати перехідний момент у житті колишньої англійської колонії. Образи Гонконгу ніби кружляли у дворі Папського палацу. Іноді в музичній партитурі вчувалося ревіння моторів літаків, що пролітають (нагадування про новий аеропорт Гонконгу), іноді – звук ракет феєрверків, що вибухають. Тоді дівчата підбігали до квіткової гори і розкидали червоні квіти. Вітер їх підхоплював і розносив по трибунах де сиділи 2500 глядачів.
Центральною подією фестивалю стала трагедія Евріпіда “Медея”, поставлена Жаком Лассалем з Ізабель Юппер у головній ролі. У цілковитій тиші лунав лемент Медеї, безшумний човен із веслярем перетинав величезний водяний простір, що розділяв Ясона і його дружину. Вітер пробігав по сухій траві, що виросла на світлому піску і сховала вхід у будинок Медеї. Крики птахів, які пролітали над двором Папського палацу, іноді заглушалися звуками веселощів, що долинали з міста. Папський двір перетворився в Коринф, і важко було переконати себе, що це театр.

У програмі Авіньйонського фестивалю цього року особливо помітна тенденція, закладена Жаном Віларом, – якомога повніше представити світове театральне мистецтво. Крім п’єс найрізноманітніших жанрів, поставлених у різних театральних традиціях (від класичної і символістської до ультрасучасної), із використанням усіх доступних технічних засобів, глядачі змогли побачити дві незвичайні вистави: балет “Триптих-Зінгаро” та “Історію Гільгамеша”. У першій, яка йде під музику Стравінського і Булеза, беруть участь 12 наїзників і наїзниць. Вистава була задумана як пам’ятник коневі Зінгаро. Тут коні танцюють без наїзників, а наїзники – без коней. Бурхлива сцена гонитви коней за людьми, що втікають, змінюється іншою, де безмовна присутність шести вершниць у білих сукнях створює особливе відчуття спокою. Тим часом білі синтетичні стрижні-каркаси коней піднімаються до стелі арени, і серед них кружляє самотній акробат під музику “Симфонії псалмів”.

У другій виставі, поставленій Паскалем Рамбертом за шумерським епосом п’ятитисячорічної давнини, розповідається про життя Гільгамеша, напівлегендарного правителя міста Урук. Коли заходило сонце посеред засаджених соняшниками полів, у трьох кілометрах від Авіньйона була споруджена сцена, і глядачі стежили за перипетіями долі героя, що намагався знайти безсмертя.

...Коли фестиваль перетнув екватор, встановилася більш типова для Провансу сонячна і тепла погода, і глядачам уже не треба було метатися по магазинах і закуповувати светри, щоби висидіти багатогодинні вистави під відкритим небом. Мер міста сподівається, що фестиваль принесе прибуток якщо не більший, ніж торік, то принаймні такий же, тобто 25 мільйонів доларів.
К. С.

POSTUP - ПОСТУП
№141 (585),
24 СЕРПНЯ 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Дев"ять років надії
·Олігархи зіграли ва-банк

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Дільничні інспектори: сезон "Осінь 2000"
·Виконуючи обов"язок
·Ведіть жебраків до школи
·КІЛЬКА СЛІВ
·Садиба Михайла Грушевського
·"Перші кроки" Червонограда

НАША СТОЛИЦЯ
·Дев"ять років надії
·Незалежність для всіх і кожного
·Трудові досягнення до Дня Незалежності

ПОСТУП З КРАЮ
·Купіть собі трохи "1+1"
·Православні можуть зіпсувати свято
·Олігархи зіграли ва-банк

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·"АвтоЗАЗ-Daewoo" + Ford
·Алмазний король Оппенгеймер помер
·СВІТ

ПОСТУП У СВІТ
·Ізраїльська поліція знайшла зниклого американського вояка
·Війна парламенту проти кліру
·Державний рекет на благо остарбайтерів
·Терористи не винні
·Навіщо Москва грала вар"ята?

ПОСТАТЬ У ПОСТУПІ
·Ярослав Климович: Перша особа області - це святая святих

РЕВЮ У ПОСТУПІ
·Туз пік
·REVJU

СЦЕНАРІЇ ПОСТУПУ
·Хто стане Президентом?

АРТ-ПОСТУП НА ФЕСТИВАЛЯХ
·Фантасмагорії Папського палацу
·Плачидо Домінго і "Пікова дама"

СПОРТ-ПОСТУП
·Український футбольний день
·Олімпіада без українських вершників
·СПОРТ-БЛІЦ

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Знайшли листи Люїса Керрола
·ГОРОСКОП