BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 22 СЕРПНЯ 2000 року |

Творець украденої музики

Олег БАГАН

Філоненко Людомир. Ярослав Барнич. Науково-популярний нарис про життя і творчість. – Дрогобич, Відродження, 1999

Поява цієї книжки заповнила значну лакуну в історії української музики. Зокрема, в історії галицької музики. Адже життя і творчість Я. Барнича наповнені настроями і почуваннями Галичини 1-ї полов. ХХ ст. Його знамениту “Гуцулку Ксеню” співав і співає з особливим піднесенням увесь український світ. Проте й до цього часу люди або зовсім не знають її автора, вважаючи народною, або думають, що її автором був самодіяльний композитор Роман Савицький, як то офіційно декларувалося в радянські часи. Насправді ж творцем цього немеркнучого шедевру був уродженець Гуцульщини, визначний український композитор і диригент, організатор і культурний діяч Ярослав Барнич (1896-1967). Йому належать ще й такі популярні хорові твори, як “Львів”, “В Стрийському парку”, обробка “Ой, маю я чорні брови”, “Богородице Діво”, чудові оперети “Шаріка” і “Гуцулка Ксеня”, до речі, недавно, вже у 90-ті рр., поставлені у Львівському театрі ім. М. Заньковецької.

Я. Барнич мав вельми активне творче життя: добровольцем пішов у Січові Стрільці (1914 р.), диригував оркестром театру “Українська бесіда” (1916-24 рр. з перервами), працював музичним керівником і диригентом Українського театру “Просвіти” в Ужгороді (1925-26 рр.), у Самборі в 1927-29 рр. організував філію Музичного інституту ім. М. Лисенка, диригував хором “Самбірський Боян”, багато працював як педагог у різних навчальних закладах, у тому числі духовних, у Галичині, зокрема в Музичному інституті ім. М. Лисенка та у Польській Вищій школі ім. Ф. Шопена у Станіславові. У період радянської першої окупації (1939-41 рр.) був диригентом станіставівського симфонічного оркестру філармонії, організував Гуцульський ансамбль пісні і танцю, що славився великою популярністю. У роки німецької окупації Я. Барнич – диригент Львівського оперного театру. Від 1944р. жив на еміграції, спочатку в Німеччині, до 1949 р. (Авгсбург), потім у США (Філадельфія, Клівленд). Отримав звання “Почесний громадянин м. Вінніпега” (Канада, 1961 р.) за концертну програму до відкриття пам’ятника Т. Шевченку, нагороджений за всю творчу діяльність “Золотою батутою”, а також мав особисті поздоровлення від кардинала Йосипа Сліпого і Папи Римського. 23 квітня 1966 р. було оголошене “Днем Барнича” у штаті Огайо.

Книжка Людомира Філоненка містить велику кількість фотографій, які передають своєрідний настрій втраченої епохи, нововіднайдені нотні матеріали, уривки з автобіографії та щоденника композитора, що публікуються вперше в Україні, листи і спогади його рідних і знайомих, у тому числі відомого письменника-класика С. Черкасенка, з яким композитор співпрацював в Ужгороді і з яким його не раз зводили різні гостиницы Черкассы у тому числі.

І все-таки, чому музика і саме ім’я Ярослава Барнича так старанно замовчувалися в радянські часи?
Відповідь дає автор монографії, доцент Дрогобицького педуніверситету ім. І. Франка Людомир Філоненко:

– Передусім тому, що Я. Барнич активно працював у галузі української оперети, яка у свій час була вилучена взагалі з нашої культури (наголошую на цьому!). Він же ввійшов у нашу музику як основоположник модерної української оперети. Усього Барнич написав 4 оперети: “Дівча з Маслосоюзу” (1933), “Шаріка” (1934), “Пригода в Черчі” (1936) і “Гуцулка Ксеня” (1938). Також композитор творив у жанрі пісні-танго, це його довершені речі “Ох Соловію”, “Чи тямиш?”, “Гуцулка Ксеня”. Обидва ці жанри є дуже “демократичними”, тобто їхні мелодії мають здатність охоплювати маси. І разом з тим, Барнич надав їм виразно національного характеру, стилю. Це було наче оживлення стихії українського духу.

Зрозуміло, що пустити ці твори – означало дати вільний нурт національній стихії, означало розширити параметри української музики і культури взагалі. А імперський режим цього зовсім не хотів.

З іншого боку, Я. Барнич був учнем Василя Барвінського, він розвивав традиції М. Гайворонського, Я. Ярославенка (Вінцковського), тобто його твори “детонували” чимось потужним, високим у нашій музичній культурі. Відомо ж, що спадщина цих композиторів нищилася, їх переслідували, фальшували, примушували палити свої твори. Я. Барнич був ніби живим “уламком” того великого піднесення, яке пережила українська культура в міжвоєнні роки. Не випадково його називали “українським Лєгарем”. Це був композитор європейської школи і стилю. І це лякало “совєтчиків”, які завжди прагли запхати українську музику і культуру в рамки етнографізму і провінційності.

До того ж, Барнич не був односпрямованим композитором. Його музика дуже поліфонічна. Він є автором і чудової патетико-трагічної симфонічної сюїти “Батурин” та тему “Мазепи” Б. Лепкого. Це велична і монументальна музика, яку, на жаль, поки що виконати для симфонічного оркестру не вдалося. Окремі фрагменти твору виконували лише на вечорі пам’яті Я. Барнича у Дрогобичі (1996 р. виконання О. Терлецької, фортепіано). Цей твір був поставлений повністю в Америці у 1949 р. Володимиром Блавацьким. На мою думку, симфонічна сюїта “Батурин” сьогодні може стати прикрасою кожного солідного симфонічного оркестру.

Барнич і його музика перемогли злий час. Правду повернуто. Це торжество ще раз підтвердило вседолаючу силу Мистецтва і Таланту.

POSTUP - ПОСТУП
№140 (584),
22 СЕРПНЯ 2000 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·На Північному полюсі скресла крига
·Неформальні підсумки

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Сіячів духовності поменшає...
·З життя нашого міста
·Львівські автобуси для Києва
·КІЛЬКА СЛІВ
·Страхування автомобілів тепер обов"язкове
·Львівські озера - дешево і ...небезпечно

НАША СТОЛИЦЯ
·Народні загони українізації!
·Володимир Свінчук: Моя робота - виховувати громадян України
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·Україна увійшла у "велику сімку"
·Кучму не влаштовують кадри Ющенка
·Дикий пляж
·Суслов нагадав Ющенку про кредити МВФ
·Виплати вже близько
·Авіаконфлікт між Україною та Єгиптом

ПОСТУП У СВІТ
·Францію чекає федералізація
·На дні - репутація російської влади
·Шпигунські скандали
·СВІТООГЛЯД

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Україна побудує газопровід в обхід Росії
·Німеччина встановила рекорд
·Гусинський все-таки продає НТВ
·СВІТ

ВІРМЕНИ У ПОСТУПІ
·Вірменський собор у Львові
·Блаженна і проклята...

АРТ-ПОСТУП
·600 років першої згадки про Стремільче
·Яким бути мистецтву в церкві третього тисячоліття?

КНИЖКОВИЙ ПОСТУП
·Свобода розвитку як критерій істини
·Творець украденої музики
·Підручники, атласи, контурні карти...

ДИСКУРС ПОСТУПУ
·Безвиході немає
·Суржик для інтелігенції

СПОРТ-ПОСТУП
·Перемогли і... розчарували
·"Карпати" знову влаштували розгром на "Україні"
·Без Лужного "Арсеналові" зовсім зле
·СПОРТ-БЛІЦ

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Ще один рецепт від Сінді Кроуфорд
·ГОРОСКОП