BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 22 СЕРПНЯ 2000 року |

Яким бути мистецтву в церкві третього тисячоліття?

САКРАЛЬНЕ

Наталка КОСМОЛІНСЬКА

Художнику залежиться на “фіксації в матеріалі“ своєї авторської точки зору на світ і людину в цьому світі. І хоча весь мистецький простір ХХ-го століття є надзвичайно вдячним ґрунтом для подібних візій, ділянка сакрального мистецтва як можливості говорити про вічне мовою історично відібраних образів та символів все ще залишається привабливою для самореалізації філософів від мистецтва. Тим більше тепер, коли політична ситуація країн пострадянського простору відновила можливості легальної інтеграції церкви в суспільство, а наближення двохтисячолітнього ювілею Різдва Ісусового провокує травмоване безвір’ям людство відновити у своїй свідомості почуття Бога, його милосердя, вільну природу його дарунків.

Але поряд із питанням, якій бути Церкві напередодні третього тисячоліття, відразу ж виникає інше: яким бути мистецтву в Церкві напередодні III тисячоліття? Якою має бути естетична форма християнської релігії, щоби чутися в силі вплинути на сучасного користувача всіх технічних благ нашої цивілізації ? Якщо католицизм, який століттями робить ставку на інтелект, вітає будь-які модерні версії сакрального мистецтва, а російське православ’я, що також традиційно покладається лишень на сліпу віру, принципово не згідне порушувати жодних історичних канонів, то позиція Греко-Католицької церкви в цьому питанні на даний момент є ще невизначеною.

Ця невизначеність у період ейфорії духовного відродження створює надзвичайно сприятливі умови для стихійної творчості мас, які у своєму мистецькому анальфабетизмі найчастіше самі не відають, що творять. І хоча століттями, навіть після розгалуження мистецтва на сакральне і світське, для Церкви працювали найвизначніші художники світу, сьогодні в Україні професійне мистецтво залишається практично ізольованим від Церкви як замовника.

Якщо іноді хтось із професіоналів і працює в цій ділянці, то переважно в суто традиційній манері, і як правило, інкогніто. Відповідно, це робиться суто для заробітку. Попиту на авторське сакральне мистецтво практично немає, отож сьогодні в Україні доводиться говорити про цю ділянку лише в історичному аспекті. Але, боячись образити смаки та звички своїх вірних сьогодні, Церква втрачає своє завтра.

Якщо на Львівщині із сучасним сакральним мистецтвом справи, скажемо відверто, ніякі (ну дуже вже поодинокі випадки, як досить давня вже спроба реалізуватись і в іконописі відомого львівського художника Любомира Медвідя, та іконостаси на склі Тараса Лозинського, наприклад, погоди не роблять, а деколи навіть є причиною великих моральних та матеріальних для самого автора збитків, як це трапилося у випадку із демонтажем іконостасу роботи Іванни Крип’якевич-Димид у монастирській церкві сестер чину Св.Вікентія на вулиці Залізняка у Львові через розбіжність поглядів на сучасне церковне мистецтво художниці та священиків, які пішли за смаками парафіян), то хоч в Таллінні незабаром матимемо церкву Української Греко-Католицької громади, оформлену на пристойному європейському рівні.

Українська Греко-Католицька церква Естонії була зареєстрована у 1992 році українцем Анатолієм Лютюком. У певному сенсі йшлося про відновлення ГКЦ на цих теренах, тому що є історичні відомості про її існування на північноестонських землях практично ще з часів самої Унії. Правда, емоційно зрушений здобутою Україною незалежністю та благословінням Б. п. архиєпископа Стернюка, художник не міг тоді уявити всієї матеріальної і політичної складності цього питання. Сподівання на пожертви як народу, так і української держави виявились перебільшеними, тому сьогодні церква, під яку уряд Естонії продав ділянку в старій частині Таллінна на вул. Лабораторіумі, 22 із невеличкою кам’яною спорудою старої лютеранської кірхи, що потребувала значної реставрації, будується в основному на гроші міжнародних церковних організацій.

Церкву буде посвячено на честь Богородиці Троєручиці, покровительки всіх несправедливо скривджених. Ідея саме такої посвяти народжувалась безпосередньо в процесі ремонтних робіт. Спочатку під час археологічних досліджень було знайдено скульптурний фрагмент руки, потім хтось подарував до церкви першу ікону – саме Богородицю Троєручицю. Два роки тому церкву підпалили, а Анатолію Лютюкові довелось деякий час жити під тиском постійних погроз і вимог припинити будівництво. Але навіть в такому “ремонтному” стані Українська Греко-Католицька церква в Таллінні вже є дієвим центром духовного життя, який згромаджує і підтримує українців. Поступово через подолання сформованого ще за радянських часів остраху перед “бандерівською” церквою нею починають цікавитися вихідці з центральних та східних областей, до чиїх потреб (офіційно в Естонії мешкає
40 тис. українців, а в самому Таллінні – 14 тис.) до того часу був лише православний московського патріархату собор Олександра Невського і кілька православних церков.

Нині будівництво церкви практично завершене. При церкві існує невеличкий монастир, де замешкали черниці із львівського згромадження Пресвятої Родини. Крім того, за оригінальним інженерним рішенням Анатолія Лютюка в пивниці церкви розміщено невеличкий виставковий зал, який пропагуватиме українське мистецтво в Естонії. Першим тут презентуватимуть мистецтво львівського художника Петра Гуменюка. Саме він створив іконостас у відбудованій церкві. А рівень виконання цього такого далекого і поки що практично ніким з львів’ян небаченого в оригіналі іконостасу достойний бути задекларованим у Львові як приклад цивілізованого мистецького вирішення проблеми модернізації сучасного українського сакрального мистецтва.

Художнику, який і в своєму світському малярстві постійно звертався до проблеми “еліта і народ”( згадаймо його “Шлях”-івські, “Контраст”-івські, ”Дзиґівські” і розмаїті персональні виставки), напрочуд органічно вдалося поєднати свої професійні естетичні смаки з самою ідеєю іконостасу – цієї Біблії для бідних та традицією українського барокового живопису. У результаті іконостас вийшов настільки емоційно дзвінким, стильово довершеним і органічно вписаним у не дуже й відповідне для церкви приміщення, що “підсвідомо” приваблює навіть необізнаних з історією світового мистецтва, а то й абсолютно далеких від самої християнської віри мешканців і гостей Таллінна, які зазирають до ще не відкритої церкви як індивідуально, так і цілими екскурсіями.

За точку відліку для нових ікон було взято традиційну галицьку ікону, з специфікою якої Петро Гуменюк познайомився ще під час своєї роботи реставратором Національного музею у Львові. Цікаве вирішення тла ікон, де працює саме чисте, без жодної краплі фарби та позолоти дерево, підсилило виразність статично виконаних фігур та відкритість палітри. З “новацій” тут замість фігур Євангелистів на царських вратах зображено їхні символи, а також введено фігури Св.Іосафата та Св.Іоанна Дамаскіна, яких було канонізовано одними з останніх, через що вони не встигли ввійти до стандартної іконографії іконостасу. Логіка обраної художником для свого іконостасу саме цієї персоніфікації, а також саме так підібраної знакової та колористичної символіки знову, як і за добрих історичних часів, працює на просвітницьку ідею. Лишень тепер замість анальфабетів граматичних іконостас має працювати на навернення анальфабетів естетичних.

Освячувати церкву українська громада планує на празник Покрови, і якщо до цього терміну знайдуть хоч якісь джерела фінансування, то до свята буде проведено наукову історико-теологічну конференцію, присвячену історії Греко-Католицької церкви. У рамках культурної програми – вистави відомого львівського театру ім. Леся Курбаса, виступи львівського хору “Осанна” та виставка робіт Петра Гуменюка та ескізів майбутніх вітражів церкви Богородиці Троєручиці авторства українського художника з Фінляндії Андрія Сташевського. Українському земляцтву та Союзу Українок Естонії, які є основною дієвою силою цього сакрально-культурного центру, залежить саме на такій масштабності і такому рівні акції, щоби нарешті наочно продемонструвати не стільки генетично-незворушному та історично-толерантному естонському населенню, скільки східній “радянській” діаспорі Естонії потенціал правдивої, а не “шароварної” української культури.

P.S. Церква не є настільки консервативним інститутом, наскільки це хотіла би бачити сьогодні частина її не тільки неготової до щоденної праці душі, а й взагалі далекої від розуміння самої ідеї Віри і Церкви парафіян. Саме відсутність такого розуміння спричиняє “халтурне” сакральне мистецтво. Оплативши визолочення кожного церковного квадратного сантиметра і ощадливо витратившись на штучні квіти, так спокійно ходити на традиційну недільну службу і на всі належні свята. А зі справжнім мистецтвом значно незатишніше, на те воно і справжнє, щоби впливати: і на тих, хто розуміє, і на тих, хто не розуміє. Так і думки якісь недоречні можуть до голови прийти, наприклад, про любов до свого ближнього як до себе самого, або там: Не вбий, Не вкради, Не побажай... А як же ж тоді з такими думками з церкви вийти... у щоденне життя ?
Автор статті щиро вдячна п.Вірі Коник, заступнику голови Союзу Українок Естонії, редактору української газети “Струни” за надану інформацію щодо побудови
Талліннської УГКЦ.

POSTUP - ПОСТУП
№140 (584),
22 СЕРПНЯ 2000 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·На Північному полюсі скресла крига
·Неформальні підсумки

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Сіячів духовності поменшає...
·З життя нашого міста
·Львівські автобуси для Києва
·КІЛЬКА СЛІВ
·Страхування автомобілів тепер обов"язкове
·Львівські озера - дешево і ...небезпечно

НАША СТОЛИЦЯ
·Народні загони українізації!
·Володимир Свінчук: Моя робота - виховувати громадян України
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·Україна увійшла у "велику сімку"
·Кучму не влаштовують кадри Ющенка
·Дикий пляж
·Суслов нагадав Ющенку про кредити МВФ
·Виплати вже близько
·Авіаконфлікт між Україною та Єгиптом

ПОСТУП У СВІТ
·Францію чекає федералізація
·На дні - репутація російської влади
·Шпигунські скандали
·СВІТООГЛЯД

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Україна побудує газопровід в обхід Росії
·Німеччина встановила рекорд
·Гусинський все-таки продає НТВ
·СВІТ

ВІРМЕНИ У ПОСТУПІ
·Вірменський собор у Львові
·Блаженна і проклята...

АРТ-ПОСТУП
·600 років першої згадки про Стремільче
·Яким бути мистецтву в церкві третього тисячоліття?

КНИЖКОВИЙ ПОСТУП
·Свобода розвитку як критерій істини
·Творець украденої музики
·Підручники, атласи, контурні карти...

ДИСКУРС ПОСТУПУ
·Безвиході немає
·Суржик для інтелігенції

СПОРТ-ПОСТУП
·Перемогли і... розчарували
·"Карпати" знову влаштували розгром на "Україні"
·Без Лужного "Арсеналові" зовсім зле
·СПОРТ-БЛІЦ

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Ще один рецепт від Сінді Кроуфорд
·ГОРОСКОП