600 років першої згадки про Стремільче
"ГАЛИЦЬКА БРАМА"
Андрій ДОРОШ
Мало кому спаде на думку, що у час, коли стремільчани сіяли жито, пасли корів й тіпали льон, найосвіченіші уми Європи ще не підозрювали про існування Америки, Австралії та Антарктиди й у цілком серйозних географічних трактатах можна було прочитати, що у глибині лісів Індії мешкають песиголовці. Європу недаремно називають Старим Світом.
Більшість наших навіть найдрібніших сіл має глибші історичні корені, аніж не один теперішній мегаполіс. Стремільче у цьому випадку не становить винятку – розташоване над Стиром на межі Галичини й Волині, воно, як і більшість наших міст й містечок, крім своїх єдинокровних, спізнало руку різних можновладців – литовських, польських, австрійських, опинившись на самісінькому прикордонні з Російською імперією.
Упродовж двох тижнів липня 1651 року в десяти кілометрах на схід від Стремільча гриміла Берестецька битва, яка дала нашій історії не один приклад неймовірної відваги народу та його небажання жити у ярмі.
Може не таким героїчним, але напевно не менш барвистим був і період XIX віку – час існування стремільчан на прикордонні двох могутніх імперій. Кордон та його подолання в обох напрямках породжує своїх героїв та невдах ( також легендарних) й дуже своєрідний фольклор. (Зі спогадів свого діда О.Дороша, який був митником на тому ж російсько-австрійському кордоні, тільки трохи південніше, в околицях Гусятина, знаю, як контрабандисти щодня, заховавшись поміж коровами, яких вранці гнали на випас за Збруч, на російський бік, несли туди на продаж чоботи, а ввечері, повертаючись таким же чином назад, – тютюн).
Під час Першої світової війни доля Стремільча склалася не найщасливіше, але воно все-таки не загинуло, як деякі інші села, а, зберігши себе у нових історичних умовах, сподівається собі щасливої будучності.
З ініціативи стремільчанської інтелектуальної верхівки, сповненої національної самосвідомості, – учителя М.Ліцинського, сільського голови І.Наливайка, отця М.Дороша, голови СФТ Л.Олійника та при підтримці редактора “Галицької брами” О.Шишки та її видавця С.Фрухта липневий номер цього мистецтвознавчого-історичного видання присвячений ювілею села Стремільче.
|
|
