BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 19-20 СЕРПНЯ 2000 року |

Україна - пожирач інвесторів

The Wall Street Journal налякав іноземних бізнесменів українськими умовами

СКАНДАЛ

Дмитро ЯЦЕНКО

Україна знову стала героєм газетного скандалу. Після критичних публікацій британської ділової газети Financial Тimes щодо діяльності Нацбанку, тепер уже американське видання – The Wall Street Journal – опублікувало статтю, в якій однозначно наголошується на тому, що організація бізнесу та вкладання інвестицій в нашій країні – справа марнотратна: можна не лише нічого не заробити, але й втратити вже здобуту власність.

Хочеш великих і чистих інвестицій?

Ясна річ, що головні претензії журналістського матеріалу стосуються насамперед української влади, неспроможної створити вигідні або хоча би прийнятні умови для іноземних інвесторів. Суцільний жах українського ринку інвестицій змальовано на єдиному прикладі Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу та майже слізної історії американського інвестора, українця за походженням Якоба Ямпеля, який, як добрий чарівник, зробив з ледь живого радянського заводу прибуткове підприємство – справжню гордість України. Однак, схоже, у Ямпеля на колишній батьківщині не так сталося, як гадалося. Замість очікуваної казки вийшла сумна історія, яка ризикує стати посібником для іноземних інвесторів-початківців. Наприклад, приходить іноземний капіталіст до українського директора і говорить: “Хочеш великих і чистих інвестицій?” – “А хто ж їх не хоче?!”. “Тоді створюємо СП”, – пропонує капіталіст, але інший капіталіст, який уже вкладав гроші в Україну, попереджає: директор потім держчиновників приведе, щоб життя медом не здавалося... От і муситиме кожен новий іноземний бізнесмен, перш ніж вкласти гроші, подумати, чим ця ініціатива для нього закінчиться. Але перш ніж зробити висновки, наведемо використані в американському виданні факти.

Життя економічних джунглів

Після еміграції в США у 1973 році Якоб Ямпель вирішує розпочати бізнес на колишній батьківщині, однак, як справжній бізнесмен, він керувався не лише ностальгічними почуттями до України. Як пише автор статті в The Wall Street Journal, Ямпель прагнув заробити великі гроші. Вклавши в Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод 250 тисяч доларів, за це його фірма R&J Trading International отримала 50% акцій підприємства, а решта була розподілена між дирекцією та працівниками заводу. Приватизація відбулася у 1994 році, вже через півроку щомісячні прибутки від продажу продукції досягли 1,5 мільйона доларів США. Однак шестирічна діяльність заводу завершилася цілою купою взаємних судових позовів між Якобом Ямпелем та дирекцією за контроль над спільним підприємством, в результаті чого американець залишився без жодної акції.

Очима Ямпеля ситуація виглядає так. Спочатку в 1995 році дирекція заводу провела додаткову емісію, після якої частка акцій R&J Trading зменшилася до 35%, а потім створила акціонерне товариство і запропонувала її акції працівникам в обмін на акції СП. Відтак нова компанія стала спільно з R&J Trading акціонером хіміко-фармацевтичного підприємства. Така реструктуризація дозволила менеджменту вже без згоди працівників звернутися до Київського арбітражного суду з позовом про банкрутство СП, а після позитивного рішення суду завод став повною власністю контрольованої дирекцією компанії, а Ямпель втратив всі права як власник акцій Борщагівського заводу. Після серії процесів уже цього року Якоб Ямпель таки виграє справу про скасування всіх судових рішень і відновлення прав СП. А дирекція запрошує на підприємство Президента України Леоніда Кучму, який відвідав завод з потужним ескортом – секретарем РНБО Євгеном Марчуком, Генпрокурором Михайлом Потебеньком, першим віце-прем’єр-міністром Юрієм Єхануровим, міністром МВС Юрієм Кравченком та іншими посадовцями. Як наслідок (чи випадковість?), Вищий арбітражний суд скасовує рішення про закріплення 50% акцій Борщагівського хімфарму за Якобом Ямпелєм.

Зовсім протилежний погляд на події мав виконавчий директор Борщагівського заводу Олег Голобородько, який заявив, що Ямпель намагався шахрайськими методами заволодіти 50% акцій, лише обіцяючи інвестиції. А сам американський бізнесмен збирається тепер оскаржити останнє судове рішення, однак подати позов до міжнародного арбітражу Ямпеля поки що стримує страх за майбутнє ще одного СП та банку, де він має бізнес. The Wall Street Journal завершує свою статтю словами бізнесмена: “Я не хочу офіційно оголошувати себе ворогом України”.

Коментар

“Поступ” не намагався довести правоту якоїсь зі сторін конфлікту, зрештою, це зробили судді. Проблема – як вони це зробили і наскільки суттєвими є аргументи The Wall Street Journal у створенні в очах нинішніх та потенційних інвесторів негативного іміджу нашої держави. Тим більше, що тяганина з акціями стає вже досить звичним явищем в Україні, і особливо ця проблема стосується тих підприємств, на які прийшов іноземний капітал.

Як вважають опитані “Поступом” юристи, Україна не є якимось винятком у ставленні до інвесторів. Вирішення господарських суперечок у судах – абсолютно законний метод економічної боротьби, і саме так, а не інакше все відбувається в цивілізованих країнах. Досить розвиненим є підприємницьке законодавство, і воно ще продовжує удосконалюватися. Тому нарікання інвесторів в цій площині є безпідставними. А от з приводу судової системи думки експертів розходилися: одні підтримували критику щодо упередженості суддів і підтримку ними позиції влади, а інші наводили у приклад безліч випадків зі світової практики, коли суд ставав на бік слабшої сторони. Крім того, в багатьох випадках програш не є остаточним і його можна оскаржити у вищій інстанції.

Проте, крім економічного, є ще й етичний аспект проблеми. Іноземні інвестори досить часто нарікають на дикість українського ринку – але навряд чи вони стали би вкладати капітал в Україну, не знаючи нашої специфіки. Особливо це стосується тих, хто хоче заробити дуже великі гроші. Є ж неписане правило бізнесу: чим більше грошей хочеш заробити, тим більший ризик їх втратити. Зарадити можна лише бездоганним оформленням документів. Тому дехто з юристів не виключає, що вже на стадії укладання угоди про створення СП кожна зі сторін наперед прораховує ходи для майбутніх маніпуляцій, шахрайства тощо – замість того, щоб разом працювати на розвиток підприємства.

POSTUP - ПОСТУП
№139 (583),
19-20 СЕРПНЯ 2000 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Росіяни можуть заблокувати українські рахунки у західних банках
·Дивні вибухи в Ризі
·Бунт президентських намісників

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Лікарі всіх країн єднаються
·І ми діждемося Цісаря
·КІЛЬКА СЛІВ
·Сучасний рівень "районок"
·Бунт президентських намісників
·Президентові України Л.Д.Кучмі

НАША СТОЛИЦЯ
·Чи переможе Святий Юрій залізного дракона?
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·Український слід в аварії "Курска"?
·Ялтинські дні і вечори
·Успенське яблуко розбрату
·Україна - пожирач інвесторів

ПОСТУП У СВІТ
·Відродження ісламу в Центральній Азії
·І знову - Левінскі
·Дивні вибухи в Ризі
·Арафат відтерміновує незалежність
·СВІТООГЛЯД

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Єхануров виправдовується перед "Ітерою"
·"Конкорди" ще політають
·Ford завершив перевірку Daewoo Motor
·СВІТ

ДИСКУРС ПОСТУПУ
·Франц Йосиф І на бюрку

МУЗИЧНИЙ ПОСТУП
·Наодинці з музикою Баха
·Бахові "Страсті"

ПОСТУП СВЯТКУЄ
·Солодкий присмак Спаса

РЕПОРТАЖ ПОСТУПУ
·Гривня шістдесят в один бік

СПОРТ-ПОСТУП
·Українські хлопці в лондонському тумані
·Кінець футбольних радіотрансляцій
·СПОРТ-БЛІЦ

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Музика і кіно
·ГОРОСКОП