BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 17 СЕРПНЯ 2000 року |

КЛУБ КОМІСАРА БОНЦЯ

Добровільний помічник поліції

– Фе, який встид! А ще з пурєдної родини! – гримав Піскозуб на трійцю принишклих злодюжок. – Пане Юзю, чи ви таке виділи? Тоті шмаркачі познімали з мотузок у Замарстинові цілий клунок лахів. Добре, жи той пильний пан, котрий робив у цей час на будові, підслухав, як вони пропонують украдені лахи блятничці Дудзяковій. То вхопив усіх трьох за шкварку і притягнув до нас на Бальонову.

– Це правда? – спохмурнів Бонцьо, обертаючись до скульчених у куті підозрюваних – двох хлопців і зовсім юної дівчини. – А ще вбрали на себе гімназійні строї! Що, на цукерню грошви забракло?

– Ми ніц не крали, повірте! – зірвався на рівні ноги один із хлопців. – Поверталися собі з прогулянки Високим Замком, коли зустріли того пана з великим клунком. Ні сіло ні впало він скочив до нас, ухопив Євку за руку і потягнув на поліцію. А ми з Юльком мусили йти слідом – не лишати ж було її на поталу. Його товариш тільки мовчки шморгав носом, а дівча у мундирку школи святої Анни, здавалося, от-от беркицьне на підлогу.
Тим часом за бюром “добровільний помічник поліції” прів над протоколом.

– Гей, прошу пана, а ви що можете вповісти? – звернувся до нього Бонцьо, та той був настільки поглинутий писаниною, що навіть не відгукнувся.

– Прошу пана, я ж до вас звертаюся, – Бонцьо легенько потрусив його за плече.

– Га? – гаркнув свідок так, що всі присутні підскочили.

– Чи можете ви присягнути, жи всі ваші свідчення правдиві?

– Га? – гаркнув той удруге, напружено вдивляючись у Бонцеве обличчя. Комісар відійшов на безпечну відстань і повторив своє питання.

– Ага! – свідок урочисто звів правицю і заволав. – Присягаю!

– Господи, і чого б то так кричати? – скривився Бонцьо, затуляючи вуха.
Свідок був дебелим хлопом років зо п’ятдесяти, мав велике “пивне” черево, котре теліпалося мало не до колін, так що було незрозуміло, яким чудом на ньому тримаються сподні. “Це б йому зватися Бонцьом, а не мені”, – подумав комісар.

– А як ви називаєтеся?

– Гаркавий, Ґеньо Гаркавий, – заволав свідок. – Роблю на будові в Замарстинові!

“Що ж, – всміхнувся про себе Бонцьо, – його прізвище йому також пасує”.
Тоді поглянув на юних зловмисників і зустрів благальний погляд матуристки зі святої Анни. Вона виглядала на зовсім невинне янголятко. Втім, минулого тижня на нього так само дивилося інше янголятко, котре зарізало рідну бабусю за пару дешевих кульчиків. Та щось Бонцеві у тій справі не подобалося.
– Добре, нині вже пізно, а ніч у буцеґарні все одно ще нікого не виправила. Тож ідіть по домівках, – махнув він рукою. – І не думайте втікати – я дістану вас і з-під землі. А завтра приходьте на дев’яту і продовжимо нашу балачку.
Гімназисти, хлипаючи, викотилися з кабінету. За ними, ґонорово розхитуючи черевом, посунув Ґеньо.

Наступного ранку Бонцьо вибрався до служби пішки. Він неквапно минав будову костелу Бернардинів, коли побачив – кого б ви гадали? – “грозу злодіїв” Ґеня Гаркавого. Так, це був саме він, бо хто ще міг мати друге таке черево? Ґеньо спирався на відбійник і правив теревені з двома іншими будівничими. Себто правити теревені на будові якось не випадало. Довкола стояв такий страшний гармидер, що хлопи мусили кричати як скажені. Один із майстрів, очевидно, розповідав щось дуже кумедне, його напарник заходився від сміху, а Ґеньове лице тим часом виражало страшні муки. Він склав долоню мушлею і приставив до вуха, намагаючись вловити суть дотепу. Потім, загасивши цигарки, всі троє взялися до роботи. Колєги Гаркавого вділи звиклі для будівничих заглушки на вуха і покотили кудись тачки з піском. Ґеньо ж ухопився за відбійник і почав відчайдушно лупати землю під фундамент. Було помітно, що така робота йому до вподоби. Бонцьо пройшов ще два квартали і застиг на місці. Недарма йому від самого початку не подобалася ця справа. Здалося б ретельніше збадати поліційні альбоми. Ну, а тим малим потрібен добрий адвокат, адже наявність незацікавленого свідка – справа серйозна. Та, здається, Бонцьо вже знав, на чому правник мусить будувати свій захист.

То ж на чому? Відповіді – наступного четверга
Відповідь на кримінальну загадку “Невловимий спільник”, вміщену у “Поступі” від 10 серпня.

Секретарка збрехала, заявивши, що у бюрі не відповідає телефон, адже Піскозуб засвідчив, що вона взагалі туди не телефонувала. Та й чого би мала це робити, коли знала, що її шеф мертвий.
Л. А.

POSTUP - ПОСТУП
№137 (581),
17 СЕРПНЯ 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Останнє попередження
·Євреї-ортодокси палять будинки розпусти
·Суркіс - чемпіон!

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Усі, хто мав вийти, вже вийшли
·Впорядковують базари
·Потяги не сходили з рейок
·КІЛЬКА СЛІВ
·Британці полегшать життя найнужденнішим
·"Каральні експедиції" тривають

НАША СТОЛИЦЯ
·Усмішка зз гарантією на 100 років
·Фортифікаціям Золочівського замку - нове життя
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·Тулуб працюватиме з Марчуком
·Тепер нас берегтиме поліція
·Ялта і море... президентів
·Останнє попередження

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Аграрні мрії прем"єра Ющенка
·"Конкорди" мусять звикати до землі
·Нафта преться вгору
·СВІТ

ПОСТУП У СВІТ
·Жарти Кім Чен Іра
·Ми краще потонемо гонорово
·СВІТООГЛЯД

ЮВІЛЕЙ У ПОСТУПІ
·Спіритичні сеанси з духом цісаря

РЕВЮ У ПОСТУПІ
·КЛУБ КОМІСАРА БОНЦЯ
·REVJU

АРТ-ПОСТУП У СВІТ
·Втрачений рай
·Культура на крайній Півночі
·Вплив Мережі на стосунки автора і читача

РЕПОРТАЖ ПОСТУПУ
·Особливості національного відпочинку

СПОРТ-ПОСТУП
·Суркіс - чемпіон!
·Третій українець в НБА
·Григорій Бондарук в Україні не має собі рівних
·СПОРТ-БЛІЦ

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Танок круглих животів