Фортифікаціям Золочівського замку - нове життя
СПАДОК
Остап ДРОЗДОВ
Охорона культурно-історичної спадщини – обов’язок будь-якої цивілізованої нації. В Україні цього “добра” ніколи не бракувало, тож, може, саме тому заледве 5% замків мають “дах над головою”. Хоча кожен із них – унікум. За один із них взялося Студентське братство Львівської Політехніки, яке спільно з Львівською галереєю мистецтв провело двотижневу експедицію до Золочівського замку.
Згаданий оборонно-палацовий комплекс ХVІІ – ХVІІІ ст. унікальний тим, що зберіг усі фортифікації, які фактично зникнули в інших замках. Під час майже десятирічної реставрації Золочівського замку гостро постала потреба дослідження внутрібастіонних приміщень – казематів, нутра східної куртини, структурних елементів оборонної системи, підземних доріг від брами, хвіртки з внутріваловим ходом. Розкопки, запропоновані Студентським братством Львівської політехніки, мали б археологічно відновити рівень ХVІІ століття, встановити профіль земляного валу. Ці оборонні конструкції заросли, тож виникла потреба валити ліс. Тим не менше, можна говорити про певні досягнення й відкриття. Йдеться про відкопаний каземат (щодо нього були дві версії: це тюрма або арсенал. Виявлені ковані кайдани доводять, що це все-таки карцер, тож на одну історичну таємницю стало менше). Зрештою, старання студентів (а їх було близько 50) не були марними: добровільні й безоплатні розкопки, а також наукове керівництво з боку Львівської галереї мистецтв і особисто Бориса Возницького суттєво просунули реставраційні роботи в Золочівському замку. У принципі, об’єкт майже підготовлено до геодезичних знімань території та архітектурних обмірювань, що буде вже якісно вищим рівнем робіт.
Дослідження унікальних фортифікацій Золочівського замку було б неможливим без меценатської підтримки львівського жиркомбінату та Львівського холодокомбінату, а особливо – без усілякого сприяння місцевих жителів та держадміністрації. Зі Львова організаційно допомагав заступник голови облради Ярослав Пітко. Як зазначили організатори, завдяки спільним зусиллям ця експедиція є однією з небагатьох, яка загалом виконала всі задумані цілі. Що ж, хочемо вірити, що про збереження наших історичних достоїнств надалі дбатимуть не тільки студенти.
|
|
