BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 15 СЕРПНЯ 2000 року |

Зроби мені лобі

Уперше в історії української журналістики "Поступ" друкує першу десятку найпрофесійніших лобістів України

ДОШКА ПОШАНИ

Олег БАЗАР

Почувши слово “лобіст”, пересічний українець одразу ж уявляє такого собі підлого дядька-корупціонера з валізою доларів, який підкуповує всіх і вся. І треба визнати: цей образ досить точно відбиває сутність лобізму по-українськи, адже вітчизняний лобіст, як і його колега з інших пострадянських теренів, відрізняється від лобіста, скажімо, американського зразка так само, як новий українець – від британського лорда. І те, що у нас зазвичай прийнято називати лобізмом, там, як правило, називають корупцією.
Особливістю українського лобізму – на відміну від, скажімо, європейського чи навіть російського – є те, що вітчизняні представники великого бізнесу намагаються особисто лобіювати свої інтереси у вищому законодавчому органі, тому часто-густо трапляються випадки, коли український лобіст поєднує в одній особі замовника і виконавця. Фактично, у складі Верховної Ради нинішньої каденції зібрано (за незначними винятками) практично весь цвіт українського бізнесу. І його, себто бізнес, і справді можна зрозуміти: навіщо покладатися на когось, платити комусь, якщо захищати й лобіювати власну справу можна і самому.

І коли спробувати укласти рейтинг найбільш впливових парламентських лобістів – досить умовний, як і більшість рейтингів, – то побачимо, що чільні його позиції утримують саме ті, хто захищає насамперед свій власний (корпоративний, клановий) бізнес.

№ 1. Олександр Волков. Лідер “Відродження регіонів” фактично є одним із небагатьох (і, поза сумнівом, найуспішнішим) системних лобістів, хто здатний вирішувати питання як у парламенті, так і в Адміністрації Президента, як у Києві, так і в регіонах. На такій феноменальній здатності “вирішувати питання”, по суті, й побудований його бізнес. З-посеред когорти вітчизняних олігархів лише Волков не має так званого “реального бізнесу” – енергетичних компаній, металургійних чи хімічних заводів тощо. І єдиний виняток із цього правила – мас-медіа. Їх Олександр Миколайович цінує вище за будь-які заводи. Але це, так би мовити, допоміжний засіб. Його головний бізнес – лобізм, і в цьому йому поки що немає рівних в Україні. Він виразно продемонстрував це на президентських виборах, референдумі та при творенні парламентської більшості.

№2. Група Медведчука-Суркіса. На відміну від Олександра Волкова, який є лобістом “на замовлення”, холдинг СДПУ (о) лобіює виключно власні інтереси. Найбільше зусиль об’єднані есдеки спрямовують у сферу енергетики, зокрема – на приватизацію генеруючих та розподільчих компаній. За оцінками експертів, холдинг здійснює контроль над п’ятьма обленерго.

Крім того, у сфері впливу холдингу – банківський бізнес (Український кредитний банк), торгівля енергоносіями (концерн “Славутич”, Одеський, Лисичанський, Херсонський НПЗ), металургія (ВАТ “Запорізький феросплавний завод”), мас-медіа (телеканал “Інтер”, газета “Киевские ведомости”, ряд FM-станцій), агробізнес (Українська аграрна біржа) та улюблене дитя холдингу – “Динамо” (Київ). Сильною стороною групи Медведчука-Суркіса є командність. У холдингу є кілька лідерів, які доповнюють і підсилюють один одного. Це – Олександр Зінченко, Юрій Лях та Богдан Губський. Утім, незаперечний лідер один – Віктор Медведчук.

№3. Станіслав Гуренко та фракція КПУ. Комуністи традиційно належать до найпотужніших парламентських лобістів. Їх сила – у їх кількості. Донедавна без комуністів у парламенті неможливо було вирішити жодного питання, тому домовлятися з комуністами доводилося усім.

Здавалося, що створення правої більшості покладе край гегемонії КПУ. Але постійні тертя між фракціями більшості знову піднесли вагу КПУ. І комуністи знову охоче йдуть на співпрацю з “ідейними ворогами”. Для прикладу, за приватизацію “Укртелекому” фракція КПУ проголосувала одноголосно.

№4. Група Пінчука-Деркача. В інтересах цієї групи – мас-медіа (телеканали ICTV, ТРК “Ера”, СТБ, УТ-1, вуличне телебачення, газети “Факти”, “Столичные Новости”), енергетичний та металургійний бізнес (Новомосковський трубний комбінат, Нікопольський феросплавний завод, Нижньо-Дніпровський трубопрокатний завод, інші металургійні підприємства України та Білорусі). До козирних карт групи належать і близькі стосунки з сім’єю Леоніда Кучми, і підтримка Деркача-старшого – голови СБУ. Як вважають оглядачі, група Пінчука-Деркача є найактивнішим лобістом великого російського бізнесу в Україні.

№5. Іван Плющ. Голова Верховної Ради, якого більшість українців асоціюють із мовними перлами на кшталт “мікрохвону”, є давнім захисником селян. Інакше кажучи – аграрного та навколоаргарного бізнесу. На відміну від свого колеги Олександра Ткаченка (теж неабиякого аграрного лобіста), Плющ зумів швидко переорієнтуватися в нових умовах. І якщо Ткаченко до останнього захищав таку, безумовно, вигідну його бізнесу колгоспну систему, Плющ підтримав аграрну реформу. І це зрозуміло: особливі симпатії спікера належать підприємствам харчопереробної промисловості. А тим байдуже, хто постачатиме сировину – чи колгоспи, чи фермери.

№6. Олександр Турчинов і фракція “Батьківщина”. Дітище Юлії Тимошенко у нинішньому парламенті фактично має разом зі своїми союзниками УНР так звану “золоту акцію” і є гарантом дієвості парламентської більшості. Крім цього, Олександр Турчинов є головою бюджетного комітету парламенту, що дозволяє йому впливати на розподіл фінансових потоків. Діяльність групи Тимошенко спрямована насамперед на відновлення своєї колишньої потуги та протидію “стратегічним” опонентам в енергетичному бізнесі – групам Медведчука-Суркіса, Ігоря Бакая та енерготрейдерам із “Відродження регіонів”.

№7. Петро Порошенко. За короткий час цей політик зумів сформувати досить потужну парламентську групу – “Солідарність”, в якій об’єдналися вихідці як з лівого, так і з правого табору. Втім, ідеологія для Порошенка та його соратників – не головне, адже їх мета – створення потужної парламентської сили, яка б перебрала на себе лобістські функції КПУ. Або ж принаймні перехопила “золоту акцію” в “Батьківщини”.

№8. Петро Устенко й “атомне лобі”. Сфера пріоритетів “атомників” очевидна: забезпечення інтересів “Енергоатому”, атомних електростанцій. Вплив цього середовища загалом малопомітний, але він різко зростає напередодні зимового періоду, і вже тоді “атомники” отримують своє сповна.

№9. Фракції НРУ та “Реформ-Конгресу”. Ці фракції найбільш послідовно підтримують прем’єра Віктора Ющенка, що дозволяє їм захищати певні інтереси в урядових коридорах. Утім, сфера лобістських інтересів НРУ та “Реформ-Конгресу” є доволі обмеженою: це насамперед будівництво нафтопроводу “Одеса-Броди” і підтримка середнього бізнесу, який є головним фінансовим донором правих.

Говорячи про лобістські потуги “Реформ-Конгресу”, неможливо обійти увагою таку постать, як Сергій Тєрьохін. Свого часу Тєрьохіна називали серед лідерів парламентського лобізму. До його “заслуг” оглядачі відносять лобіювання проекту “АвтоЗАЗ-DAEWOO”, сприяння у просуванні на український ринок американських та британських тютюнових компаній. Тєрьохіна без перебільшення можна віднести до “професійних лобістів”, хоча до рівня Олександра Волкова йому ще далеко.

№10. Анатолій Кінах і “промислове лобі”. Ця група, зорієнтована на пострадянський промисловий директорат, з кожним роком поступово втрачає свої позиції. Під їх контролем залишаються хіба що збанкрутілі гіганти. Більш успішні промислові підприємства вже приватизовані й поділені між новими “господарями життя”. Майже всесильна кілька років тому, УСПП Кінаха фактично зникла з політичного обрію. І, очевидно, у наступному парламенті від “промисловців” залишаться хіба що згадки...

До речі, не виключено, що незабаром серед лідерів парламентського лобізму можуть вигулькнути новоприбулі Сергій Тигипко та Ігор Бакай. Або ж інші – залежно від чергових змін в українському політикумі, бо декому не дають спокою лаври лідерів та примара шалених грошей. Зрештою, лобістами – тою чи іншою мірою – є практично усі українські парламентарі.
автор – керівник відділу
конфліктології ЦПД “Нова Хвиля”

POSTUP - ПОСТУП
№136 (580),
15 СЕРПНЯ 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Віктор Ющенко кинув шахтарям рукавичку
·Львів напередодні гангстерської війни

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Відкрито пам"ятник Мар"янові Панчишину
·Київські гроші прикрасять Львів
·Розгадані таємниці
·КІЛЬКА СЛІВ
·Суди стануть доступнішими
·Обмежити можливість зловживань
·9 років без Богдана Котика

НАША СТОЛИЦЯ
·А якщо завтра війна?
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·Затриманий літак залишається в Європі
·Жулинський contra РПЦ
·Між Сходом і Заходом
·Ющенко кинув шахтарям рукавичку

ПОСТУП У СВІТ
·Кривава фієста в Іспанії
·Арафат шукає союзників
·Третій шлях німецьких католиків
·Росія будує - Америка бомбардує
·СВІТООГЛЯД

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Україна "здає" газову "трубу"
·Disney оштрафували за плагіат
·СВІТ

АРТ- ПОСТУП
·Опис проекту
·Книги - знову дефіцит?

СПЕЦІАЛЬНА ТЕМА ПОСТУПУ
·Зроби мені лобі
·Сучасний лобізм у світі

ПОСТУП В ІСТОРІЮ
·Чудо над Віслою завдяки українцям
·Родом русин, за національністю поляк

ПОСТУП З ПРОДОВЖЕННЯМ
·ЛИСТИ ПОСТУПУ
·Суржик для інтелігенції

СПОРТ-ПОСТУП
·Голіфілд вимучив перемогу
·"Таврія" вклякла на "Україні"
·"Летючий фін" повертається на першу сходинку
·СПОРТ-БЛІЦ

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Мадонна народила другу дитину
·ГОРОСКОП