Україна "здає" газову "трубу"
Правда, не російському "Газпрому", а англо-нідерландській корпорації Royal Dutch/Shell
КОНЦЕСІЯ
Тарас СМАКУЛА
Корпорація Royal Dutch/Shell не проти отримати 25% акцій і взяти на наступні 40 років у користування українську трубу. За це вона готова інвестувати в її ремонт та технічну підтримку 600 мільйонів доларів.
Сенсаційну новину про це повідомило російське інтернет-джерело “Россия Нефть Обзоры” за розміщеними на цьому сайті матеріалами журналу Nefte Compass (www.rusoil.ru).
Автор – англієць Даг Ролфс – пише про те, що, згідно з планом, запропонованим Shell, “Газпром” отримає 25-відсоткове право на українську трубу в обмін на списання певної частини “газових” боргів. За оцінкою Києва, загальна заборгованість дорівнює 1,4 млрд. доларів, у той час як Москва наполягає на 3,5 млрд. “Нафтогаз України” матиме найбільший “шматок” трубопровідної концесії – блокуючий пакет 25% + 1 акція.
Залишок пакетів у газовому консорціумі може дістатися іншим західним інвесторам. Gaz de France і нідерландська Gasunie вже виявили зацікавлення проектом, як і деякі американські газові компанії. Якщо би вдалося погодити інтереси всіх учасників, протокол про наміри міг би бути підписаний до кінця року.
За отриманий 25-відсотковий пакет Shell у наступні три роки готова інвестувати 600 млн. доларів у ремонт і технічну підтримку газопроводу. Адже, як пише Даг Ролфс, минулого року цим газопроводом, який є одним із основних маршрутів експорту газу в Західну Європу, було прокачано 122,5 млрд. куб. м газу. Однак, за оцінками спеціалістів, через відсутність значних вкладень пропускна здатність “труби” до 2004 року може знизитися з теперішніх 120 млрд. кубометрів на рік до майже 80 млрд. кубометрів.
Наразі не зрозуміло, чи підтримає план Shell “Газпром”, особливо з врахуванням того, що відкрита заява наразі йому невигідна. Тоді довелося б надовго забути про далекосяжні плани експансії на Україну. Останнім часом голова РАТ “Газпром” Рем Вяхірєв докладав максимум зусиль, шантажуючи Україну побудовою обхідних газопроводів.
Втім, здається, “Газпром” позитивно сприйме плани щодо створення цього консорціуму. Як заявив представник “Газпрому” Богдан Будуляк, концерн уже розпочав переговори з Shell про входження в проект. Аргументи більш ніж прозорі. По-перше, навряд чи “Газпрому” вдалося б отримати повний контроль над українською газовою трубою. Окрім того, навряд чи у Вяхірєва знайдуться гроші для того, щоб модернізувати її. У свою чергу падіння об’ємів транзиту газу може зірвати його експортні контракти. Адже в планах “Газпрому” – збільшення об’єму газового потоку на Захід з 120 млрд. куб. м цього року до 180 млрд. куб. м у році 2006.
Натомість, як оцінює Даг Ролфс, шанси на підтримку цього проекту в Україні значно зменшилися. Зокрема, мова йде про призначення новим міністром ПЕК Сергія Єрмилова, а також зміну перших осіб у “Нафтогазі України”: замість Ігоря Діденка призначено Вадима Копилова, одного з колишніх керівників Державної податкової служби. Обидва відомі як противники подібних проектів.
Щоб стабілізувати роботу газопроводу, Shell має намір побудувати декілька нових газокомпресорних станцій. Консорціуму належатиме 5500 км з 34000 км трубопровідної системи, в тому числі головні “західні” вітки, які йдуть у Словаччину та Угорщину, а також малі вітки південного напрямку, якими постачається газ у Туреччину. В концесію також віддадуть 38 діючих компресорних станцій.
Цікаво, що запропонований Shell проект консорціуму співпав у часі з затримкою реалізації планів компанії з будівництва газопроводу з Туркменистану в Туреччину. За словами віце-президента Shell по Середній Азії Гевіна Грехема, компанія втрачає терпець: “Туркменистану не варто сподіватися, що можливість постачати свій газ у Туреччину транскаспійським трубопроводом існуватиме вічно”. Ймовірно, українська газова труба і потрібна Shell для того, щоб експортувати нею туркменську нафту.
|
|
