Кваснєвського виправдали наполовину
ПОЛЬЩА
Любко ПЕТРЕНКО
Закінчення. Початок – стор. 1
Розглянемо деякі моменти щодо судового процесу. Підставою для закидів проти Кваснєвського став документ Управління охорони держави, де йдеться про якогось таємного агента-журналіста під номером 72204, на прізвисько “Алєк”, який у 80-х роках працював у газеті Zycie Warszawy. Відомо, що цього сексота інфільтрував у видання капітан тодішньої служби безпеки Зигмунт Витрвал. При цьому відомо, що Кваснєвський ніколи не працював у тій газеті, а був головним редактором молодіжного часопису Sztandar Mlodych. І це – факт неспростовний.
Але сторона звинувачення подає ще два теж незаперечні документи. Один із них свідчить, що Кваснєвський мав регулярні бесіди з капітаном Витрвалом. Другий – ще цікавіший: там поруч із прізвищем президента стоїть той злощасний номер, відомий тепер кожному полякові, – 72204.
Такий поворот справи завдав серйозних клопотів Кваснєвському, але з колії його не вибив. Єдина людина, яка могла б або прояснити цю справу, або заплутати її остаточно, був той самий капітан Витрвал. У середу він давав свої свідчення, у яких не заперечив факту постійного спілкування з майбутнім президентом, але... Але це, за його словами, були рутинні розмови, які офіцери спецслужб традиційно проводять із керівниками ЗМІ. Усе, про що говорили, офіцер акуратно записував у формі службових нотаток, звідси й з’явилося прізвище “Кваснєвський” у документах служби безпеки. Витрвал також повідомив, що в них у Sztandarze Mlodych були свої інформатори, але не з кола пишучої братії. А щоб остаточно розвіяти хмари над підозрюваним, капітан додав, що під час отих вимушених розмов Кваснєвський завжди сприймав його з неприхованою злістю.
Про те, що ніколи не зустрічали якихось документів про причетність Кваснєвського до роботи комуністичних спецслужб, свято запевнили ще кілька колишніх есбістів і теперішніх архівістів. Тобто світле ім’я президента врешті-решт таки було очищене від бруду. Щоправда, ніхто так і не зміг пояснити цієї кабалістики чисел – 72204. Мабуть, то був звичайний збіг... Зрештою, ніхто Кваснєвського на брехні не спіймав. А не спійманий – не злодій. Хоча багато хто лише утвердиться у своїй думці, що не все тут чисто.
|
|
