Прощання через слов"ян?
ЛІГА ЧЕМПІОНІВ
Іван ГЕЛЕМЕЙ
Ліга чемпіонів. Третій кваліфікаційний раунд.
“Динамо” (Київ) – “Црвена Звезда” (Белград) – 0:0.
Київ. 9 серпня. Стадіон “Динамо”. 20000 глядачів.
Арбітр – Галахер (Англія).
“Динамо”: Кернозенко – Ващук, Дмитрулін, Несмачний, Головко – Гусін, Хацкевич, Яшкін, Мороз (Бялькевич, 63) – Шацьких, Деметрадзе (Серебреников, 71).
“Црвена Звезда”: Кочич – Байчетич, Буєвчевич, Лалатович, Маркович, Глаголац – Льоринц (Зорич, 88), Гвозденович, Бошкович – П’янович, Друлич (Стоянович, 80).
Попередження: Головко – Буєвчевич, Маркович, Глаголац, Байчетич.
Перед матчем у Києві фахівці звертали увагу на те, що футболісти “Црвени Звезди” зазвичай невдало проводять стартові десять хвилин поєдинку. Також спортивні видання переконували, що югослави полюбляють грати в атакуючий футбол, нерідко випускаючи на поле відразу трьох форвардів. Якщо на цю інформацію “клюнули” тренери “Динамо”, то вони жорстоко прорахувались. У перші хвилини зустрічі саме гравці “Црвени Звезди” захопили ініціативу, й епізод на 6-й хвилині, коли Хацкевич мало не влучив у ворота з лінії воротарського майданчика, так і залишався епізодом. Головні ж події розгорталися при кутових, які виконували югослави. На щастя, обійшлося.
З часом кияни прибрали перевагу до своїх рук, а югослави взялися сумлінно виконувати завдання своїх тренерів. У тому, що воно звучало: “Щонайменше не пропустити”, – сумніватися не доводилось, адже у складі балканської команди на полі з’явилося відразу п’ятеро захисників (друга несподіванка!). Словом, ми вкотре побачили в дії “словенсько-ісландський” варіант, от лише виконавці його були значно вправніші за своїх попередників. Югослави і захищалися фаховіше, і контратакували набагато гостріше за словенців з ісландцями. Добре, що “Динамо” не пропустило. Чи ж могло забити? За відсутності Шевченка та Реброва позитивна відповідь на це питання доволі проблематична. Але все-таки могли. Завдяки штрафним у виконанні Яшкіна та Хацкевича, а також проблискам нестандартних дій. Так, уже наприкінці матчу щастя явно відвернулося від Дмитруліна, який на 85-й хвилині влучив у штангу, та від Бялькевича, який, вийшовши віч-на-віч із Кочичем, примудрився влучити у воротаря суперників. От і все. Більше моментів не було.
Що далі? На жаль, ми знову залежимо від доктрини югославів. Якщо вони в матчі-відповіді “повалять” уперед великими силами (втім, це дуже сумнівно), то у “Динамо” з’явиться улюблений простір для улюблених контратак. А якщо – ні? Дуже ймовірно, що тренерський штаб “Црвени Звезди” володіє касетою з записом матчу “Карпати” –”Динамо”, а гра львів’ян у тій зустрічі є чи не еталоном протидії українському чемпіонові для команд невисокого європейського рівня. Мусимо визнати, що з суперником саме такого штибу кияни вчора розійшлися миром.
“Шахтар” (Донецьк) – “Славія” (Прага) – 0:1 (0:0).
Гол: Дошек, 87.
Аналіз дій донецьких футболістів у домашній зустрічі з чеською “Славією” ще попереду. Наразі можемо хіба констатувати, що гірникам знову забракло досвіду єврокубкових баталій. Вигравати у Празі буде значно складніше, ніж це можна було зробити при переповнених трибунах у Донецьку.
|
|
