Як у часи Франца Йосипа
Відень організовує Центральноєвропейський Союз
АМБІЦІЇ
Любко ПЕТРЕНКО
Дипломатична ізоляція, що її організувала для Австрії решта країн-членів Європейського Союзу, підштовхнула Відень до корегування пріоритетів у своїй зовнішній політиці. Шеф австрійської дипломатії Беніта Фереро-Вальднер вважає, що більше уваги треба приділяти контактам із країнами Центральної та Східної Європи.
В інтерв’ю для газети Salzburger Nachrichten пані Фереро-Вальднер підняла проблему французько-німецького домінування а Євросоюзі. “Що може зробити мала країна в ЄС, де більшість питань вирішують великі держави? Протистояти такому станові справ можна лише тоді, коли створити спілку; Відень повинен встановити стратегічне партнерство з країнами Центральної та Східної Європи, яке стане пріоритетним у віденській зовнішній політиці”, – зазначила вона.
Навряд чи глава австрійського зовнішньополітичного відомства мала на увазі Україну. Їй у першу чергу йшлося про партнерство з країнами, які стоять на порозі вступу до Європейського Союзу. Об’єднавши навколо себе групу неофітів, Австрія могла б із досі нейтральної країни, розміщеної на маргінесі світових політичних процесів, перетворитися на потужного регіонального лідера. І багато країн-кандидатів, які є сусідами Австрії, вже виступили з палким привітанням віденської ініціативи.
У такій ситуації за Віднем пішли би й інші малі країни Євросоюзу, наприклад, Данія, Нідерланди, Ірландія, Фінляндія, яким теж не надто подобається зверхність Парижа й Берліна. Австрія знову вийшла б у перші ряди суб’єктів творення європейської політики, як то було у славні часи цісарювання Франца Йосипа. Шкода лишень, що Львів у його сьогоднішній ситуації не має жодних шансів долучитися до реалізації амбітних планів своєї колишньої метрополії.
|
|
