Два єдині кандидати
Опозиція в Югославії так і не змогла домовитися
ВИБОРИ
Денис МІНЧУК
Найбільша опозиційна партія Югославії, Сербський рух оновлення (СРО), яка обіцяла бойкотувати майбутні президентські вибори, заплановані на 24 вересня, минулого уїк-енду вирішила таки взяти участь у цих перегонах. Однак керований Вуком Драшковичем СРО не підтримав спільного кандидата від опозиції Воїслава Коштуніцу (згідно з попередніми опитуваннями, лише він міг би перемогти президента Слободана Мілошевича), висунувши кандидатом у керівники держави мера Белграда Воїслава Міхайловича.
Ще до минулої п’ятниці Вук Драшкович обіцяв бойкотувати вибори – у відповідь на те, що на початку липня невизнаний владою Чорногорії парламент Югославії змінив конституцію, надавши можливість Мілошевичу вдруге балотуватися у президенти (попередня редакція конституції дозволяла робити це лише один раз). Але вже в суботу Драшкович оголосив ім’я кандидата від СРО. Причому кандидатура мера Белграда Міхайловича здивувала навіть самих членів Сербського руху оновлення, оскільки були чутки, що Драшкович сам захоче стати на герць із Мілошевичем.
Більше того, інші опозиційні партії стали відтепер звинувачувати СРО Драшковича в тому, що він зменшує шанси опозиції на виграш. Як сказав давній соратник Драшковича – лідер опозиційної Демократичної партії Зоран Джинджич, “у такий спосіб СРО допомагає Мілошевичу”. Треба зауважити, що керівники опозиційних партій багато дискутували про висунення єдиного кандидата від опозиції, вважаючи, що лише так можна сподіватися на успіх у боротьбі проти Мілошевича. І їхнім розрахункам, можливо, судилося збутися, оскільки пропонований більшістю опозиціонерів лідер невеликої правоцентристської Демократичної партії Сербії Воїслав Коштуніца (за неофіційними даними, опозиція вчора зареєструвала його кандидатуру), як свідчать соціологічні опитування, мав шанс випередити Мілошевича.
Однак Коштуніца чомусь не сподобався Драшковичу. Можливо, тому, що “ніколи не був за кордоном” і “шукає відособлення”? Як би там не було, але лідер СРО вважає, що Коштуніца “у найважливіших справах продовжував би політику Мілошевича”. Тому Драшкович закликав опозицію згуртуватись навколо кандидатури Міхайловича, хоча вона абсолютно не вселяє надії на перемогу демократичних сил – навіть незважаючи на те, що популярність Мілошевича, завдяки його безславному правлінню, майже зійшла на пси. Бо якщо говорити про самого Міхайловича, то єдиним помітним моментом у біографії мера Белграда є його дід – знаменитий генерал Драгослав Міхайлович, який командував загонами сербських четників під час Другої світової війни і якого пізніше було страчено за наказом маршала Тіто.
|
|
