Комуністи заробляють мільйони
Доки на мітингах закликають до заборони діяльності Компартії, КПУ відсуджує гроші за завдані їй збитки
ПРОТИСТОЯННЯ
Тетяна НАГОРНА
Минулої неділі у Львові на площі перед пам’ятником Шевченкові таки відбувся мітинг, що його організували представники інтелігенції та правоналаштованих політичних партій нашого міста, на захист членів групи “Самостійна Україна”.
На вічі, як це зазвичай буває, було прийнято резолюцію, кілька пунктів якої в контексті подій, що останнім часом відбуваються в соціально-політичному житті Львівщини, заслуговують на особливу увагу. Почнемо з того, що учасники віча, цілковито підтримуючи вимоги, висунуті свого часу “самостійниками”, виступають за негайну відставку міністра внутрішніх справ Кравченка, голови СБУ Деркача та генерального прокурора України Михайла Потебенька, які, притягаючи до кримінальної відповідальності цих молодих людей, виявилися нездатними належно оцінити міру патріотичності вчинку “Самостійної України”.
Від депутатів Верховної Ради натомість вимагається додати до чинного законодавства документ, який би гарантував “корінному населенню України право на власність, працю, розвиток освіти, науки, мови, книгодрукування та власного підприємництва...”, себто таку собі конституцію для українців. А від Львівської обласної ради – виступити з судовим позовом проти Комуністичної партії України. “Комуністи мусять відшкодувати нації всі завдані їй фізичні та моральні збитки. Перетворимо суд над “Самостійною Україною” на суд над КПУ”, – коротко підсумував один із організаторів акції – заступник голови ЛОО УРП Ростислав Новоженець.
А тепер повернімося до контексту. Як уже відомо, кілька тижнів тому Волинський обласний суд ухвалив рішення за позовом засновників Львівської обласної організації КПУ Олександра Голуба, Тараса Сапуги й Олександра Калинюка, які вимагали визнати недійсним рішення Львівської обласної ради про заборону діяльності комуністів. Через кілька днів після того Галицький районний суд Львова визнав доречними претензії КПУ до міської ради, яка тривалий час відмовляла “червоним” у реєстрації їхнього осередку в нашому місті. Сьогодні-завтра відбудеться останнє засідання того ж таки Волинського суду у справі відшкодування Львівською облрадою завданих комуністам моральних збитків, які самі “потерпілі” оцінили сумою півтора мільйони гривень. А вже в перші дні вересня завершиться справа за аналогічним звинуваченням, відповідачами в якій виступають Львівське обласне управління юстиції та особисто голова облдержадміністрації та ради Степан Сенчук. Як юстиція, так і Степан Романович за свої необережні висловлювання та вчинки “винні” комуністам (на думку самих комуністів, звичайно) по півмільйона гривень кожен. При цьому, наскільки це відомо “Поступу”, на жодне з уже прийнятих Волинським судом рішень обласна рада (рівно ж як і обласне управління юстиції) не подала в десятиденний термін, як це передбачено законом, касаційної скарги. Приємний виняток – міська рада, яка минулої п’ятниці заявила про намір оскаржувати рішення Галицького райсуду у Львівському обласному. Та з огляду на “поблажливість” тутешньої Феміди до комуністичної ідеології, ця касація, боїмося, виявиться марною. Так само, як і намір учасників недільного віча влаштувати суд над КПУ.
“Подібні до прийнятих у неділю на мітингу резолюції та декларації – це лише трюк певних політичних сил, які хочуть нагадати всім про своє існування. А влада підтримує такі речі, бо прагне відвернути увагу населення від того страшного соціально-економічного становища, в якому воно опинилося. Починаючи з 1991 року, це вже не перша спроба притягнути Комуністичну партію до якоїсь відповідальності, й жодна з них, як відомо, успіху не мала. Я не уявляю собі суду над Комуністичною партією і зараз”, – упевнено заявив “Поступу” голова нині неіснуючої документально ЛОО КПУ Олександр Голуб. Представники ж влади натомість воліють відмовчуватись. І даруйте, але це означає, що, попри декларовану місцевими патріотами декомунізаційну хвилю, “червоні” у Львові мають усі підстави чутися вельми вільно, адже за них горою стоїть український закон. Тож доводиться констатувати парадокс: представники Комуністичної партії користають із набутків української демократії вповні, натомість ми з вами не відчуваємо на собі її надміру.
|
|
