Вугільна колотнеча
ПРОТЕСТ
Тетяна НАГОРНА
Закінчення. Початок – стор. 1
З іншого боку, в розмові з “Поступом” поскаржився на умови праці на електростанціях і директор з питань економіки “Західенерго” Петро Жук, бо, за його словами, вони (ці умови) не набагато кращі, ніж у копальнях. “Ми своїм працівникам з березня зарплату не виплачуємо, а гірники хочуть покрити борг уже за квітень – травень”, – схоже, обурюється Жук. Має він, звісно, певну думку і щодо заборгованостей “Західенерго”. “У липні ми виплатили Червонограду 3 млн. гривень, що у відсотках значно більше, ніж самі отримали від енергоринку. Це означає, що ми робимо для гірників навіть більше, ніж можемо”, – каже Жук і додає, що “Західенерго” з більшою охотою закуповувало би вугілля у поляків, бо червоноградське не витримує жодних порівнянь із самим терміном “вугілля”. “Це не вугілля – це камінь, який без газу навіть горіти не хоче. Тож ми би з задоволенням завантажували електростанції вугіллям із Польщі, яке і високоякісне, і за ціною прийнятне”, – твердить Жук.
У принципі, ідея не нова. На перший погляд, закупівля польського вугілля в умовах тотальних заборгованостей неможлива: хто ж це в Польщі терпітиме? Однак останні українсько-польські домовленості несподівано перевели побажання “Західенерго” в реальну площину. Як відомо, кілька днів тому український уряд погодився збільшити експорт вугілля з Польщі в обмін на її відмову будувати російський газопровід Ямал – Західна Європа в обхід України.
Чим загрожує збільшення експорту польського вугілля – прекрасно усвідомлюють і червоноградські гірники, відтак саме тому не шантажують “Західенерго” можливістю припинити відвантаження цій компанії свого вугілля. “Копальні продовжують видавати “на гора” стільки палива, скільки цього необхідно, бо ні Добротвірська, ні Бурштинська, ні Ладижинська електростанції не стоятимуть порожні: вони відразу ж закуплять вугілля деінде. А ми залишимось у стовідсотковому програші”, – зізнається Михайло Махник. Тож, очевидно, що гірникам учора був потрібен компроміс, якого, зрештою, таки досягли.
“Переговорний процес був напружений, але толерантний. Відтак ми уклали протокол, який зобов’язує до 20 серпня виплатити гірникам 3 мільйони гривень і скласти спільне з “Західенерго” клопотання до Кабміну виділити Червонограду ще стільки ж”, – повідомив “Поступ” Леонід Мельник. Усі ці гроші, за його словами, зараз буде віднайти значно легше, ніж раніше, бо після Постанови Кабміну “Про розчеплення коштів, отриманих за спожиту електроенергію” “Західенерго” отримуватиме значно більше готівкових грошей із НЕК, аніж дотепер.
Як там що буде, наразі сказати важко, та гадаємо, що Кабмін не відмовиться заплатити гірникам бодай із тих міркувань, що рішенням Центрального комітету вугільної профспілки всі вони – і наші, західні, і “східняки” – остаточно вирішили розпочати 16 серпня черговий похід на Київ, аби грюканням касок під вікнами Кабміну “вибити” з нього належне до них ставлення. За попередніми даними, не відмовляються взяти участь у цій акції і червоноградці. “Якщо загальноукраїнська профспілка не дасть “відбій”, представники кожної червоноградської копальні виїдуть на Київ”, – кажуть учорашні пікетники, бо вважають, що мають право гідно зустріти своє професійне свято – День шахтаря, який у нас традиційно відзначають 20 серпня.
|
|