BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 3 СЕРПНЯ 2000 року |

Справа антиквара Бретта

Перед війною вулиця Стефана Баторія (нинішня князя Романа) була кварталом антикварних крамничок. На перший погляд, справжньому поціновувачу старожитностей тут було нічого робити, бо здебільшого вітрини презентували різний уживаний мотлох. Та це тільки на перший погляд. Насправді нетрі непоказних крамничок ховали правдиві скарби, призначені для сталої клієнтури і пропоновані пошепки і з таємничим виглядом. Унікальні старі меблі, образи, ювелірні вироби, скло, порцеляна свого часу дісталися гендлярам задешево. Були це фамільні скарби з маєтків, пограбованих під час прусько-австрійських змагань і російської інвазії. Звісно, кварталом антикварів кружляли не тільки знавці давнини і колекціонери, а ще й пролазливі злодії. “Птахи небесні” мали за особливий шик грабонути когось із антикварів – це була прибуткова і відносно безпечна справа, бо не кожен зважувався заявляти на поліцію. Антиквари воліли страхувати свої скарби, бо страхові компанії мало цікавилися їхнім походженням.

Одного дня до бюра страхової компанії “Амек”, похитуючись від горя, заявився підстаркуватий чоловічок у запорошеному лапсердаку і єрмолці:

– Поможіт! Ґвалт! Алярм! Рабунок!

Звівши очі від паперів, страховий урядник упізнав у ньому відомого гендляра старожитностями Фішеля Бретта.

– Прошу сідати! – співчутливо підсунув старому фотель. – Не побивайтеся так, люб’язний, адже ви застраховані на порядну квоту. Ви вже були на поліції?

– Вей! – стогнав антиквар, смикаючи себе за ріденькі пейси і розпачливо розхитуючись. – Мої скарби! Мої перські дивани! Моя порцеляна з гербом Марії-Терезії! Мої свічники зі Клокачівського кляштору! Я-яй!

– Я розумію ваше горе, – терпляче вгамовував Бретта страховий урядник, – та ви мусите спершу скласти протокола у дільничному комісаріяті, а вже по поліційному слідстві звернутися до нас.

– Яка ще поліція? – ремствував старий. – Чи хтось годен зрозуміти, що я стратив? Ви виділи мій найбільший скарб? Дивітсі! – він жбурнув на стіл пожмакану знимку. – Це золотий пугар із накривкою часів короля Лева! Ще у часи, коли дамаські купці піднесли його Леву Даниловичу, він уже був безцінним раритасом! Дивітсі, яка робота, а тутай – видите? – ім’я майстра і дата виготовлення.

Уряднику ніде було подітися, то він узяв знимку до рук. На ній справді було зображено різьблений пугар і навіть видно напис арабською і дату: 1475 в. Р.Х – себто від Різдва Христового.

– Ага, виджу – робота цудовна. А що означає сей напис?

– Вей, – простогнав Бретт, – шо за часи? Ніхто не знає арабської – мови великих поетів і завойовників. Отож, слухайте: “Сей пугар виготовлено для переховування еліксиру великого чаклуна Маґріба. Еліксир той роз’їдає все, чого торкнеться: найміцніші ланцюги, найхитріші замки і найгрубші стіни ворожих фортець. Ніщо не встоїть перед ним”.
Старий знову вхопився за голову:

– Ні, я не годен того пережити! Хіба дрібонька страхова квота трохи загоїть сесю страшну рану.

– Даруйте, – змучено зітхнув страховий урядник, – та порядок є порядок. Спершу мусить відбутися слідство. Шо буде, коли кождий засвідчить, жи його порабували і зажадає страхової суми? А може, поліціянти ще й відшукають ваші скарби. Я вже запросив сюди ліпшого львівського нишпорку – комісара Бонця. Чули-сте про нього? То є ґеній дедукції!

– Ага, відшукають вони, – відмахнувся старий. – Чи ті злодії такі дурні? Вони вже переплавили мій пугар на безформний золотий злиток. А як поліція їх випередить, то, певно, сама накладе лапу. Що тоті лобуряки петрають у старожитностях? Для них жи пугар, жи ноцник – все одно.

– Прошу пана, дещо ми таки петраємо, – озвався від дверей комісар Бонцьо, котрий вже деякий час був у бюрі і слухав суперечку. Він навіть устиг через плече невтішного антиквара збадати знімку знаменитого пугара . – Жеби допетрати, жи той ваш раритас є грубою фальшивкою і не вартий ламаного гроша, не тра бути метром з археольоґії чи історії. А тепер, прошу пана, йдіть собі додому і покайтеся. У ваші літа не випадає чіплятися за земні скарби. Бо можете на старости втрафити до фурдиґарні. А цей льокаль, будьте певні, не припаде вам до ґусту – там не має ні перських диванів, ані порцеляни.
Чому Бонцьо переконаний, що старий намагається ошукати страхову компанію?
Відповіді наступного четверга.

Відповіді на кримінальну загадку “Жертва цензури”, вміщену у “Поступі” від 27 липня: Якби вбивця стріляв у редактора Квіта з фотеля за бюрком, куля неодмінно розбила би велике дзеркальне вікно.
Л.А.

POSTUP - ПОСТУП
№129 (573),
3 СЕРПНЯ 2000 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Ющенко продав Україну?
·Дискваліфікували українських послів
·Рекламна акція "Моссаду"

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·День знань учителі відзначать страйком?
·Нафтопродуктів стало менше, а ртуті - більше
·Свій до свого по своє
·КІЛЬКА СЛІВ
·Голодування все-таки відбудеться
·Сумнівні подарунки

НАША СТОЛИЦЯ
·Василь Гладких: Потрібно брати людину не з Львівщини
·Клубні розваги міліції
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·Можливо, ми вже маємо міністра економіки
·Об"єднання православ"я: утопія чи міф?
·Подробиці солдатських забав

БАНКІВСЬКИЙ ПОСТУП
·АКБ "Львів" - сила і традиції древнього міста
·Чергова поразка Deutsche Bank
·Банк "Карпати" змінив статус
·Вкладам під відсотки скоро кінець?

ПОСТУП У СВІТ
·Чистка генералітету
·Сепаратисти обирають терор
·Папа мирить Палестину й Ізраїль
·Мішок для голови Мілошевича
·СВІТООГЛЯД

РЕВЮ В ПОСТУПІ
·REVJU
·Справа антиквара Бретта

АРТ-ПОСТУП У СВІТ
·Письменниця шокована успіхом
·Тінь Девіса та світло Бенсона
·Фестивалі відкрилися не без проблем

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
·Юзьо ОБСЕРВАТОР

КУМИРИ ПОСТУПУ
·Музичні конструкції King Crimson
·Музичні конструкції King Crimson

СПОРТ-ПОСТУП
·Суперники відомі
·Сергій Бубка таки їде на Олімпійські ігри
·Буби чи не бути Музею боксу?
·СПОРТ-БЛІЦ

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Європа - обітована земля фестивалів
·Бенсон про політ на "Конкорді"
·ГОРОСКОП