Банк "Карпати" змінив статус
Чи це не вияв нових тенденцій?
РЕОРГАНІЗАЦІЯ
Остап ДРОЗДОВ
Зміна статусу будь-якої організації, а тим паче фінансової, неодмінно мала би бути відчутною як для неї самої, так і для клієнтів. Проте зовсім випадково “Поступ” виявив, що бувають винятки.
Ну от, для прикладу, минув уже рік і місяць, як банк із більш ніж галицькою назвою “Карпати” став філією Банку регіонального розвитку. Така реорганізація, яка не могла б не відбитися на діяльності установи, чомусь промайнула повз увагу спеціалізованої на економічній проблематиці братії. Все відбулося тихо і плавно – звичайнісінька зміна вивісок.
Керівник тепер уже філії “Карпат” – АБ “Банк регіонального розвитку” Ярослав Маланчук не бачить у цій події чогось достойного преси: “Абсолютно нічого не змінилося. Процедура переоформлення статусу банку відбулася добровільно й демократично. Усе прозоро, просто і нецікаво”.
Звикнувши до епатажу та сенсацій, ми іноді забуваємо, що кожен факт – це грань комплексної проблеми, або, якщо хочете, тенденції. У випадку із “Карпатами”, ймовірно, виявилася тенденція до централізації банківської галузі.
Цікава динаміка розвитку: спочатку львівський банк мав свою філію в Києві, а тепер... Що змусило до дій “навиворіт”? Зміна статутного фонду. Київ – вищий рівень (хіба ж ми не в одній країні?), і проведення операцій зі столиці – справа радше престижу, аніж обґрунтованої доцільності. До речі, нова мінімальна планка статутного фонду, необхідного для реєстрації банку (5 мільйонів євро), може викликати ще одну тенденцію: глобалізацію банків. Малі, здебільшого локальні за значенням установи змушені будуть примикати до більш потужних структур. Начебто незле – навіщо нам міні-банки?
А з іншого боку – вимальовується перспектива утворення чіткої банківської мережі, основні вузли якої перебуватимуть у Києві. А це – перетікання капіталу в центр, монополія на престиж і репрезентацію в світі. Усе це наразі передбачення – установа повноцінно працює, київське правління банку претензій не має – які проблеми! Жодних. Дуже хочеться, аби в майбутньому майже федеральна підпорядкованість не змела регіональні ініціативи.
|
|
