Конкурс за імперію в спадок
ПРИНЦИП
Софія ВІЛЬЧЕК
Інгвар Кампрад, засновник і власник мережі меблевих магазинів IKEA з річним оборотом у 8,5 мільярда доларів, палкий прихильник Кальвіна і Гітлера, вирішив нарешті відійти від справ.
Як повідомляє Бі-Бі-Сі, 74-річний бізнесмен спробував підійти до вирішення проблеми права на спадок вельми нетрадиційно, тож оголосив конкурс, учасниками якого будуть його три сини. Пенсіонер меблевого виробництва сказав синам, що “той, хто доб’ється найбільшого успіху в управлінні філіалом Habitat (мережа меблевих магазинів, яку компанія придбала у 1992 році), отримає у спадок всю імперію IKEA і 23 млрд. доларів сімейних статків на додачу”.
Звичайно, усі три сини шалено зраділи, хоча переможцем може стати лише один із них. Відтепер їх доля буде тісно пов’язана з майбутнім фірми, яка має 140 магазинів в 30 країнах світу. Тим часом у Швеції з’явився жарт, що гроші отримає той, хто зможе розшифрувати інструкцію зі збирання меблів IKEA.
Сама назва IKEA – це абревіатура ініціалів ексцентричного фундатора фірми і його місця народження. IK – Інгвар Кампрад, Е – Елмтарід, ферма у Швеції, де народився майбутній мільярдер, а А – Агуннарід, село, де він виріс. У 30-ті роки, після самогубства діда, емігранта зі Судетської області, що не зміг звести кінці з кінцями у Швеції, Кампрада виховувала бабуся. Ця жінка, яка важкою працею витягла сімейну ферму з боргів, прищепила онукові прихильність до ідей та одержимості Гітлера й до трудової етики в дусі Кальвіна.
Сам Кампрад явно розчарований, що сини не зможуть повторити його героїчну долю. З 17 років він займався бізнесом, причому з 1943 року – виключно меблями. Дешевизна його продукції, зробленої з польських комплектуючих, дозволила йому обігнати провідний шведський меблевий картель того часу і вийти в лідери. До речі, при укладанні контрактів у Польщі Кампрад навчився пити горілку, що й продовжує робити упродовж останніх 40 років, регулярно намагаючись кинути пити. Злі язики подейкують, що саме прихильністю до оковитої пояснюється заплутаність його інструкцій зі збирання меблів. Однак, незважаючи на простенький дизайн і безглузді інструкції, прибутки компанії продовжують зростати. Уся суть в економії. У так званій “Біблії IKEA” – книзі Кампрада “Заповіти меблевому дилеру” – смертним гріхом називається недоцільна перевитрата ресурсів. Структура компанії менш ієрархічна і кодекс поведінки простіший порівняно з іншими подібними підприємствами. В IKEA відсутні титули і привілеї, костюми і краватки. Сам Інгвар Кампрад, незважаючи на своє багатство, рідко добре одягається, обідає лише у дешевих ресторанах, подорожує економічним класом і затято торгується на базарі шведського села, яке він обрав місцем свого проживання. Тому й гроші синам так просто не віддасть: то – справа принципу.
|
|
