Робота з неба не впаде
Безробітні повинні активізуватися
САМОРЕАЛІЗАЦІЯ
Остап ДРОЗДОВ
У сучасному соціумі чітко вимальовується клас безробітних із характерною психологією, тощо. Спостерігаючи за багатьма зневіреними, мимоволі з’ясовуєш, що дуже вигідно бути бідним-нещасним перед самим собою, в такий спосіб виправдовуючи власну бездіяльність. Гірко, та в обласному центрі зайнятості такої ж думки. Проте ця державна служба, яка покликана сприяти розв’язанню насущних проблем безробітних, почала поволі змінювати описаний стан речей.
“У березні в Україні впроваджено курс техніки пошуку роботи, затверджений Міністерствами освіти та праці, – повідомила заступник начальника відділу профорієнтації населення обласного центру зайнятості Ольга Проць. – Такі реалії ринку, що людина нині є товаром. Тому мало мати знання і навики – їх іще треба вміти запропонувати і продати. Власне, мета згаданого курсу – навчити людину самопрезентуватись і бути конкурентноспроможною”.
Що ж дають семінари в межах курсу техніки пошуку роботи? Це навчальний процес, де озвучують правила написання ділового листа, резюме, ведення телефонних переговорів, поведінки на співбесідах і всього-всього, що пов’язане з успішною презентацією себе перед працедавцем. Такі семінари безкоштовні й добровільні. Загалом, центр зайнятості самотужки платить за навчання (120-180 грн. на людину), навіть дає безвідсоткові позики під організацію підприємницької діяльності. Але водночас він орієнтує людину на те, що його завдання – не працевлаштувати (як цього незмінно очікують), а посприяти в самореалізації. Офіційно це називається концепцією самодопомоги й активного пошуку роботи.
Наразі такий підхід дає скромний, але ефект. В області проведено 50 семінарів техніки пошуку роботи, в них узяли участь 524 осіб. З них 41 особа вже самостійного працевлаштувалася, 67 скеровані на перенавчання, 151 залучена до громадських робіт. І це за 2-3 місяці. “Незважаючи на очевидні успіхи нової програми, є відчутна проблема, – говорить Ольга Проць. – Нас дещо обурює поведінка роботодавців, котрі мають упереджене ставлення до центрів зайнятості, мовляв, там на обліку один непотріб. Насправді у нас колосальний потенціал мудрих, але несправедливо безробітних людей. Тому було би добре, якби з допомогою райдержадміністрацій зібрати аудиторію потенційних роботодавців і розповісти їм про наші резерви. З часом ми остаточно привчимо безробітних до самостійного й активного пошуку роботи. Зрештою, і зараз є велика кількість людей, вельми зацікавлених у працевлаштуванні”.
Ринок диктує нові запити. Від тюрми та суми не зарікаються, та якщо сталось останнє, то не варто мріяти: манна з неба перестала падати вже давно.
|
|
