Київ готує паперові плани вступу до ЄС
Але українських дверей до цієї організації може й не бути
ЄВРОМРІЯ
Дмитро ЯЦЕНКО
Офіційний Київ на диво швидко покінчив із періодом гучних заяв про інтеграцію України в Європу. Відтак, отримавши гучні й не дуже відповіді політиків ЄС, Україна перейшла до розробки конкретних планів злиття зі Старим Світом, поки що – паперових.
Не так давно уряд розробив проект програми інтеграції нашої держави в Євросоюз, а цього тижня стало відомо, що її найближчим часом затвердить своїм указом президент Леонід Кучма. Про це під час круглого столу “Програма інтеграції України в ЄС на 2001-2007 роки” повідомив заступник керівника Департаменту міжнародного розвитку і європейської інтеграції Міністерства економіки України Олександр Бродський. За його словами, проект програми є чітким планом дій і передбачає три етапи інтеграції України в Європу. Протягом першого етапу (2000-2001 роки) наша держава повинна вступити до Світової організації торгівлі (СОТ), під час другого (2002-2003 роки) – Україна планує укласти угоду про створення зони вільної торгівлі з ЄС і стати асоційованим членом цієї організації, а вже останній етап передбачає початок переговорів між ЄС та Україною про вступ.
Наразі найбільш реальним виглядає часткове виконання першого етапу програми: вже восени цього року Україна дізнається, чи “світить” їй членство в СОТ. Однак це – не єдина умова, бо протягом 2000-2001 років наша держава також повинна адаптувати своє законодавство до норм ЄС. Відповідно до представленого Українсько-європейським консультаційним центром із питань законодавства проекту програми дій, на першому етапі інтеграції Україні доведеться продемонструвати конкретні досягнення. Цей план передбачає демократизацію політичної системи, проведення адміністративної реформи, створення незалежної ефективної влади, а також комплекс заходів у галузі економіки. На думку експертів, у державі має зрости роль регіонів, а парламент повинен прийняти низку законів про політичні партії, неурядові організації, кабінет міністрів, судоустрій тощо.
А що ж Європа? Ця “стара бабця” надто хитра, щоб отак відразу розкрити свої карти. Серед поміркованої підтримки українського оптимізму на шляху просування в ЄС час від часу з’являються і несхвальні висловлювання. Варто згадати, як на початку місяця міністерство іноземних справ Франції заявило про існування документа, в якому не рекомендується прийняття Росії, України та Білорусі до ЄС, а німецька газета Frankfurter Rundschau з Парижа повідомила негативні висновки центрів планування міністерств іноземних справ Франції і Німеччини щодо вступу України у Євросоюз. А цього тижня комісар ЄС із питань розширення на Схід Гюнтер Фергойтен в інтерв’ю німецькому журналу Kapital натякнув на нездійсненність євромрій України: “Я не хочу говорити, що двері Євросоюзу перед Україною ніколи не відчиняться, але я також не хочу пробуджувати надію, якій, можливо, не судилося збутися”...
Тішить, однак, що не всі так думають. Наприклад, міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер учора заявив, що “чим більше Україна відкривається для ЄС, тим більше вона виграє від розширення Європейського Союзу”. Він також запевнив, що європейська Україна – в інтересах Німеччини. І поки про нас ще так думають, зволікати не варто. Крім того, зараз помітно пришвидшився вступ східноєвропейських держав до ЄС, а до 2006 року Євросоюз планує розширити список претендентів із шести країн до десяти.
|
|
