BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 28 ЛИПНЯ 2000 року |

Про Дні культури, українсько-українські відносини і не тільки

НА ПОМОР"Ї

Володимир БАДЯК

Дні української культури, де б вони не були, – справа серйозна. І зовсім недостатньо заспівати популярну пісню чи врізати гопака в національних строях. Треба демонструвати й ділові якості, вміння домовлятися, дотримувати слова, вирішувати господарські проблеми, аби в Європі знали українця не тільки як співака чи танцюриста, а й надійного партнера, вмілого господарника. На жаль, доводиться переконуватися у протилежному...

У середині минулого місяця в Щеціні (Польща) відбулися IV дні української культури, на яких дебютувала “культура Львова”. ЇЇ мали честь представляти камерний хор “Soli Deo”, диксиленд “Медикус”, інші творчі індивідуальності, а також знаний сучасний український живописець Микола Бідняк. Власне, він з дружиною Марією звалив на свої плечі формування і транспортування львівського “мистецького десанту” на береги Одри.

Організували Дні української культури Щецінський осередок об’єднання українців у Польщі і Замок князів Поморських за допомогою маршалківського уряду західнопоморського воєводства, міста Щеціна й фундації ім. С. Баторія. Отже, вчетверте на “землях одзисканих”, куди закинула злочинна акція “Вісла” 1947 р. українців з рідних земель так званого Закерзоння, звучала рідна пісня. Основні дійства відбувалися у Замку князів Поморських, у цій давній багатофункціональній споруді з низною залів для концертів, кіно і сценічних постановок, пристосованою для масових естрадно-танцювальних імпрез.

Урочисте відкриття було традиційним: віце-маршалок воєводства А.Дурка, заступник президента міста Г.Колодійський, заступник голови міськради А.Літвінський зазначали , що в польсько-українських стосунках “були добрі дні і було зле”, але “час усе лікує”, а “культура – найперше”, бажали “добрих вражень” і “веселих забав”, закликаючи при цьому розвивати контакти й надалі, у тому числі й в господарці, працювати на взаємну стратегію. Радник міського голови Львова Б.Стельмах погодився, що культура справді зближує людей і робить це більш результативно, ніж спорт, де передбачено боротьбу й переможців. Було оголошено привітання від українського посольства в Польщі та редакції журналу “Культура”.

В інавгураційному концерті прозвучали розмаїті твори у виконанні бандуристів Т. Лазуркевича і О.Созанського, скрипальки Оксани Андрійко та піаніста Йожефа Ерміня, камерного хору “Soli Deo” (художній керівник В.Яциняк) з участю соліста Львівської опери Олега Лихача. Зізнаюся, не соромно було слухати цей репертуарний “оберемок”, професійно зладжений з класики, фольклору, духовних пісень та творів сучасних українських композиторів. Суто авангардистську літературно-сценографічну композицію з містичних творів Бруно Шульца виконав Олександр Оверчук.. Цей майже двогодинний монолог українською і польською мовами неабияк подивував глядачів алогізмами, несподіванками, трюками.
Репрезентувати ж Миколу Бідняка як видатного майстра пензля, іконописця-візантіїста й українського патріота випала честь мені. Представлена дещиця творчого доробку Маестро, котрий малює вустами, викликали величезне подивування і захоплення. Сам митець, щиро дякуючи за увагу, не обминав “минулого”, котре “пам’ятається, непокоїть”. Річ у тім, що 55 років тому на Щецінській землі у Швідлінгу скоїлася драма:
15-річний Микола Бідняк, працюючи на полі в багера, підірвався на міні, втратив руки й око. У Польщі тоді насаджувалася “народна демократія”, популярніше – прокомуністичний режим, котрий аж на 5 років затримав законний виїзд Миколи до місця свого народження – у Канаду, де його очікували батьки...

На Днях культури така складна тема, як польсько-українські стосунки, давалася взнаки, але на ній ніхто не прагнув щось заробити. Демонстрація документальних фільмів “Польща-Україна – важке братерство” (реж. Є.Любах), “Чия правда – чия кривда” (реж. А. Мікульський) намагалася вникнути в об’єктивну суть тих стосунків, розгледіти їхню перспективу, показати сучасні українські парадокси, коли борці за незалежність України й надалі залишаються не визнаними владою.

Проте Дні культури були не тільки суто “львівськими”. Показала свою творчість й місцева українська громада: аматори з театральної студії Щеціня інсценізували драматичну поему “Тарас” Б. Стельмаха, мистецьку майстерність задемонстрував ансамбль танцю “Метелиця”, добрі враження справив концерт хору ім.. М.Березовського з Лігниці ( більшість його хористів закінчила український ліцей, але продовжує приїжджати на репетиції з віддалених сторін). Загалом програма Днів культури була насичена виступами в різних місць: так дует бандуристів встиг взяти участь у міжнародному фестивалі у Тшебятові, О.Андрійко і Й. Ермінь – дати камерний концерт у замковій залі А. Ягелонського, хор ім.. М. Березовського – відспівати Службу Божу в Українській греко-католицькій церкві Св. Покрови.

Український осередок, причетний до проведення Днів культури, – це молода генерація ділових людей, котра виросла на Щецінських теренах, і що важливо: фахово засвоїла ринково-міжетнічні стосунки, має повагу серед краян і польських владних структур. Очолює осередок Г.Колодій, якому допомагають В.Хрін, С.Колосівський та інші. Отримавши безкоштовно від управи міста поруйнований двоповерховий будинок, що залишив підрозділ Радянської армії, активісти відновили його, а споруду поруч пристосували під церкву.
Український Дім став осередком вивчення української мови, місцем проведення репетицій драмгуртка, етнографічного ансамблю “Мальви” й танцювального ансамблю “Метелиця”, а також гуртожитком з поміркованими цінами для студентів-українців. Тут поповнює свої фонди бібліотека, до дару якої долучилися й львів’яни. Життя українського міського осередку, який налічує понад 250 осіб, протікає злагоджено, в тому числі й у конфесійній сфері. Домінують греко-католики (96 відсотків), решта – православні, котрі також мають молитовний дім. Будь-які “сепаратистські” прояви приборкуються. Авторитет осердкові надають також такі особистості, як в.о. голови Ради об’єднання українців у Польщі, відомий вчений С.Заброварний, лікар Г.Шумилович – автор двох видань українсько-польсько-англійського медичного словника, поет Р.Людкевич та інші.

Проте на тлі цієї ідилії існують свої проблеми в ....”українсько-українських” відносинах. Керівництво Щецінського осередку дуже нарікало, що Україна зовсім забула своїх єдинокровних на не так уже й віддалених землях. З Чечні, Албанії можна вловити радіохвилі, але тільки не з України. Годі вести мову про прямі українські телепередачі чи наявність у пресових кіосках української періодики. Як багато важила б для тих нечисленних українських шкіл, учителів, тощо національна інформація з України!

Але абсолютно незрозумілою для Щецінських українців залишилася поведінка міських чиновників Львова в реалізації попередньо погодженого проекту “Днів культури”, якому “святився” транш на кругленьку суму. Проте через вайлуватість, а точніше – незбагненну байдужість посадовців з міської Ратуші, грошам наказали довго жити. А вони могли б прислужитися у підтримці багатьох талантів. “Невже ви з таким мисленням, з таким ставленням і практикою збираєтеся до Європи?” – запитували нас, і ми на то не мали що відповісти. Скидається, що українці Щеціня, котрі вже налаштовуються на проведення V Днів української культури, не захочуть мати справу з львівською владою. Престиж для них у “польському масиві” – багато важить. Бо, коли хтось схибить, чекай зловтішного: “То – українець”.

А ще в когось із наших “гастрольних патріотів” виявилося елементарне жлобство у вимаганні високого гонорару за виступ. До речі, свій гонорар М.Бідняк віддав Черемиській українській гімназії ім. Шашкевича. Це її директор Марія Туцька неодноразово радила митцеві зробити виставку в Щеціні і він віддячився так, як робив це неодноразово...
* автор – заступник голови
товариства “Надсяння”

POSTUP - ПОСТУП
№126 (570),
28 ЛИПНЯ 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Дешева поза
·Якщо й Валенса був сексотом...

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Маршрутки не поступляться трамваям
·Чиновницький коридор скоротиться
·На дорогах неспокійно
·КІЛЬКА СЛІВ
·Тиха річниця
·Нищать архітектурні пам"ятки?

НАША СТОЛИЦЯ
·Мільйони зі смітника
·Добра пам"ять має жити довго
·Втретє у Львові стратеги водопостачання
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·ЄБРР розглядає можливість
·Адвокати Лазаренка знову спростовують
·Категоричний діагноз Леоніда Кучми
·Присмерки закарпатських богів

ПОСТУП У СВІТ
·Кава - чорна смерть?
·Happy end для Гусінського
·Не дають спокою Піночетові
·Якщо й Валенса був сексотом...
·СВІТООГЛЯД

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Христенко і Вяхірєв проігнорували Київ
·Telekomunikacja Polska дісталася французам
·СВІТ

ПОСТУП ПОШТИ
·Анатолій Кидисюк: Я оптимістично оцінюю майбутнє української пошти

АРТ-ПОСТУП
·Проти лома немає прийома
·Про Дні культури, українсько-українські відносини і не тільки
·Другий фестиваль церковних хорів
·Вуличні вистави під "Золотою Маскою"

ТВОЕ ПРАВО У ПОСТУПІ
·Тяжко геям в Україні

ЗУСТРІЧІ У ПОСТУПІ
·Бути потрібною всупереч

СПОРТ-ПОСТУП
·Нова оборонна директива
·"Динамо" вже знає свого суперника
·"Львівська політехніка": перший збір позаду
·СПОРТ-БЛІЦ

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Втрачати голову можна по-різному
·ГОРОСКОП