Нова оборонна директива
ФУТБОЛ
Василь САМОХВАЛОВ
Київський футбольний клуб ЦСКА давно мучився з поширеною серед українців хворобою нереалізованої амбіційності. І боровся з цим захворюванням як міг. Але без особливого успіху. Хоч “армійці” навіть устигли “сходити” у єврокубки, де зазнали показового прочухана від російського “Локомотива”.
Спроби вивести другу київську команду бодай на рівень другої української були. Спочатку Міноборони сподівалося на власні сили. Потім, трохи більше як півроку тому, “армійців” під своє тепле крило взяв Бакай. Але і з ним не склалось. Утім, як і в самого Бакая. Останнім часом футбольним клубом ЦСКА буцімто цікавилася Київська мерія. Боротьба за “місце під сонцем” не обмежувалася тільки зміною покровителів. Леоненко, Шкапенко, Беженар, Калитвинцев – усі ці колишні “динамівці” пройшли через ЦСКА. Але точковими ін’єкціями амбітність вилікувати важко. Потрібно було залучати хірурга-професіонала.
А на самому початку міжсезоння ЦСКА оперативно втратив двох провідних півзахисників. Лідер команди Едуард Цихмейcтрук поїхав тішити своїми пасами болгарську публіку – в софійський клуб “Левські”. А Юрій Калитвинцев, якого рівень армійців явно не влаштовував, і досі перебуває в загадковій невизначеності. Про ЦСКА почали говорити як про потенційного “клієнта” першої ліги. Аж тут з’явився Михайло Фоменко.
Новий тренер армійського клубу – особистість доволі харизматична. Спочатку він був гарним футболістом. Тепер став класним тренером. Фаховість Фоменко підтверджував не раз. Мало хто згадує домашню перемогу київського “Динамо” над “Барселоною” з рахунком 3:1 на початку дев’яностих. А командою тоді керував саме Фоменко. Мало хто пам’ятає клуб ЦСКА-”Борисфен”, який розпався, щойно встигнувши вийти на потрібний рівень. Той колектив теж очолював Фоменко. Та всі бачили успіхи харківського “Металіста”. За останні два роки талановитий тренер із групи гравців-незірок створив колектив, здатний боротися за найвищі місця. Стиль гри команд Фоменка нагадує відоме італійське “катеначо”. Гра від оборони та максимальна реалізація гольових моментів.
Квазіестетам від футболу такі клуби не подобаються. Та, як правило, саме вони виграють престижні турніри і змагання. Фоменко не повторює своїх помилок. Його принцип – не видовищність, а результат. “Відвертий футбол” за Малофеєвим у командах Фоменка не проходить.
Тим часом у ЦСКА нарешті з’явився “хтось”, хто теж страждає від нереалізованих амбіцій. Але має кошти, щоби їх реалізувати. Мабуть, уперше “під Фоменка” дали стільки грошей, скільки треба. Або майже стільки. Список придбань ЦСКА не приголомшує, але змушує звертати увагу. Брати Маковські, форвард “Динамо” Косирін, хавбек “Металіста” Кирлик, захисник Волосянко. Всі вони зірки “другого плану”. Наразі. Якщо у Фоменка в “Металісті” у футбол не грав хіба що інвалід, то всі ці гравці мають стати справжнім сюрпризом.
Нині суперзавдань перед ЦСКА не ставлять. Як і перед Михайлом Фоменком: контракт він підписав усього на рік. Але з можливістю пролонгації. За словами самого тренера, на формування нового колективу знадобиться принаймні півроку: за 10 днів команду не зліпиш. Утім, Фоменко завжди самокритично ставився до своєї роботи. Вже в першому турі армійці в гостях розкололи алчевський горішок – “Сталь”. У цій історії насторожує одне. Під час презентації новий тренер ЦСКА заявив, аби його команду не розглядали як новоспеченого конкурента “Динамо”. Мовляв, ці клуби перебувають у різних вагових категоріях. У народі на таке кажуть “диму без вогню не буває”.
|
|
