Франція знову чемпіон Європи
Зате срібні призери - ми!
ЄВРО-2000
Роман ДОРОШ
Чемпіонат Європи з футболу. Юніори (вік гравців – до 18 років). Фінал.
Україна – Франція – 0:1.
Нюрнберг. 35000 глядачів.
Україна: Руденко – Шершун, Пасічниченко (Кутас), Кондратович (Стоян), Прохоров – Комарницький, Лисицький, Березовчук, Валяєв (Бендовський) – Бондаренко, Герасименко.
Гол: 0:1 Буньє, 80'.
Юніорська збірна України не змогла створити ще одного – останнього – на цьому чемпіонаті дива. Ми не стали чемпіонами Європи 2000 року. Мета була дуже близько, та оборонна тактика не змогла вберегти нас від пропущеного м’яча. Гра, звичайно, була би зовсім іншою, якби у фіналі виступив гравець донецького “Шахтаря” Олексій Бєлік, але два попередження примусили його пропустити фінальний матч.
Приємно здивувала дуже велика кількість уболівальників. Причому у фіналі не грали німці, а сам матч проходив зранку в робочий день! Серед уболівальників можна було побачити багатьох тренерів і футбольних функціонерів із різних країн. Серед них були й один із тренерів української національної збірної Володимир Веремеєв, головний тренер молодіжної збірної України Володимир Онищенко, а також Олег Базилевич – голова комітету ФФУ з підготовки збірних команд України.
Щодо гри, то перший тайм пройшов у рівній боротьбі. Українці навіть частіше володіли м’ячем, але створити щось небезпечне біля воріт французької команди не вдавалося. Виділялись у складі нашої команди Пасічниченко та Валяєв. А у французів найактивнішим був Агамада. Одного разу після його потужного удару французів зі штрафного все своє вміння довелося продемонструвати Руденкові. Українці також створили два напівмоменти, але спершу Лисицькому не вистачило кількох сантиметрів, аби вийти віч-на-віч із голкіпером збірної Франції, а потім Валяєв, уже перегравши воротаря, надто змістився на край штрафного майданчика, і момент було втрачено.
А от у другому таймі французи все частіше гостювали на нашій половині поля, створивши при цьому кілька небезпечних моментів. І якби не чудова гра нашого голкіпера та захисників, то рахунок міг бути відкритий уже на початку другого тайму. І коли вже здавалося, що все йде до додаткового часу, французи провели результативну контратаку. Наші хлопці намагалися створити положення поза грою, та помилились, і Буньє, обвівши нашого голкіпера, забив переможний для французької команди гол. Отож, французи вже вчетверте – найкраща юніорська команда континенту. Загалом, домінування французів на рівні збірних останні чотири роки не може не вражати: національна збірна в 1998 році стала найсильнішою командою планети, а цього року – ще й континенту, а юніорська була найкращою на континенті в 1996, 1997 та 2000 роках, тож у французького футболу, схоже, цілком безхмарне майбутнє.
Тішить, що і наші хлопці показали, що і в України є потужний резерв для національної збірної. А успіх команди Анатолія Крощенка зайвий раз підтвердив і нагадав усій Європі про існування українського футболу.
І ще. Приємно вразила поведінка молодих українців під час виконання гімну України. Гравці національної збірної, дивіться на молодих і беріть приклад! Хоча тут багато залежить від тренера. А Анатолій Крощенко, як відомо, свого часу грав за “Карпати”, й у нього закладений патріотизм, який він і передає молодим хлопцям. Можливо, саме патріотичні почуття стали тим вирішальним чинником, який за інших рівних обставин дозволив юніорській збірній Україні досягнути такого визначного успіху – “срібла” на європейській першості.
Матч за третє місце. Німеччина – Чехія – 3:1 (Джеміті, 47', Авер, 63', Юнгнікель, 73' – Барош, 3').
|
|
