BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 22-23 ЛИПНЯ 2000 року |

Перелітні птахи Ярмарки

Розмова з Яриною Якуб"як та Марком Андрейчиком

М.С.: Марку, у Львові ти досліджував українську літературу, зокрема сучасну поезію. А як у Торонто?

Марко: Торонто – мабуть, найкраще місто в Північній Америці, щоб займатися українською літературою. Моїм викладачем був Данило Струк, який, на жаль, помер минулого літа. Зараз я вчуся у професора Максима Тарнавського. Мені дуже пощастило, що приїхала з України професор Тамара Гундарова. Приїжджає Джордж Грабович, був професор Марко Павлишин з Австралії, минулого року приїжджав Микола Рябчук. Не знаю, чи десь іще є такі добрі літературознавці.
М.С.: Чи ти ще щось робиш з музикою?

Марко: На жаль, відколи я став займатися літературою, часу на заняття музикою майже не залишається. Але я впевнений, що ще буду цим займатися. От повернуся зі Львова і візьму до рук гітару.

М.С.: Ярино, а ти не страждаєш без музики?

Ярина: Я навіть не знаю, чи то правильне слово. Певно, що музики мені бракує. Десять років концертів, гастролей не минають безслідно.

М.С.: А не хочете спробувати щось разом із Марком?

Марко: Хочеться щось зробити, сто процентів. Цей перший рік ми ставали на ноги, акліматизовувалися. Але думаю, що далі щось знайдемо. У нас в Торонто багато друзів-музикантів, наприклад, група “Вапняки”. Ще є група українців з Югославії “Худі а моцні”.

М.С.: Що вас найбільше вразило під час цих останніх відвідин Львова?

Ярина: Кілька речей. Я не хочу їх розставляти по місцях за важливістю, бо вони всі якось тримаються купи. Це “Макдональдс”, русифікація і темрява.

М.С.: Ти помітила русифікацію, а боротьбу з нею не помічаєш?

Ярина: Але боротьба проходить набагато слабше, ніж русифікація. Мене страшенно вразила мовна статистика, яка потрапила мені на очі в ПіКу.

Марко: Я хочу сказати про позитивні моменти, які я зауважив в Україні. Мені було приємно побачити, що за рік тут вийшло стільки книжок. Дуже важливо, що виходять переклади українською мовою.

Ярина: І переклади з оригіналу, а не з російської.

Марко: І дуже цікаво, що коли навіть люди не мають грошей, щоб купити ці книги, вони все одно їх обговорюють. Можеш сидіти у кнайпі і чути, як люди діляться враженнями від якоїсь нової книжки. Це супер. Дуже приємно гуляти Академічною і бачити у вітринах книгарень купу книжок. Друге: приємно, що за цей час відкрилися гарно і стильно оформлені кав’ярні, де багато різної доброї кави.

М.С.: Ярино, яких ти ілюзій позбулася в Канаді?

Ярина: Знаєш, я ніколи ілюзій і не мала. Може, тому, що колись рік вже прожила в Канаді і знала, що мене чекає.

М.С.: Якщо порівнювати життя тут і там, в чому найбільша різниця?

Ярина: Там люди працюють.

М.С.: Та в нас начебто теж...

Ярина: Але тут якимось дивним чином кнайпа в другій годині повністю набита, люди можуть ходити серед білого дня не зовсім тверезі. Там же існує так званий п’ятничний вечір, коли люди дійсно можуть собі відірватися. А так все дуже чітко і строго.

М.С.: Марку, ти вже вдесяте на Україні. Чи відчуваєш якесь перемикання всередині себе, кожного разу, як перетинаєш океан і опиняєшся у зовсім іншому мовному, ментальному і т.д. середовищі?

Марко: Це мій найкоротший візит в Україну. Дуже цікавий феномен: коли я переключаюся з мови на мову, то починаю думати українською. Але зараз за три тижні я все ще не встиг переключитися – все-таки думаю англійською і перекладаю.

М.С.: Ярино, а ти маєш у Канаді відчуття дому, гніздечка?

Ярина: Я не хочу здаватися банальною жіночкою середнього чи, ще гірше, бальзаківського віку – але там, де Марко, там і дім.

М.С.: А пам’ятаєш, років так 7-8 тому ти казала, що хочеш вийти заміж за іноземця?

Ярина: То така “струя” була.

М.С.: Як це так ідеально співпало?

Ярина: Я все розрахувала (сміється – М.С.). Це повне співпадіння. На момент, коли ми познайомилися з Марком, у мене взагалі не було думок куди-небудь їхати. Я точно знала, що я маю “Півень”, я точно знала, що маю радіо, на якому собі зробила ім’я. І взагалі, якби я йшла за розрахунком, то в минулому році нікуди би не рипалася. Я мала пік своєї популярності на “Люксі”, “Півневі” добре йшло. До речі, хлопці втратили свій талісман: я поїхала – вони нічого не роблять. Тобто з прагматичної точки зору було повним безглуздям іти зі сцени, коли тобі добре йде.

М.С. Але ж ти не втратила зв’язку ні з “Радіо Люкс”, ні з “Мертвим Півнем”, через Інтернет читаєш “Поступ”...

Ярина: Певно, що так. Періодику читаю через Інтернет, бо хочеться читати більш-менш нормальні видання, а не якусь “баняцьку” пресу. Якщо хочеш знати, що робиться у країні, то мусиш читати її пресу.

М.С.: Хочеш знати, що тут робиться, – значить, думаєш про Україну?

Ярина: Ну, не так, що рано встаю і думаю про Україну. Але певно, що так. Як я можу не думати – я тут прожила 28 років. Я була би останньою ідіоткою, якби, грубо кажучи, “забила” на все це.

М.С.: Що би вам хотілося змінити у своєму житті?

Марко: Я би хотів, аби Канада була набагато ближче до Львова, щоб можна було в набагато дешевший спосіб і частіше приїжджати.

Ярина: На ровері...

Марко: Чому ні? Я, наприклад, прив’язаний до цього міста – і друзями, і моєю науковою роботою. Якби не такі шалені відстані, було би набагато простіше.

М.С. А може, так станеться, що в Україні з часом можна буде нормально працювати і заробляти?

Ярина: Ми на це і сподіваємося.

М.С. Як на вашу думку, чи має українська еміграція перспективу в плані культурного розвитку?

Ярина: Є дві різні діаспори. Нова еміграція зазвичай говорить російською мовою, як стара говорила польською. В них зовсім інші погляди на життя, вони займають зовсім інші позиції. Тобто вони вважають, що державу можна “нажухати”, що можна сидіти на державному забезпеченні і нічого не робити. Не всі, звичайно, але дуже багато. Мене це трафляє, бо якого дідька тут сидіти? Замість того, щоб прийняти державу, яка тебе забезпечує. Тобі нічого не бракує, ти не маєш на що нарікати – то чого сидіти на шиї в держави і ґвендзяти, замість того, щоб її поважати? І мови не вчать, але хочуть бути громадянами Канади чи Америки.

Марко: Дуже прикро, що в ті культурні центри, які збудували попередні хвилі еміграції (хоча б та хвиля, з якою сюди прибули мої дідо і бабця), приїжджають нові емігранти і розмовляють російською, не поважаючи тих людей, які збудували ці центри своїми руками. Я розумію, що ти так звик, але ж май повагу до тих людей, бо їм від того боляче.

М.С.: Чи викликали за океаном якийсь резонанс недавні львівські події (маю на увазі мораторій на російськомовні пісні)?

Ярина: Там це сприймається просто на рівні інформації, тобто аж ніяк не впливає на життя українців у Канаді.

М.С.: Ярино, чим ти все-таки займаєшся в Торонто?

Ярина: Ти будеш сміятися: я працюю асистентом головного бухгалтера на великій українсько-канадській корпорації, тобто займаюся фінансовою справою.

М.С.: А фортеп’ян?

Ярина: А фортеп’ян – це дуже велика річ. У прямому значенні. Вона не проходить у двері нашого помешкання на другому поверсі. Попереднього разу я мала одну студентку, поки не повернулася назад в Україну.

М.С.: А чи можливо там працювати на радіо?

Ярина: Ні, ні. Та й для більшості радіо не є основною роботою. Я не знаю, чи можуть ді-джеї жити з того, що вони заробляють на радіо в будь-якій країні.

М.С.: А як ти себе почуваєш на посаді, яка не дуже в’яжеться з мистецтвом?

Ярина: Відчуваю себе важливою людиною. Мені цікаво, я дуже багато чому навчилася за рік.

М.С.: А твої співробітники цікавляться тобою, твоїм життям?

Ярина: Достатньо того, що вони цікавляться, як ти працюєш. Мене це влаштовує. Тут навпаки – вип’єш пива, а тебе питають: ти що, вагітна? Там люди прохолодніше ставляться одне до одного. Але якщо ти маєш товариша, то ти його маєш.

М.С.: У Канаді стримані стосунки зі співробітниками, а у Львові – колєжанок, знайомих і публіки аж забагато?

Ярина: Так, усе збалансовано. Тільки шкода, що рік нікого нема. Потім за три тижні на тебе всі нападають і від тебе нічого не залишається.

М.С.: От якби, скажімо, приїхав до Торонто “Мертвий Півень”, – чи зібрав би він публіку і в якій кількості?

Ярина: Ну, давай порівняємо. “Скрябін” набагато популярніший, ніж “Мертвий Півень”, але коли він приїхав туди з концертами, людей зібралося дуже небагато.

Марко: Є два варіанти. Можна грати на українських фестивалях, по українських клубах і заробити певну кількість грошей. Але існує, може, два-три центри, де можна зіграти 2-3 концерти на два місяці. А якщо не для українців – то дуже важко зібрати публіку. Зрештою, часом може і вдатися. Коли Тарас Чубай виступав 2 роки тому в Торонто, наш колєґа Нестор Ґула організував йому один виступ у маленькій кнайпі стилю “Ляльки” – і прийшло багато людей. Але скільки таких концертів можна зробити, я не знаю.

М.С.: А як ви собі організовуєте культурний відпочинок у Торонто?

Марко: Ми любимо гуляти і відкривати місто, у якому кожен район має своє обличчя. Торонто дуже приємне, спокійне. Але для мене, може, цікавішим є Нью-Йорк – у ньому є якась злість, напруга. У Канаді все гарно, все ідеально. Жити там у 80-річному віці – мабуть, повний кайф. Але одночасно я живу в трьох країнах – спогадами, ідеями на майбутнє: Україна, Америка, Канада злилися для мене в одне.
Розмовляла Мар’яна САВКА

POSTUP - ПОСТУП
№123 (567),
22-23 ЛИПНЯ 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Милі чубляться
·Рецидив забутого скандалу

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Мрія міської ради
·Неповносправні - рівня нам
·Великий карпатський музей
·КІЛЬКА СЛІВ
·Микола Жулинський про національні позиції
·Зі Львова до Канади

НАША СТОЛИЦЯ
·Міськрада прийняла бюджет-2000
·Сонце шкодить людині
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·Генпрокуратура сльозам не вірить
·Київ проти України
·"Нульовий варіант", як і правда,- у кожного свій
·Момент кредитного одкровення відтерміновано
·Бізнес блакитних касок
·Стратегічне партнерство у всій його красі
·Чорновола нагородили Грамотою Волі

ПОСТУП У СВІТ
·Китайців продають у рабство
·Перемогли сепаратисти
·Подаруйте Африці борги
·Піночет знову перед судом
·СВІТООГЛЯД

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Енергетики отримали нові правила гри
·"Знак якості" для Інтернет-магазинів
·Євроєпейські зброярі консолідуються
·СВІТ

АРТ-ПОСТУП
·Спас, рукостворений у Львові
·Есе скандального київського журналіста викликало обурення Лариси Скорик

ТВОЕ ПРАВО У ПОСТУПІ
·Небезпечна медицина

ЗУСТРІЧІ У ПОСТУПІ
·Перелітні птахи Ярмарки

НЕРУХОМІСТЬ У ПОСТУПІ
·На Кастелівці, за Новис Світом (2)

СПОРТ-ПОСТУП
·Українські команди повинні грати з югославами та чехами
·Україна-Франція: фінал Чемпіонату континенту!
·Богдан Бандура: Хотілося би тісніше співпрацювати з "Карпатами"
·СПОРТ-БЛІЦ

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Пам"ятник жертвам музики
·ГОРОСКОП

 






SmartLoad