На Кастелівці, за Новис Світом (2)
І.КОТЛОБУЛАТОВА
Продовження, поч. ч.119, 15.07.2000
1888 року І. Левинський на вул. Кшижовій, 42 (майбутня Чупринки, 58) збудував підприємство, що складалося з кількох фабрик, – це дозволяло фірмі реалізовувати проекти “під ключ”. 1893 року І. Левинський та
Ю. Захарієвич безкоштовно передали земельну ділянку для побудови І Дому Техніків – першого студентського гуртожитку для слухачів Політехніки.
Провідні львівські митці відразу оцінили привабливість Кастелівки. На вул. Кшижовій оселилися архітектори І. Левинський (№ 58), В. Равський
(№ 61), Г. Бізанц (№ 72), М. Ковальчук (№ 96), Ю. Захарієвич (Метрологічна, 14), скульптор А. Попель (Іссаковича, 6). На жаль, не збереглася чудова вілла “Рома” (ріг Іссаковича та Кшижової) видатного українського вченого, почесного консула Британії, професора Політехніки, Романа Залозецького. На цьому місці на початку 60-их років збудована звичайна “хрущовка”.
У січні 1907 р. Кастелівкою пролягла трамвайна лінія, добре сполучення якої з центром міста привернуло увагу потенційних замовників.
Фірма Левинського залучала до співпраці кращих тогочасних архітекторів та інженерів. Приблизно 1910 р. починають споруджуватися імпозантні будинки трошки іншого, ніж раніше, типу. Бельетаж розкішного комфортабельного будинку з багатим зовнішнім оформленням входів, балконів, скульптурними фризами та цікавими архітектурними деталями звичайно займав власник, помешкання ж на поверхах призначалися для найму.
Вулицю Набеляка (Котляревського) уподобали художники та професори Політехніки, а також ексцентричний буд. № 27, споруджений для художника Родвадовського, № 29 – для архітектора Яна Саса-Зубрицького. У будинках № 37-37а мешкали художники Ян Розен (автор розписів у Вірменській церкві); інженер Маурісій Альтенберг, син та брат знаменитих книгарів; директор Бібліотеки Оссолінських Л. Бернацький.
У будинку № 39 – професор
К. Бартель, прем’єр-міністр Польщі, родина Левицьких. Вул. Котляревського була справжнім містечком Політехніків. У кінці вулиці, на розі Метрологічної, 1911 року І. Левинський збудував буд. № 67, що належав славетному співаку Адамові Дідуру. З 1920 року в цьому будинку розташовувалася чоловіча учительська семінарія, а в прилеглому до нього (№ 3 на вул. Метрологічній) – ІІ українська жіноча учительська семінарія.
Нижня частина Кастелівки тривалий час не змінювалася. Радикальні перетворення почалися в 20-их роках, коли було осушено став Собка. Колишній став Левицьких, з 1900 року “Світязь”, навпаки, стараннями
Т. Кухара впорядковано та доведено до ладу. 1925 року арх. М. Стадлер здійснює забудову вулиці Вулецької так званими “дешевими будинками”, а на місці колишнього ставу на початку
30-их років розплановуються ділянки та створюються 1935 року вулиця бічна Вулицька (Романицького), 1936 року – вул. Ліса Кулі (теперішня Кастелівка, з якої почалася розповідь). Серед будинків сьогоднішньої Кастелівки та їм подібних у цьому мікрорайоні немає видатних пам’яток архітектури, великих відкриттів. Головним є те, що раціональні принципи, використані архітекторами, які приймали участь в їхній побудові (М. Стадлер, Ю. Менкер, Ю. Граф та багато інших), допомогли зберегти камерний характер дільниці, дух давньої Кастелівки. Спокійна архітектура, різноманітність вирішення декору, входів, сходових кліток, використання недорогих якісних матеріалів, уніфікованої фурнітури, квітники перед будинками – усе це і дотепер приваблює мешканців Львова. До того ж житлові будинки 30-их років завдяки відносно невеликій площі помешкань залишаються в досить непоганому стані, тоді, як квартири в будинках австрійського періоду, часто-густо поділені між кільком родинами, вимагають ґрунтовної переробки та реконструкції.
На початку 60-их років здійснено черговий етап забудови дільниці. На відміну від років 30-их роль “вставок” зіграли банальні “хрущовки”, якими встигли забудувати наріжні сквери, пагорби, садочки між будинками. Час, який минув, пригасив дисонанс, новобудови сховалися за буйною зеленню. Якщо вже не вдалося зберегти первісний варіант Кастелівки, хотілося б сподіватися на збереження нині існуючого вигляду та стану мікрорайону.
|
|
