Папа заплатить остарбайтерам
Виявляється, на Католицьку Церкву працювали в"язні німецьких концтаборів. Тепер давні гріхи доводиться спокутувати
НІМЕЧЧИНА
Любко ПЕТРЕНКО
Чи повинна Католицька церква в Німеччині зробити свій внесок до фонду “Пам’ять, відповідальність, майбутнє”, який займається виплатами компенсацій колишнім в’язням концтаборів та остарбайтерам? Це питання жваво обговорюють останнім часом у німецьких ЗМІ. Представники північних земель ФРН у цій дискусії не проминуть нагадати, що Євангелістська церква вже поклала на рахунок фонду 10 мільйонів марок. Протестанти визнали, що їхня церква в часи Другої світової війни залучала до роботи примусових працівників.
Церква в Німеччині – інституція аж ніяк не бідна, й багатьом хотілося б її подоїти. Ділитися добром – річ свята, але чи дійсно німецькі католики мали б відкуповуватися від спогадів часів Третього Рейху? Позитивну відповідь на це питання з вагомою аргументацією подала, наприклад, програма Monitor, що транслювалася вчора на каналі ARD (перший канал німецького громадського телебачення). У ній оповідається про те, що численні католицькі монастирі та парафії використовували працю примусових працівників, головним чином – із України та Польщі. Остарбайтери залучалися до робіт у хатньому господарстві та до рільництва.
“У Францисканському костелі в Найсі прислуговували чотири поляки, 16 робітників із СРСР і 19 військовополонених французів, – розповідає Monitor’у пріор Маркус Крас. – Вони працювали по 13 годин на добу й отримували мізерну платню, а то й узагалі жодних грошей”. Напевне, пан Краус ніколи не бачив радянських колгоспів, а то б він знав, що радянські люди можуть працювати й у значно гірших умовах. Інша річ – французи, ті, очевидно, ніколи не пробачать німецьким священикам важкої експлуатації.
Зрештою, Католицька церква не відмовляється матеріально допомогти тим, хто свого часу на неї добряче попрацював. “Ми не знімаємо із себе жодної відповідальності, – заявив у програмі речник Конференції єпископів Німеччини Рудольф Гамершмідт. – Факти, викладені Красом, мене аж ніяк не здивували.
Зрозуміло, що за тотального використання рабської праці в Третьому Рейху церква, маючи широко розгалужену структуру, стикалася з такою практикою”. Пан Гамершмідт визнав, що питання відшкодувань для Католицької церкви залишається відкритим і Конференція єпископів вирішить його найближчим часом.
P.S. До повної суми відшкодувань, тобто 10 млрд. марок, бракує ще 1,8 мільярда. Зрозумівши, що більшість німецьких фірм не страждають від надмірної філантропії, функціонери фонду “Пам’ять, відповідальність, майбутнє” обрали нову, більш агресивну тактику збирання коштів. Вони систематично обдзвонюють фірми, які ще зволікають із виплатою коштів, і, апелюючи до їхнього сумління, просять: “Дай мільйон”.
|
|
