На Схід повіяв московський вітер
Путін здійснює далекосхідне турне
ПЕКІН-ПХЕНЬЯН
Мирослав ПЕРУН
Учора з Китаю до Північної Кореї з дводенним візитом прибув президент Росії Владімір Путін. Під час переговорів російського президента з північнокорейським колегою обговорюються переважно ті ж питання, що й у Китаї: розвиток ракетних технологій і створення Сполученими Штатами національної системи протиракетної оборони (ПРО). Адже Вашингтон, вказуючи саме на Північну Корею, обґрунтовує доцільність розгортання нової протиракетної системи.
Самі переговори російської та північнокорейської делегацій проходять дуже важко. Пхеньян просить Росію списати його борг на суму 3 мільярди доларів, проте зараз Росія не може дозволити собі таку щедрість. Поза тим, тепер Москва прагне дружити з багатим Сеулом, а не з бідним Пхеньяном.
Під час першого раунду переговорів із Кім Чен Іром Владімір Путін висловив тезу про те, що якщо якісь країни побоюються ракетної загрози з боку КНДР, то нехай вони навзамін за знищення Пхеньяном його бойових ракетних технологій запропонують йому свої “мирні” розробки в цій галузі.
Ту ж проблему – розгортання американської ПРО – обговорював Путін і під час візиту до Пекіна. У спільній заяві російський і китайський лідери застерегли США від розгортання національної системи протиракетної оборони та обмеженої системи ПРО в тихоокеанському регіоні. На думку Москви та Пекіна, такі дії США – це порушення договору про ПРО від 1972 року.
Втім, за певної схожості антиамериканської риторики Москва та Пекін керуються різними мотивами. Китай стурбований перш за все тим, що нова американська ракетна парасолька накриє Тайвань і обмежить можливості дій Пекіна проти цієї території в разі проголошення Тайванем незалежності. Росії ж американський протиракетний план безпосередньо не стосується, та Москва може використати його для торгів із Вашингтоном. Проте Дзянь Дземінь спеціально дав зрозуміти, що ніякого стратегічного альянсу, тим паче антиамериканського, Китай і Росія не створюватимуть. Тут є суто прагматичний інтерес: товарообіг Китаю зі Сполученими Штатами в 40 разів більший, аніж із Росією.
Тож “стратегічне партнерство” (у прямому значенні цих слів) між Москвою та Пекіном неможливе. Росія переживає економічну кризу, натомість Китай стає все більш економічно розвинутою державою. Китайці завжди були реалістами, і вони розуміють, що Росія тепер є країною третього світу не лише в політичному, а і в економічному і технологічному сенсі. Розігрування китайської чи піввнічнокорейської карти принесе Путіну певні дивіденди хіба що на переговорах під час зустрічі з “Великою сімкою” в Окінаві.
|
|
