BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 15-16 липня 2000 року |

Юзьо ОБСЕРВАТОР

Шановний пане Юзю!

Ніколи не сподівався, що писатиму листа до “Львівських обсервацій”, але лист Ксені Безіменної спонукав мене до цього. Передусім хочеться висловитись про сепаратизм Влодка Костирка, який “хоче розіграти югославський сценарій на наших землях” (не зовсім розумію, що це означає). Особисто я жодного разу не зустрічав текстів або рисунків Костирка, де фігурувало б слово “сепаратизм”.
Лише в “Провокаційному інтерв’ю” радіо “Нова Хвиля” дійсно що п’ять хвилин звучало це слово, але не з уст інтерв’юєнта, а з вуст ведучих. Раджу і їм і п. Ксені згадати інші цікаві терміни: федералізм, автономія, регіональне самоврядування. А в бажанні “розіграти югославський сценарій” слід би було звинуватити світлої пам’яті Вячеслава Чорновола, який 10 років тому висунув ідею Галицької федерації. Чомусь сьогодні ніхто, в т. ч. п. Ксеня, не обурюється автономією Криму. Це ж – парадокс! Адже в Криму мешкають люди, які своїми політичними поглядами, мовою, ідеологією, ментальністю, психологією значно ближчі до мешканців Донецька, ніж галичани. Особисто мені значно легше знайти спільну мову з мешканцями Відня або Кракова, ніж з мешканцями Маріуполя чи Ніколаєва.

Хоча “Львівські обсервації” не є місцем для наукових дискусій, хочу спробувати навести кілька випадкових епізодів з нашої “спільної багатовікової” історії. Ось як описує писар львівського магістрату Самійло Кушевич облогу Львова військами Хмельницького: “Ворог мусив відступити з вогню, марно і безжально вбивши сто дев’ятнадцять осіб у шпиталі, кількадесять у монастирі Марії Магдалини, тридцять у шпиталі Св. Станіслава, не рахуючи тих, хто не міг вийти з будинків, а вкінці у церкві Св. Юра повбивали немало чоловіків, викидаючи їх з вікон, приставляючи драбини, стріляли в людей, як у зубрів, а здобувши церкву, жінок, навіть грецької віри, продали в неволю татарам. Вчинивши це, там розташувався зі своїм полком полковник Головацький”.

А ось інший фраґмент з розвідки історика Ю. Целевича “Перехід козаків через Покутє до Молдавії в році 1739”: “Які сліди лишив за собою той ураган, як жорстоко і дико обходились козаки з мешканцями нашого Покутя, зі шляхтою, з жидами в містечках і по селах, з вірменами і з селянами, з якою дикою лютістю кидались зарівно на жидівські божниці, на латинські і вірменські костели, як і на руські церкви, скільки добра розграбували, забрали, або змарнували і знищили, коли не могли чого забрати з собою і скільки допустились всіляких диких варварств”.

По війні борцями з бандерівщиною були не тільки уродженці Пєрьмі та Рязані. До сьогодні уряд незалежної України не визнав ОУН - УПА воюючою стороною. Навпаки, ті, хто безжально вбивав наших краян, живучи на нашій землі, отримують у 5 - 10 разів більшу пенсію, ніж ті, хто зміг вижити, захищаючи свою Батьківщину і пройшов багаторічний жах концентраційних таборів. Для більшості тих, хто живе за Збручем, ми й досі просто “бандери”.

А візьмімо наш час. Чи може хтось назвати бодай одного галичанина, що має в українській державі реальний вплив на економіку і політику? Хто заперечить, що саме наша держава причинилася до того, що Західна Україна сьогодні є економічною провінцією України? Коштів, витрачених на реконструкцію Хрещатика та відновлення Михайлівського монастиря, вистачило б на реставрацію цілого Львова. Бо Київ – обличчя України, а Львів – задуп’я.

Я згідний з авторкою, що “за Збручем теж живуть непомітні люди, що розмовляють українською і вірять, що мають власну державу”. Але ці люди нічого в державі не вирішують і майже ні на що не впливають. І ніколи крихітна Галичина не зможе врятувати їхню українськість.

До речі, якщо вас цікавлять Товари для рукоділля, сьогодні ви можете без проблем їх придбати в Інтернеті

“Нас просто ніхто не відпустить, – бідкається п. Ксеня з приводу нашого прагнення вижити, – і в Києві на цю дискусію подивляться як на черговий регіональний маразм”. Мені байдуже, як на мене дивляться в Києві, як і їм байдуже, що я думаю про них. Але я не хочу, щоб Галичина була цуциком на смичі: хочу – пущу, хочу – не пущу. Ми повинні мати право “відпускатись” коли і куди хочемо. Хочу мати свободу вибору і просто свободу. Автономія, федерація, регіональне самоврядування – назва несуттєва. Мусить бути створений інструмент, що дасть змогу піднятися з колін нашому зубожілому, ще не до кінця здеморалізованому, але все ще гоноровому регіону.

Шановна п. Ксеню! Ви маєте рацію в тому, що “галичани не кращі і не вищі”. Вони просто інші.
Враховуючи моду на підписування листів псевдами, дотримуюся цієї ж тенденції – Юрко Галицький..

* * *
Дорогий пане Юзю, колінкую о негайну поміч! Звертаюся до Вас не тільки як до світоча літератури, але й як до авторитета офіційно визнаного. Ви ж бо – Людинорік!

Напевно я тихо звар’ював і стану бажаним клієнтом знаного доктора Рибки. Бо останнім часом не можу второпати, чому ледь животіє все наше кіно, телебачення, чому отруєно книгодрукування. Не можу зрозуміти, чому наші старі й недужі ветерани ОУН -УПА отримують 40-60 гривень, а садисти – зайди, їхні кати розкошують у захоплених колись люксусових помешканнях і мають шалені пенсії від нашої держави.

Поможи, Боже, второпати крокодилові сльози колись друзів, а тепер наших можновладців на похороні пісняра, коли той якихось півроку тому блукав їхніми цяцями-кабінетами в надії вимолити якусь мізерію аби відсвяткувати 20-річчя “Ватри”. Не дали. Зате у сценарій і режисуру поховання вони вклали увесь талант своїх давно зотлілих душ.
З усіляким пошанівками
Місько Паніковський.

* * *
Високоповажаний Пане Юзю!

І знову – зауваження до деяких текстів “Поступу”. Передусім, піддержуючи повністю ідею очистки української мови, висунуту п. Мацюком в серії його статей “Суржик для інтеліґенції”, мушу з прикростею ствердити, що і в нього зустрічаються мовні “блохи”. Ось стаття за 1.07. Зворот “пожнемо через 10 років” – калька з російського, в нас “за 10 років”. До речі, незрозуміле мені писання “росИйське” – отже, “Росия”, всупереч “і” в мовах усього сьвіту та й у більшості наших клясиків. Явним русизмом є і слово “розгульний” (патріотизм), а на відміну маємо і польонізм “звиклий”.

Тут, при нагоді, хотів я ще звернути увагу на розповсюджену тепер заміну слів “поверховний, поверховно” (те, що відбувається на поверхні, тобто – не ґрунтовно) на “поверховий”. Це що – те, що на вищім поверсі? Це явний абсурд. Але, як зауважує і сам шановний пан Автор, з мовними абсурдами боротися важко...

Для узуповнення колекції русизмів – ще декілька перлин із “Поступу”. Число за 7 липня : ст.5, нотатка із Мінхену –”прийом на роботу” – калька з російського бюрократичного жаргону, стосована тепер повсюдно замість “прийняття”. Ст.2 : “Збитків на мільйони” – адже “збитки” це псоти, жарти, а тут повинно б бути – “втрати” або “шкоди”. Ця ж ст.2: “жертви блискавиць” – але ж, панове, – мабуть ударів грому, бо самі блискавки ще нікому не зашкодили... А “грозовий розряд”?!
І чому вживати слово “траур”, а не “жалоба” /стаття “В бій вступають камікадзе” на ст.5/. Але є помилки і в фактах: у спогадах п. Михалика “Сімдесяті роки” (1 липня) читаємо “на вул. Підвальній з’явився пам’ятник Івану Підкові”. Кожний львів’янин зрозуміє, що це лише механічне перекручення, адже мова про пам’ятник Іванові Федоровичу, вперто іменованому Федоровим.
Але уявім собі, що за 50 чи 100 років якийсь автор трактуватиме цю статтю як джерело – і буде вгадувати, де властиво стояв цей пам’ятник?
З поважанням – Роман Макітра

* * *
Шановний пане Юзю!
Читаю я недавно в “Ратуші” ухвалу міської ради №547: “Вилучити з користування будинку дитячої та юнацької творчості земельну ділянку площею 1200 кв. м. на вул. Науковій,17 за його згодою і зарахувати до земельного запасу міста”. І дивуюся. Досить лише зайти до того БДЮТ і спитати, чи хтось годився віддати земельну ділянку. Правду вам скажу – ніхто. Бо ще кілька літ тому обстоювали цей клаптик землі усім колективом разом з батьками і дітьми.
На місці цієї ділянки має розташуватися міні-ринок. Але чи є в ньому потреба, коли поруч ринок “Провесінь”, ринок біля універмагу “Львів”, ринок “Південний”, купа яток і магазинів. Цікаво, що губернатор збирається вуличну торгівлю прикрити, а ось міська рада, навпаки, розширює за рахунок дітей. Адже у БДЮТ функціонує понад тридцять безкоштовних гуртків, є студії, ансамблі, театри. Самі знаєте, що у мікрорайоні Південний багато висотних будинків, де живуть десятки тисяч людей, а крім школи, церкви і Будинку творчості іншого культурного закладу нема. Тим часом неподалік занепадає недобудована будівля Комплексу водних видів спорту на вул. Княгині Ольги. Чому б там не створити потужний культурно-освітній центр?
Тим часом ті спритники з міні-базару вже зрізали кілька плодових дерев і кількадесять метрів металевого паркану у БДЮТ на базар забрали.
Якось ми без цього базару жили і, думаю, далі проживем. А от дітям ця земля потрібна – вони тут малюють, проводять масові заходи та й літню сцену планується побудувати. А наш брат – депутат, до речі, освітянин, каже, що не бути тут ніякій сцені, бо потрібен базар. Чому з’явилась така зацікавленість в одного з колишніх комсомольських лідерів ділами базарними, здогадатись не важко. Отак, пане Юзю, і живуть люди, які дають депутатські мандати, а ті віддячують тим, що скоро почнуть виганяти з власної хати.

Пожарное оборудование

Богдан Промінь

* * *
Шановний пане Юзю!
Довгий час збираюсь написати до Вас листа, та врешті ті “доброзичливці” з їхніми листами в “Поступі” № 111 змусили взятися за перо. Просто диву даєшся, коли читаєш, як деякі псевдоінтелігенти пнуться з себе, критикуючи Вас за те, чого вони збагнути не можуть. Ані стара галицька говірка їх не тішить, ані зміст обсервацій не влаштовує, як вони, бідні, тут живуть з таким агресивно-неприйнятним мисленням? Хай вони не скидають на українське суспільство ті прикрі негаразди чи то із зубожілою мовою, чи то з пияцтвом, ніби це властиве йому! Велика неправда! Я добре пам’ятаю сімдесяті роки. Лунала набагато гарніша мова без домішок російських слів і не було видно ані одного п’яного на вулицях. Правда, тепер багато людей при всякій нагоді вживають алкоголь, але до такого трибу життя вони дійшли не без допомоги “старшого брата”. А вкупі з алкоголем ідуть і лихослів’я і хамська поведінка.
Іще! Нехай ті москалі і москалихи не прискіплюються до Вас. Якщо вони думають, що тільки Ви їх полюбляєте, то дуже помиляються. Усі ми знаємо, що є серед них значна частина людей, які принципово не хочуть знати мову людей, на чиїй землі вони живуть, сповідують відвертий шовінізм і зверхньо ставляться до місцевого населення.

Це поведінка загарбників! А українці мали б бути господарями на своїй землі, та їх зв’язали по руках і ногах нужденним побутом, зв’язали ось тими радіо – FM, де тільки в рекламі говориться, що вся Україна співає пісні Білозіра, а насправді українська пісня там лунає може один раз на тиждень; їх зв’язали ось тими дешевими газетами, в яких зібрані побрехеньки російською мовою, і які патронують олігархи; іще багато чим зв’язали. Пане Юзю! Прошу надрукувати, що подібно до Вас думають тисячі людей, бо на відміну від нас Ваші думки матеріалізуються в друковані слова, а ми Вас підтримуємо, і нехай ті, хто ворожо їх сприймає, знають, що “в чужой монастырь со своим уставом не ходят”. А для нас кожний номер “Поступу” з обсерваціями – то свято! Жичу Вам здоров’я та гумору на довгі літа!
З повагою Іванна.

POSTUP - ПОСТУП
№119 (563),
15-16 липня 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Піврічне урядування Ющенка
·Греко-католицьких єпархій побільшає

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Свої люди потрібні в опозиції
·У Патагонії знову неспокійно
·Справа Родича передана до суду
·КІЛЬКА СЛІВ
·Кресов"яни збираються в Перемишлі
·Прапор над Львовом набув "нецензурного" кольору

НАША СТОЛИЦЯ
·Міліціонери не можуть покладатися на власний смак
·Виграно чи програно боротьбу за українську мову у Львові?
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·18 мільйонів для ООН
·Менше, ніж 270 грн., не буде
·Закон про Єврохартію забракували
·Роздавання портфелів
·Депутати пішли на канікули
·Україна буде в ЄС у 2007 році

ПОСТУП У СВІТ
·Перемога через 25 років
·Москва в облозі?
·Французи святкують День Бастилії
·Зелене світло для ІТ-експертів
·СВІТООГЛЯД

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Електрику не вимикатимуть
·Фінансові кризи неминучі
·ЄС бореться з контрабандою
·СВІТ

ТЕАТРАЛЬНИЙ ПОСТУП
·Спогади, які не можна зрадити
·Молоде вино в старих міхах

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
·Юзьо ОБСЕРВАТОР

РЕЛІГІЙНИЙ ПОСТУП
·Приїзд Івана Павла ІІ - справа України
·Вселенські Собори: минуле і сучасність

НЕРУХОМІСТЬ У ПОСТУПІ
·На Костелівці, за Новим Світом

СПОРТ-ПОСТУП
·Кличко проти Барета
·Понад 300 чемпіонів світу, Європи і Олімпійських ігор
·СПОРТ-БЛІЦ

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Мода міняє імідж
·ГОРОСКОП