Міліціонери не можуть покладатися на власний смак
РЕАКЦІЯ
Тетяна НАГОРНА
Скидається на те, що недарма автори проекту ухвали “Про захист звукового середовища Львова” не мали ілюзій стосовно важливості дати, від якої цей документ уважатиметься чинним. “Норми, закладені ухвалою діятимуть лише завдяки громадській активності мешканців міста, а це – не міліція, якій для того, щоби взяти щось “до виконання”, конче потрібні підписи”, – казали вони.
Три дні тому головуючий на сесії 29 червня, секретар міськради Василь Білоус підписав текст ухвали “Про захист звукового середовища”, і відтоді в нашому місті нічого не змінилося. Зосереджені виключно на мовному питанні кола, схоже, втратили інтерес до документу, який уже не забороняє “російськомовне”, а для правоохоронних органів термін “пісні аморального змісту” видається аж надто не зрозумілим. Начальник міського УМВСУ Богдан Шкарада заявив “Поступу”, що не вважає прийняту сесією міськради й підписану Білоусом ухвалу вже чинною. “Усе це ще може опротестувати прокуратура, якщо знайде в ухвалі щось, що суперечитиме чинному законодавству. Але навіть після отримання цього документу “до виконання”, я сумніваюся, що ми простежуватимемо його порушення”, – сказав Шкарада.
“Не може сержант іти вулицею і сам собі “на око” визначати, що ця пісня аморальна, а ця з низьким естетичним рівнем. Допоки ми не отримаємо чітке розпорядження з чітким визначенням того, що не можна виконувати чи транслювати в людних місцях, доти ми не візьмемося за виконання ухвали”, – категорично налаштований начальник львівської міліції.
Натомість у Генеральному Консульстві Російської Федерації у Львові резонансну далеко поза межами України ухвалу, у відповідь на офіційний запит, вже отримали. Отримали, але станом на вчора прочитати буцім не встигли, а, отже, й коментувати “Поступу” її зміст відмовилися. “Генеральний Консул зайнятий і ухвали ще не читав. Телефонуйте в понеділок, якщо він уважатиме за потрібне, то розмовлятиме з вами”, – так, лише російською, відрізав віце-консул РФ у Львові Валерій Бєлорамєнскій. Прикметно, що пан Валерій так і не зміг однозначно відповісти на наше запитання, чи вважає він загрозу російськомовному населенню у Львові справді реальною. “Я на власні очі бачив листівки, у яких закликається вбивати москалів, і наклейки з написами “Московська отрута”. Ще я бачив, як на клумбі проводився запис у загони з дерусифікації, а потім чув, що в них записалося 92 особи...”, – сказав він, але не має на руках жодного факту, коли слова перетворилися в діло. Отож, можемо щиро подякувати тим місцевим ультраправим радикалам, які добре вміють галакати на мітингах, бо саме завдяки цьому ми зараз маємо нагоду назвати російську амбасаду принаймні голослівною.
|
|
