Кредитні поневіряння підприємців
До “Поступу” звернувся підприємець Андрій Ліщинський, який повідомив про те, що працівниками Управління боротьби з організованою злочинністю було затримано генерального директора ТзОВ “Компанія Карамелла” Володимира Ліщинського, його співзасновника Романа Костіва, а також комерційного директора цього товариства Андрія Ліщинського. Затримання відбувалося 7 липня ц.р. на залізничному вокзалі приблизно о 9.40, коли Володимир Ліщинський вийшов із потягу “Київ-Львів” і його зустрічали Андрій і Роман. Усіх трьох було затримано із застосуванням табельної зброї та спецзасобів у присутності значної кількості громадян. За кілька годин Андрія та Романа звільнили, а Володимир Ліщинський перебував під вартою вКПЗ на вулиці С. Бандери, 1 протягом трьох діб. На сьогодні, за словами адвоката підзахисних Олега Рудого, йому інкримінують організацію стійкої злочинної групи, яка розробляла плани незаконних одержань кредитів у банківських установах міста Львова. Однак, на думку адвоката Олега Рудого, підстав для затримання підзахисних в УБОЗу не було.
Свою версію передумов того, що трапилося, пропонує комерційний директор Андрій Ліщинський:
– “Компанія Карамелла” розпочала випуск соків чотири роки тому в місті Старий Самбір. Була закуплена лінія з випуску фруктових соків у фірми “Тетра Лаваль Сервіс ГМБХ”. “Компанія Карамелла” замовляла лінію для випуску соків, а натомість отримала дві машини для розливу соків, до однієї з яких працівники “Тетра Лаваль Україна ЛТД” “доліпили” колишній радянський пастеризатор. “Компанія Карамелла” неодноразово зверталася до керівництва фірми “Тетра Лаваль Сервіс ГМБХ”, якій уже було проплачено частину коштів за обладнання, 100 тисяч американських доларів (ця сума йшла з інноваційного кредиту) для доставки пастеризатора. Але пастеризатор так і не був поставлений.
“Компанія Карамелла” взяла кредит у “Правексбанку” для збільшення обігових коштів і не змогла його вчасно повернути внаслідок виробничих збитків. Тому “Правексбанк” подав заяву у Львівський УБОЗ (на сьогодні кредит разом із відсотками повернений, і “Правексбанк” претензій до “Компанії Карамелла” не має. Більше того, УБОЗ попросив анулювати свою заяву).
Як нам стало відомо, із українськими підприємствами контракти укладалися від імені німецької фірми “Тетра Лаваль Сервіс Гмбх”, які підписували не уповноважені на це особи, а постачання технологічного обладнання в Україну, де передбачалося надання послуг із монтажу документації. В дійсності послуги монтажу надавалися спеціалістами української фірми “Тетра Лаваль Україна” з Києва. За нашою інформацією, оплата за ці послуги у валюті йшла на рахунок фірми “Тетра Лаваль Сервіс Гмбх” у ФРН та її подальша доля нам невідома. Вартість послуг у випадку з “Компанією Карамелла” становила 32000 доларів. З німецькою ж фірмою укладався також акт здачі обладнання в експлуатацію. Сам комплект документації, оцінений у 7000 доларів, був привезений ними на наше виробництво з Києва, хоча оплата пішла у валюті ФРН.
На “Компанію Карамелла” 15 жовтня 1998 року було подано позов у Львівський арбітражний суд із вимогою повернути обладнання. Позов подала фірма “Тетра пак сервіс ГМБХ”. У цю фірму була перейменована фірма “Тетра Лаваль Сервіс ГМБХ”. “Тетра пак сервіс ГМБХ” 1 жовтня 1998, за два тижні до подання заяви до арбітражного суду, вона була ліквідована. Процес тривав до серпня 1999-го року, а згодом було винесено вердикт, що дана справа не повинна розглядатися в арбітражних судах України, оскільки це питання може розглядатися лише в Німеччині.
У ході так званої цивільно-правової війни з “Тетра паком” (усі вищенаведені фірми є дочірними підприємствами концерну а “Тетра пак”, відповідно, в Німеччині і в Україні) у справи “Компанії Карамелла” втрутилася обласна прокуратура. 7 квітня 1999 року, згідно з санкцією колишнього виконуючого обов’язки прокурора Львівської області Миколи Голомші, працівники прокуратури провели обшуки на домівках засновників і керівництва “Компанії Карамелла”, а також в офісі на вулиці Богдана Котика, 7. Було вилучено бухгалтерські документи, ділове листування, оргтехніку, а також особисті речі, які не мали жодного відношення до діяльності “Компанії Карамелла”. Цікавим є той факт, що обшук проведено без присутності понятих. Бухгалтерія й ділова документація не повернуті до сьогодні. Хоча на запит ДПІ Шевченківського району міста Львова за номером 24\6-536 від 21 лютого 2000 року за підписом в. о. начальника УБОЗу Володимира Щура, було отримано відповідь про те, що документи, які були вилучені, повернуті “Компанії Карамелла”. Але це не так. Про це свідчить і довідка, видана в листопаді 1999 року за підписом слідчого УБОЗу Віктора Пономаренка, у якій зазначено, що документи “Компанії Карамелла” будуть повернені після закінчення слідства. Те ж саме вказано і в довідці за підписом першого заступника начальника слідчого упраління УМВСУ у Львівській області Р. Лучківа. “Питання про повернення обладання та документації буде вирішено після завершення слідства”, – заявили нам.
Ми подали відповідні заяви на ім’я Президента України, Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, СБУ, щоб компетентна комісія могла дати відповідну оцінку зібраним фактам. Але до сьогодні жодної відповіді не отримали.
Минулого року прокурор Антон Марушій запевнив, що заяви будуть розглянуті відповідно до чинного законодавства. Але, зважаючи на те, що їх подали ще 8 квітня 1999 року, мабуть, вже марно очікувати відповіді. Адже всі терміни розгляду, визначені законодавством, давно минули.
14 червня ц. р. проведено повторні обшуки, причини яких нам абсолютно невідомі. Цього разу не вилучили нічого. А 7 липня працівники УБОЗу затримали співзасновників “Компанії Карамелла”.
Свій коментар до даної справи погодився надати адвокат Олег Рудий:
– Володимиру Ліщинському пред’явлено обвинувачення – “створення стійкої злочинної групи із суворою дисципліною, яка діяла протягом тривалого часу і до складу якої він увів Романа Костіва, Романа Андруха, Володимира Галущака. В самій же злочинній групі були розподілені ролі при підготовці та вчиненні тяжких злочинів”. На мою думку, таке обвинувачення є поверховим, необ’єктивним, упередженим і таким, що не відповідає законодавству. Наскільки мені відомо, слідством не доказано привласненняї жодної гривні “цією групою”. Усі кредити бралися ТзОВ “Компанія Каравелла” під виробничі цілі, абсолютно всі вони повернені, включно з відсотками. Жодна банківська установа претензій до товариства не має. “Компанія Карамелла” не змогла повернути тільки кредит інноваційному фонду (він перебуває під заставою майна фірми), бо, починаючи з арбітражного розгляду з жовтня 1998 року, рахунки фірми заблоковані, а майно арештоване, і вона не в стані нормально функціонувати. Фірма навіть не може самостійно реалізувати заставлене майно, яке є в наявності. Умисних дій ніхто з осіб, обвинувачених у корисливому отриманні коштів із банківських установ, не мав.
Як видно із результатів науково-правової експертизи двомовного контракту № ТЛУ 051-96-034 ТВ, проведеної Інститутом держави і права НАН України, контракт купівлі-продажу обладнання та послуг від 21.02.1996 року слід вважати неукладеним (ст. 153 Цивільного Кодексу України), оскільки в ньому відсутні всі істотні умови, що є обов’язковими відповідно до чинного законодавства України. А якщо контракт не укладений, то як можна підробити?
Дана справа більше стосується цивільно-правових відносин чи арбітражних спорів.
21 червня ц. р. проводилася слідча дія по пред’явленню обвинувачення співзасновнику Роману Костіву. Кримінальну справу УБОЗом порушено рік тому, 6 квітня 1999 року за ст. 148-5, ч. 2, 172, ч. 2, 194, ч. 1 і 194, ч. 2.
Того ж дня повідомили про те, що необхідно з’явитися для проведення слідчих дій в УБОЗ і директору ТзОВ “Компанія Карамелла” Володимиру Ліщинському на 9 ранку 12 липня 2000 року. У разі неявки до Володимира Ліщинського будуть застосовані примусові заходи відповідно до чинного законодавства. В процесі пред’явлення обвинувачення я як адвокат повідомив слідчого з особливо важливих справ ССП ОЗ СУ УМВСУ у Львівській області майора Віктора Пономаренка про те, що Володимир Ліщинський офіційно перебуває у відпустці (наказ по ТзОВ “Компанія Каравелла” №15-К від 13 червня 2000 року) і виїхав зі Львова, але не за межі України, і на 12 липня він буде в УБОЗі.
Дії працівників УБОЗу 7 липня дивують. На виході з потяга “Київ-Львів” Володимира Ліщинського та Андрія Ліщинського й Романа Костіва, які його зустрічали, затримують, застосовуючи зброю. Заковують у кайданки і привозять до Управління боротьби з організованою злочинністю.
Оперативні працівники не мали права затримувати брата Ліщинського – Андрія й Романа Костіва, стосовно яких не було винесено жодної постанови про їх затримання. Як відбувалися ці події, я обговорювати не буду. Але факт порушення оперативниками законодавства та інструкцій безперечний. По-перше, Андрій Ліщинський (який мав, до речі, при собі документи), це особа, яка раніше не притягалася до кримінальної відповідальності, бізнесмен. Затримання його у громадському місці із застосуванням зброї навіть із морального боку неправильне. З іншого боку, якщо аналізувати цей факт, працівники УБОЗу перевищили службові повноваження. Щодо цих працівників, то в даному разі їхні дії підпадають під ст. 165 ККУ. Згодом Андрія Ліщинського та Романа Костіва відпускають мало що не зі скандалом, який супроводжувався погрозами з боку працівників УБОЗу. А тепер, за нашою інформацією, причетні до інциденту пишуть рапорти, намагачись вигородити себе. Звертаю увагу, що затримання осіб відбулося офіційно близько 9.40. А протокол затримання було складено близько 15-ї години. Вважаю, що юридичну оцінку таким діям надасть суд, однак, наголошую, підстав для затримання Андрія Ліщинського особисто я не бачу.
На дії працівників УБОЗу адвокат Олег Рудий подав скаргу на ім’я прокурора області Богдана Ринажевського.
Управління боротьби з організованою злочинністю офіційно повідомило, що допоки йде слідство, якоїсь конкретної інформації надати не може. Однак на “закиди” підприємців, що з ними в УБОЗі повелися брутально, керівництво зауважило, що аналогічне ставлення було і з боку підприємців. Крім того, “Поступу” пообіцяли надати всю необхідну інформацію лише після попереднього слідства. Отже, ми зможемо повідомити офіційну точку зору силових структур лише згодом.
І ще: “Поступ” звертається до представництва “Тетра Лаваль Сервіс ГМБХ” в Україні з проханням висвітлити свою точку зору даного конфлікту. Ми обіцяємо надати для цього відповідну газетну площу.
Підготувала Зоряна ІЛЕНКО
|
|
