Цезар форсує Рубікон
ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ
Олег КОНИК
Закінчення. Початок – стор. 1
Одразу після голосування спікер парламенту Іван Плющ та перший віце-спікер Віктор Медведчук висловили сподівання, що восени Верховна Рада таки внесе зміни до Конституції. За словами Плюща, не є проблемою знайти додаткові 50 голосів. Це може означати, що законопроект Президента доведеться трохи поправити – або ж будуть застосовані потужні важелі впливу на депутатський корпус.
Про можливу “обробку” депутатів у парламенті багато говорили в попередні дні. І дійсно: під час обговорення практично всі промовці закликали не голосувати, а в результаті парламент перевершує сам себе – якщо в попередні дні серед охочих підтримати поправки нараховували 215-230 нардепів, то в день голосування Верховна Рада виявляє небачені резерви у 25 зайвих голосів. Та навіть після цього противники законопроекту Президента продовжували змальовувати негативні перспективи України. Лідер Прогресивної соцпартії Наталія Вітренко назвала голосування за президентським законопроектом “поглибленням фашизації режиму”. На думку Олександра Єльяшкевича, Президент дав “мотив ще раз згадати про процедуру імпічменту”, яка може початися восени під впливом зовнішніх чинників – ПАРЄ і президентських виборів у США. А “гарант” прийняття поправок Олександр Волков заявив просто: “Олігархи показали, що вони не бояться скасування депутатської недоторканності”, – маючи на увазі комуністів, які не підтримали законопроект. Останні ж збираються вимагати переголосування через порушення регламенту. Зокрема, Петро Симоненко заявив, що депутати голосували картками відсутніх.
Та це лише один бік проблеми, на що ніхто особливо зважати не буде – у Верховній Раді не бракує прикладів порушення регламенту та інших законів (Дмитро Чобіт навіть книжку написав про це). Є ще один нюанс: усі обіцянки доопрацювати президентські поправки можуть не збутися, тому що при розгляді змін до Конституції не передбачено системи прийняття законопроектів у кількох читаннях. І тут для Леоніда Кучми є чудова нагода продемонструвати себе гарантом Конституції, якщо законотворча ініціатива депутатів зайде задалеко.
Зокрема, в статті 155 Конституції зазначено, що законопроект про внесення змін до Конституції України, який попередньо був схвалений більшістю конституційного складу Верховної Ради, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії за нього проголосувало не менш як дві третини конституційного складу Верховної Ради України. Якщо ж Президент не втрутиться, то відбудеться порушення Основного закону: в статті 156 Конституції цілком зрозуміло говориться, що повторний розгляд законопроектів про внесення змін до Конституції з тих самих питань можливий лише у Верховній Раді наступного скликання.
Однак насправді зміни все таки мають бути, адже Конституційний суд визнав, що окремі положення президентського законопроекту повинні бути чіткіше розтлумачені. Учора ж депутати голосували за законопроект без поправок, і якщо восени вони внесуть до нього зміни і відправлять на експертизу в Конституційний суд, то законопроект буде вважатися прийнятим на осінній (шостій) сесії, а тому вносити за ним зміни до Конституції слід буде вже на сьомій сесії.
|
|
