BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 13 липня 2000 року |

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ

Вже всі думали, жи тота газета ґеґнула. Аж ні – відродилася. Бо ж відсутність її дуже відбивалася на кількості оргазмів на душу нас елення. Тут ми сильно відставали від “русскоязичних”, котрі свої насущні проблєми задовольняли десятками видань. Навіть “Пан плюс пані” перейшла на “общєпонятний”. Тепер будемо теж відставати, але вже не так сильно. Найбільше мені сподобалися наші галицькі панянки наголяса, особливо одна з Бібрки. Тепер її будуть пізнавали на вулицях бібрецькі хлопи і вгадувати, що вона має під сподом.

А славний доктор Цісик дає поради як виготовити силіконові грудаси в хатніх умовах: “Отже, для того, щоб силікон удався, знайдіть більш-менш чистий баняк. Силікон не можна варити у слоїках з-під фарби, у пластмасових відерцях з-під оселедця чи в бензинових каністрах. Краще використати гусятницю. У неї всипте пластмасові корки з-під вина “Золота осінь”, кілька старих гумових іграшок зі свищиками, для в’язкості можна додати літру клею ПВА. Все це треба поставити на вогонь і акуратно помішувати дерев’яною ложкою. Щоб силікон мав приємний запах – хлюпніть у розчин одеколону “Русскій лєс”. Коли речовина стане однорідною – процідіть її через старі капрони. Тоді можете сміливо йти до мене: за окрему розумну плату я через коктейльну трубочку ввіллю ваш силікон просто в пазуху. Тепер ви – красуня. Будь який доторк до ваших персів викликатиме миле посвистування, похлюпування і потріскування (наче шампанське відкривають), що надзвичайно подобається чоловікам.
А щоб цілком вразити вже до самої смерті самця, в наступному числі “Гульвіси” я розповім “як професійно, красиво і корисно для здоров’я стригти розкішницю”.

Радість розпирає груди, душа розквітає і рветься в блакить. А причина в тім, що нарешті таки вдалося придушити п’явку на непорочних грудях губернатора: “За Вільну Україну” стала власністю ОДА. Ну, як тут не виспівати оду? Адже “ЗВУ” тепер має із успіхом замінити “Український Шлях”, який обіцяє вклєкнути у зв’язку з... (вилучено цензурою). І я вже наперід бачу, як розгорнеться діяльність газети.

“Що ви знаєте про Стрийщину?” А про “Соколів”?
Але наразі ще того всього в “ЗВУ” нема. Зате є шпилька в ... одне місце (поправка цензури) нашого гаранта, який, дізнавшись про те, що Головатий і Мороз подали на розгляд парляменту свій законопроект за висновками рехверендуму, вибухнув праведним гнівом:

“А те, що запропонував Головатий з Морозом – це бред сивої кобили, бо я дивлюсь – у них “шаріки за роліки”, якщо по-російськи сказати, заскакують, вони хочуть своїми, чужими руками, значить, перетворити конституційний лад в Україні. Так у житті не буває, да і я не дозволю” (цитата звірена за газетою “Вечірні Вісті”).

Але я шось не второпав, чого це пан редактор “ЗВУ” дозволяє собі з цих слів кпити. Я гадаю – це правильно, що гарант не дозволить, бо це ж не що інше, як “рішення волевиявлення людей”. Але що я бачу далі! Я бачу, що “ЗВУ” підступно сумнівається в законності референдуму. Бо, мовляв, підписні листи на підтримку референдуму викликають сильні підозри. Комусь із громадських нишпорок удалося виловити з папки № 1 лист № 6, де серед інших прізвищ прихильників “народного волевиявлення” фігурують дуже “характерні” для галичан фамилії. Так, під № 6 – Х.й Х.йло Х.йлович, під № 14 – П.здень Х.йов Міх.йович, а під № 19 – Болт Х.йло. І що цікаво – “на звороті листка вказано, хто збирав підписи, є й автографи людей-збирачів”.

Як на мене, то тільки радіти треба, що люди з такими відвертими іменами не посоромилися підтримати ініціативу Президента. Інше би якесь псевдо вписав, а тут ні – все по правді. Відразу видно, х.й із х.й.

Колись зі мною в школі вчилася така собі Марійка, вибачайте, Серун. То вона сильно встидалася, так устидалася, жи поміняла прізвище на Дерун. І шо ви си гадаєте? Змарнувала собі життя, бо хлопи її так дерли, що бідачка згубила лік татусям своїх нешлюбних дітисок. Ой, ліпше би вже вона ... (вилучено цензурою).

Кримінал

Щойно на сороковий день по смерті Білозіра наші газети опублікували патрет одного з убивць. І тут мене дещо дивує: чому видруковано якусь невиразну знимку, котра більше скидається на фоторобот, а не на нормальне фото? Та ж цей чоловік не з космосу прилетів, і там, де він працював, мали б залишитися якісь папери. А працював він, як виявляється не завгоспом у ЖЕКу, а, як виявила газета “За Вільну Україну”, служив “старшим лейтенантом відділу військової контррозвідки Служби безпеки України”. Інтересна виходить служба безпеки, де служать україножери й бандити з великої дороги. Мабуть, продовжують також служити й ті, що розганяли наші мітинги, викликали до себе на співбесіди, душили кожен паросток національної свідомості.
Гадаю саме пора, аби ми дізналися конкретніше, хто саме там працює. Який відсоток серед них галичан, а який москалів. Інакше, боюсь, ще не раз доведеться когось ховати.

І ще цікава річ. У буремні часи Совіцького Союзу всюдисущий КҐБ пильно тримав руку на пульсі епохи. Він знав кожне наше слово, котре ми з приятелями проказали на кухні. Кожен анекдотик старанно фіксував. Ба навіть у відсутність господаря могли проникнути в помешкання і ознайомитися з плодами дисидентської мислі. Та що там казати – КҐБ міг дістати людину з-під землі. А тут зник “сатруднік” – і “с канцамі”. І всі роблять вигляд, ніби його шукають. Та що це – голка в сіні? Це ж не кілер, який може залягти “на маліні” і сам чорт його не знайде. Ну, хіба би то була “каґебістська маліна”.

Кому гімна?

Наші вуйки в парляменті, бігме, не мають шо робити – взялися редагувати гімн. Одному не до шмиги той рядок, другому – інший. Про всяк випадок кавалок гімна втяли, бо там ішлося про москалів, а то би нервувало братній нарід, особливо під час візитів високопоставлених осіб. Одна така дипутатка Інна Богословська вважає, що слова “згинуть наші воріженьки” не відповідають миролюбному менталітету українців. Свята правда, але що залишається робити овечій отарі, в яку перетворився наш нарід, як не заклинати своїх ворогів у піснях? Чи наші воріженьки вже такі дурні, що буквально розуміють слова гімну? А ще та сама пані сказали, що й герб її не задовільняє, бо там козак із мушкетом, а Україна – єдина в світі держава, яка відмовилася від ядерної зброї. І тут вона має рацію. Я б замість мушкета дав му в руку мушкательку і шоб гімном стала пісня “Ой зацвила мушкателька, зацвила”. Тоді б усі побачили, які ми миролюбні.

А ще комуністів знервувало, що над тризубом зображено корону, бо Україна буцім ніколи не була королівством. Відразу видно, яку історію тоті комуністи вивчали, бо хоч ціла Україна й не була королівством, то була ним Галицько-Волинська держава. Окремих київських князів у Європі називали королями, а Володимира Великого – базилевсом, себто імператором. Але того депутати не знають і, аби не дратувати комуняків, сповістили, жи то не є ніяка корона, а княжий вінець. Хоча на фресках Софії Київської Ярослав Мудрий зображений у короні. Та й у літописних малюнках бачимо корони, а не вінці.
Одне слово, ліві будуть голосували і проти гімну і проти герба, а правої більшості буде замало, бо й серед них є такі, котрим щось не до вподоби. Особливо всім тим національно стурбованим поетам, які вже нашкробали свої варіяції, а Павличко подав на конкурс аж два тексти – один другого гімніший. Бо кожному хочеться стати гімнотворцем. Про що свідчить той факт, жи нарід як зварйований зачав писати свої гімни і вже Рада отримала кілька тисяч віршомазій від доярок, учителів, школярів, імбецилів і ветеранів. Я би той скарб видав грубезною книжкою, аби ціла нація могла ся тішити тими гімнами. Особливо їхньою кількістю.

Імпрези

В театрі Заньковецької відразу дві імпрези. Спочатку вечори за поезіями Дмитра Павличка, а потім п’єса “Андрей” про митрополита Шептицького. І я сі дуже тішу. Обов’язково тре піти. Бо дуже мене цікавить, чи прозвучить на вечорі славного дипутата віршик “У ШЕПТИЦЬКОГО”, видрукуваний у зібранні його творів, яке вийшло в 1989 р.

Сонце сходило, як жар, багряне,
Мов нагріте від вогню боїв.
І на Схід дивились галичани.
На Москву дививсь в надії Львів.
Кров’ю галицька земля полита,
Вся – неначе згарище одно;
А у львівського митрополита
Гості п’ють за фюрера вино.
А що перший з них – то із гестапо
У кашкеті з черепом сатрап,
А що другий – то слуга від папи,
А що третій – то з тризубом раб.
Глухо стукнулись важкі бокали,
Піднялися вгору, повні вщерть.
За народне горе випивали
Разом єзуїт, бандит і смерть.
Хтось приймач включив, та помилково
Не Берлін – радянську сторону,
Надавав спокійно диктор слово
Коментаторові Галану.
Наче бомба, наче блискавиця,
Впало поміж них оце ім’я.
Побілила злоба темні лиця,
У сутані скорчилась змія...
Кров’ю галицька земля полита,
Вся – неначе згарище одно...
Жах затряс гостей митрополита,
Мов було з трутизною вино.

А внизу під віршиком інтересна приміточка: “Шептицький А.– галицький митрополит, один із ідеологів українського буржуазного націоналізму, співпрацював з фашистськими загарбниками (Примітка автора)”.

Кажуть, жи має приїхати й сам поет, то може зачитає вголос. Бо воно ріжне писалося в тоті часи. Але щоби таке друкувати в 1989 р., коли вже вся преса наввипередки друкувала матеріали про звіряче обличчя соціалізму, коли вже ніхто не вимагав отаких вірнопідданих віршів? Але цілком можливо, що поет-гімнотворець поповзе на колінах від театру до собору Юра і попросить вибачення. Принаймні була б цікава атракція.

Та це вже деталі. Але мені також цікаво, чи прийде привітати побратима наш начальник від культури, в котрого теж є непогані антиклерикальні вірші.
Шо сі робе! Вже клюмба ходе по місту і чіпляє наліпки на тих крамницях, де панують кацапські написи. На наліпці намальовано череп і написано “Обережно – русифіковано”.

Ілхам

У відповідь на мій лист про ісламізацію львівського емірату пан губернатор вирішив відмовчатися. Мовчить і Церква всіма своїми конфесіями. Звичайно, так найлегше. Навіщо хвилі збурювати? Цілком можливо, що церква від тих всіх екстрасенсів дістає троха в лапу. Бо шось я не бачу й не чую її обурення бодай з того, що цілительки фоткаються в позі Богородиці. Та й Ісус нас застерігав перед ріжними цілителями та пророками, котрих Сатана насилає. Чи, може, Церква з Сатаною гішефт уклала? Ми тебе не рухаємо, а ти – нас? Тоді вибачайте, на якого милого мені така Церква? В РУН-віру перейти, чи шо?
З чергової реклями турка, яка складається з листів вдячних потерпілих, дізнаємося: “Ілхам читав старовинні турецькі заговори і молитви, значення яких я не розуміла”. З тої нагоди просив би нашу адміністрацію видрукувати турко-вкраїнські слівники, аби наші парафіяни могли си тото всьо файно зрозуміти.

Інша пані вповідає просто-таки страшні речі: “У квартирі стікали (бігме, так в оригіналі! – Ю. О.) і відкривалися самі собою вікна та двері, вночі на підлозі з’являлися мокрі сліди. Я ще терпіла доти, доки в мене на тілі вранці не почали з’являтися синці, сліди від укусів... Лише побачивши мене, Ілхам прокричав: “Вони гоняться за тобою! Це недобрі астральні істоти, що населяють твій дім. Вони хочуть знищити тебе, але це їм не вдасться!” Став Ілхам читати заклинання. Мені бачилися якісь сірі істоти, що розліталися з мого тіла в різні боки і зникали”.

Шкода, жи та пані ані їдної такої істоти не злапала і до слоїка не закрутила – була би потім заробляла гроші на голому місці. Але цікаво мені до хулєри, який дідько її кусав по ночах і чи на самих укусах сі скінчило, бо, може, то не є аж так зле. А во моя Юльця аж пищит, як її кусаю за вушко, чи ще де єнде.

POSTUP - ПОСТУП
№117 (561),
13 липня 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Новий герой України
·Обережно! Ви в ефірі!

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Православні перемагають себе
·Центр і маргінес
·Туристів приваблює село
·КІЛЬКА СЛІВ
·Запитайте в Кулинича...
·Рятуйте! Грабують обленерго
·Пенсіонери: знову за старе

НАША СТОЛИЦЯ
·Коли слова стають синонімами
·Чи прийме дерусифікований Львів комуністів?
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·На Олімпі наразі без змін
·Українській книзі загрожує смерть
·Український солдат загинув у Косово
·Уконституювання самогубства
·Ющенко просить врахувати
·Німці обіцяли сприяти

ПОСТУП У СВІТ
·Біжи, втікачу, біжи
·Колонізація і без допомоги Світового банку
·Півмільярда для "австрійських" остарбайтерів
·Незмовкаюча пісня ЕТА
·Криваве свято "оранжистів"
·СВІТООГЛЯД

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Україні не потрібні іноземні інвестиції для нафтопроводу "Одеса-Броди"
·"Велика сімка" проти "брудних" грошей
·СВІТ

РЕВЮ В ПОСТУПІ
·REVJU
·Гонитва за банківськими злодіями

АРТ-ПОСТУП У СВІТ
·50 років RORORO
·Hammerklavier: соната пам"яті батька
·Палац листоноші Шеваля
·Джордж Сегал. Пасажири автобуса
·Спільний музей для Європи

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
·ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ

НОСТАЛЬГІЯ
·Очима стороннього

СПОРТ-ПОСТУП
·Тур Зидана
·"Кращого" старту годі було придумати
·Колос на вугяльних ногах
·СПОРТ-БЛІЦ
·Великобританія пропонує нові методи боротьби

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Берлін роздягався як міг
·ГОРОСКОП