Незайманість Конституції під загрозою
Олександр Волков зробив ризиковану ставку
ІДЕЇ
Олег КОНИК
У п’ятницю відбулося перше засідання Комісії з підготовки законопроектів за результатами всеукраїнського референдуму. Незважаючи на юний вік цього придуманого Президентом органу, він незабаром може кардинально змінити обличчя українського політичного середовища. А поки що перше засідання завершилося створенням двох робочих груп, які займуться розробкою змін до Конституції та виборчого законодавства.
Трохи історії. Українські громадяни, мабуть, пам’ятають, що на референдумі вони проголосували за чотири зміни до Конституції, а після перемоги “народної волі” Президент пропонує законопроект про внесення змін до Основного закону лише за трьома пунктами (забувши чомусь про двопалатний парламент). Відразу ж згадав про свої законодавчі права й парламент, внаслідок чого з’являється законопроект Головатого-Мороза, в якому є всі чотири питання референдуму. І хоча досі оглядачі називали референдум перемогою Леоніда Кучми, останнє питання депутатського законопроекту — про двопалатний парламент — раптово врівноважує повноваження Президента та Верховної Ради.
Відтоді в українській політиці триває боротьба: чий же законопроект буде прийнятий? Дещо незрозуміле рішення Конституційного суду (воно було зроблене лише за президентським законопроектом) знову надало більше можливостей гаранту Конституції, адже сьогодні Верховна Рада буде змушена розглядати в першому читанні лише його законопроект. А поки політологи прогнозують із цього приводу загострення стосунків між виконавчою та законодавчою владами восени, виникає вищезгадана Комісія з підготовки законопроектів і... перші пропозиції, які обіцяють стати чудовою несподіванкою для народних депутатів після їх повернення з канікул. Тим більше, що співголовами Комісії є чи не найвпливовіші, на думку Президента, особи: віце-спікер Віктор Медведчук і глава Адміністрації Президента Володимир Литвин.
Стосуються ці пропозиції перш за все двопалатного парламенту. За попередніми пропозиціями, його верхня палата матиме назву “Палата регіонів”. До неї увійдуть по троє представників від кожного регіону, які обиратимуться за мажоритарною системою. Для цього в кожній області будуть створені по три округи, і, таким чином, до верхньої палати обиратимуть всього 81-го депутата. Нижня палата, яка матиме назву “Народна рада” або “Державне віче”, також буде обиратися за мажоритарними округами. За словами Віктора Медведчука, таких округів буде 210, а кандидатів до них повинні висувати політичні партії, щоб забезпечити активність політичних сил та політичну структуризацію суспільства.
Насправді не все так просто в цих ідеях. На думку багатьох політиків і політологів, зменшення числа депутатів до трьохсот (нині їх 450) вигідне для кількох бізнес-політичних утворень (а простіше кажучи — олігархам), оскільки за меншу кількість округів доведеться викласти менше грошей, адже останні довибори підняли вартість кампанії одного (хорошого і багатого) кандидата до 500 тисяч доларів США. А вибори 1998 року довели, що обрання за партійними списками не обіцяє олігархічним партіям нічого доброго.
Втім до втілення вищенаведених ідей ще доведеться прийняти президентський законопроект про зміни до Конституції. А проблеми все-таки є: вперше більшість дала тріщину під час прийняття Земельного кодексу, який ледве не був провалений. І тепер є також чимало прогнозів, що президентський законопроект для прийняття в першому читанні ще 226 голосів набрати може, а 300 (для внесення змін до Конституції) — ніколи. Один із ідеологів референдуму, лідер “Відродження регіонів” Олександр Волков гарантує “1000%, що всі фракції проголосують “за”. Що ж, ми з вами зможемо переконатися в цьому вже сьогодні...
|
|
