Антиконституційний референдум
АВСТРІЯ
Денис МІНЧУК
Стара добра Австрія, яку останнім часом дуже не люблять у “соціалістичному” Євросоюзі, стає дедалі більш схожою на Україну. Видно, надовго пов’язала нас спільна історія та найясніший цісар. Не встигли австріяки оголосити референдум, а вже усі опоненти — як всередині країни, так і ззовні — здійняли страшенний галас, аби поховати його ненародженим.
Минулого вівторка урядова коаліція вирішила провести всенародне опитування, головною метою якого є отримати дозвіл австрійського народу на протидію санкціям, які Євросоюз наклав на Австрію через участь в її уряді правої Партії Свободи. Контратака Відня мала б полягати у блокуванні євросоюзівських рішень за допомогою чинного в загальноєвропейській організації права вето.
Але чимало експертів стверджують, що референдум суперечить конституції своєї ж країни. Правова колізія виникла нібито через те, що на референдум було винесено аж шість питань. Як сказав радник президента Австрії Томаса Клестіля, професор конституційного права Манфред Велян, згідно з конституцією країни, на всенародний референдум можна виносити лише одне питання і відповідати на нього слід лише “так” чи “ні” або ж виносити навзамін дві альтернативні пропозиції. Треба зауважити, що не достатньо лише рішення уряду про призначення референдуму, а потрібно, щоб його ще й схвалив парламент, а федеральний президент дав письмовий дозвіл на його проведення.
Скритикували запланований референдум навіть деякі представники урядової Народної партії (ЦVP), у якій головує канцлер Вольфґанґ Шюссель. Так, колишній президент парламенту – Національної ради – та колишній лідер фракції ЦVP Гайнріх Найссер назвав всенародне опитування “демократично-політичним гротеском”. Його однопартієць, керівник землі Тіроль та уповноважений уряду у справах розширення ЄС на Схід Венделін Вайнґанґер назвав референдум “ризикованою грою”.
Згідно з опитуванням, проведеним віденським Центром із соціально-наукових досліджень, більше половини населення вважає, що санкції шкодять Австрії, хоча “практично ніхто” не знає, в чому полягає конкретна шкода. Що ж до референдуму, то лише 20% називають його засобом для зняття санкцій, тоді як понад 60% вважають його цілком марним витрачанням часу, зусиль і коштів (проведення референдуму оцінюють у 100 мільйонів шилінгів).
|
|
