Львів"яни підтримують мораторій
ЗВОРОТНИЙ ЗВ"ЯЗОК
Днями наша редакція проводила “гарячу лінію” з читачами газети щодо мораторію на виконання вульгарних іншомовних пісень. На подив, до нас зателефонували тільки прибічники ухвали міської ради. Нам не вдалося почути жодної альтернативної думки. Отже, напрошується висновок: із цим рішенням згодні всі. Та хоча в ухвалі йшлося про “іншомовну” пісню, чомусь усі читачі сприйняли це як “російську”. Ми вдячні всім читачам, котрі зателефонували до нас. І тільки брак газетної площі не дозволяє нам подати думки всіх.
Валерій, 55 років, робітник залізничного транспорту:
Я цілком підтримую рішення міської ради про заборону трансляції російськомовних пісень у транспорті, закладах відпочинку, на вулицях, що створює абсолютний дискомфорт і порушує спокій громадян. Я кажу про будь-яку музику, яка порушує спокій громадян. І виступаю проти російськомовної, яка є блатняком і вульгарною. Українцям не характерні такі пісні. Це просто національна риса. Тобто української блатної пісні, яка породжена таборами Сибіру, в Україні немає. Навіть якщо українець таке співає, то він послуговується російською мовою.
Денис, 17 років, випускник школи:
Я підтримую це рішення, та гадаю, що воно вирішить проблему тільки частково. Заборона лише у громадських місцях ні до чого не призведе. Якщо людині забороняють слухати те, що їй подобається, то вона все одно діставатиме цю музику. А “піратські” диски, як відомо, везуть із Росії. До того ж, радіостанції теж крутять російську низькопробну і саме вульгарну музику. Якщо дозволять “Нашому Радіо” знову з’явитись у Львові, то буде так, що знову звучатиме 50% українських, 50% – російських пісень. І це буде просто низькопробна музика. Крім того, я взагалі не розумію доцільності цього. Ну, заборонять ці вульгарні пісні. А що далі? Будуть крутити якісь американські. А як же музика інших країн: польська, чеська, наприклад? Часто говорять наші патріоти, що у нас засилля російської культури. А хіба цю попсу можна назвати культурою? Я читав думки людей у “Поступі”. Всі звинувачують російську музику. Хоча написано: “Іншомовної вульгарної музики”. А як вони будуть визначати? Будуть перекладати їх? Це ще не до кінця зрозуміло. Зрозуміло тільки, що все це стосується тільки російськомовної пісні. Це питання не до кінця опрацьоване. Треба опрацювати, а потім приймати це рішення. Тому що це нічого не дасть. Ну, заборонять, а люди далі будуть купувати. І далі в машинах буде звучати.
Борис, 56 років, енергетик:
Я за родом своєї діяльності трохи їздив по світах. Був у Словаччині, Польщі, Мадярщині. Я трохи бачив. От у Словаччині, наприклад, я не міг визначити, якою мовою співали в кав’ярні, словацькою чи чеською. Тому спитав людей. Виявилося, що словацькою. Вони шанують своє, національне. То треба, щоб і наші пісні тут звучали.
Орест, інженер-залізничник,
47 років:
Я теж вважаю, що потрібно накласти мораторій. Замість того щоб іти в культурну Європу, ми опускаємося все нижче до рівня аборигенів, котрі танцюють під звуки тамтаму. Треба слухати музику нормальну, українську. Може бути якась зарубіжна інша. Крім російської попси тої.
Леся, ткаля, 41 рік:
Я схвалюю ту заборону. Я думаю, що тут ідеться про російську попсу. По радіо FM я слухаю Скрябіна – оце “Тато й мама бігають по хаті”. Мені чомусь подобається. А російськомовну абсолютно не сприймаю. Вона агресивно налаштована. Напевно, через агресію росіян до українців.
Тарас, 33 роки, працівник видавництва:
Вже вуха болять від іншомовної пісні. Особливо у транспорті. Мене дратує іншомовна пісня. Власне, російська.
Наталка, літературний редактор, 32 роки:
Я підтримую цю постанову мерії. Мене тільки хвилює, щоби вона відповідала іншим законам. Щоби ті, хто має іншу думку, не могли це опротестувати. Щоби сама ідея не була спрофанована. Це опускає наше місто до рівня базару. Суцільного причому.
Рая, 55 років, службовець:
Ця постанова викликає більше питань, аніж відповідей. Виходить, якщо ті іншомовні пісні не будуть вульгарні, то їх можна зранку до ночі слухати? І не чути зовсім української пісні? Значить, та постанова половинчаста. Вона нікому не догоджає. Або догоджає всім потрошки. То – зле! Рішення повинні бути чіткі та зрозумілі з першого разу. А не з поясненнями, які йдуть слідом, і кожен трактує їх по-своєму. Адже хочеться насамперед чути гарну пісню українську. А не цілодобово російську чи англійську. Хоча я балкарка, та дивуюся, чого мушу бути українкою більшою, ніж самі українці.
Священнослужитель УГКЦ, 33 роки:
Це чудове рішення – про заборону у громадських місцях вульгарної іншомовної пісні. Іншомовна – це загроза українській пісні. Української пісні практично не чути ніде. І хоча відчувається, що людина живе в Україні, та є враження, що живе в Росії. Не можна цього слухати, це дуже примітивне, це те, що калічить людину. Не дає їй зростати, і духовно, і національно. Цього не повинно бути.
Оксана, 32 роки, рекламіст книжок:
Не подобається мені все це, хочу вдома чути свою пісню. І з огляду на останні події з Ігорем Білозіром, безкарність того, що діється.
Орися, 30 років, працівник видавництва “Свічадо”:
Це пісні низького калібру, якості. Вони не мають абсолютно ніякої цінності для духовної спадщини нашої молоді. І, звичайно, я не бачу, яку вони роль відіграють взагалі для нашої культури.
Дмитро, 23 роки, працівник відділу розповсюдження книжок:
Дуже багато моїх однолітків слухають переважно російську попсу. І нічого іншого, крім того, не можуть ніде заспівати. Гадаю, що мораторій – це не цензура, яка повинна вказувати, що ми маємо слухати. Від вульгарної пісні ми нікуди не подінемося, вона завжди буде. Та відкрито вона не повинна звучати.
Марія, 33 роки, редактор видавництва:
Я цілком підтримую цей мораторій. Тільки річ у тому, як він повинен утілюватися. Те, що крутиться в таких закладах, є менш-більш відомою продукцією. Можна списки скласти продукції такого типу, що підлягають забороні. Тому що є дуже конкретні речі, які просто ображають гідність. Тим паче – жіночу.
З читачами спілкувалася
Маріанна Романенко
|
|
