Контрабас як сольний інструмент
ПЕРЕМОГА
Випускник Львівського ВДМІ
ім. М.Лисенка Руслан Луцик (клас доцента О.Лучанка), який продовжує навчання в майстер-класі професора Клауса Трумпфа у Вищій музичній школі в Мюнхені, відзначений III призовим місцем на престижному міжнародному конкурсі ім. Шпергера в м. Вольдзегертені (Німеччина).
У представницькому форумі взяли участь 67 контрабасистів із різних країн світу. У другий тур пройшли 20 учасників, а у фінал – 3 музиканти: зі Словаччини, Румунії та України. Руслан Луцик, окрім III місця, здобув ще і приз глядацьких симпатій. До того ж, він отримав запрошення на сольний концерт від Shwerin Кamerorkestr, приз за найкраще виконання Сонати Шпергера та річну передплату на журнал Асоціації басистів із запрошенням до членства у згаданому товаристві. Р.Луцик своєю виконавською майстерністю ще раз засвідчив, що і контрабас може бути чудовим сольним інструментом із великими можливостями.
Ще під час навчання в рідній консерваторії Руслан привернув до себе увагу віртуозним виконанням технічно складних творів Д.Боттезині, Н.Паганіні, а також вельми цікавою інтерпретацією Адажіо Д.Шостаковича, Сонати для контрабаса П.Гіндеміта, Сонати ля-мажор Л.Бетговена. Як музикант Луцик формувався з надзвичайно цікавим і своєрідним баченням музичних образів. Активна концертна діяльність у складі Камерного оркестру під керівництвом М.Скорика й А.Микитки, оркестру “Леополіс” під керівництвом Я.Мигаля, участь у міжнародних конкурсах і фестивалях (Німеччина – Das Treffen, Байройт; Польща – Ghitaralia, Перемишль; Швейцарія – CIEM, Женева) відшліфували виконавську майстерність молодого контрабасиста. Його помітили й кілька разів запрошували до участі у престижних концертних програмах у Бельгії та Німеччині, зокрема у складі фламандського оркестру Fiamminghi в постановках опер “Аїда” (Кельн, 1998) і “Кармен” (Брюссель, 1999).
Шлях до музичних вершин не був легкий, оскільки часто питання участі музиканта в тій чи іншій акції вирішують не лише його професійні можливості, а фінансова спромога. Інколи останній фактор переростає у справжню проблему, яку самотужки не вирішити. У таких випадках роль меценатів важко переоцінити. Русланові Луцику пощастило знайти підтримку голови правління ДАТ “Магістральні трубопроводи “Дружба” Л.Буняка та генерального директора СП “АКАН” В.Стойчука, які від щирого серця сприяють становленню молодого українського музиканта, розуміючи, що його успіх працюватиме на позитивний образ України у світі.
|
|
