Твердиня Духу
Католицький університет у Любліні (Польща) – найдавніший і найавторитетніший навчальний заклад такого типу в Середній Європі. Сьогодні тут навчається кілька сотень студентів з України. Засновано університет ще 1918 року.
Відтоді він успішно виконує своє завдання: поширює Слово Боже у сфері науки та освіти. Університет гідно витримав і проніс свою місію як твердиня живого духу в роки нацистської окупації і соціалістичної диктатури і нині є одним із найдієвіших і найвпливовіших вищих навчальних закладів у Польщі.
Про специфіку католицького університету, його роль і місце в суспільстві наш кореспондент розмовляє з молодим українським науковцем-філологом Любомиром ПУШАКОМ, який ось уже вісім років працює на кафедрі візантійсько-слов’янської культури гуманітарного факультету КУЛ (Katolicki Uniwersytet Lubelski).
– Як можна окреслити головну ідею, дух католицького університету? Що його відрізняє від звичайних світських університетів, які є звичними для громадян пострадянського суспільства?
– Як відомо, сучасна наука й освіта є в основному спрямовані на розвиток технічної, матеріалістичної цивілізації, де все підпорядковано постійному вдосконаленню суспільного побуту і комфорту. У католицькому університеті немає тої ізоляції науки від учення Христового, яку ми спостерігаємо у світських університетах. Викладання кожного предмета тут є узгоджене із християнською ідеєю, з постулатами віри, що дозволяє представити цілісний образ Людини в контексті пізнання Всесвіту.
– Якою є структура університету, принципи і напрямки його діяльності?
– Наш університет складається з 6 факультетів: теологічний, факультет церковного і цивільного права, християнської філософії, гуманітарних наук, суспільних наук і природничо-математичний факультет. Діє 10 науково-дослідних інститутів. В університеті працює до півтисячі науковців, а студентський корпус налічує близько 8 тис. молодих людей. Бібліотека університету складається з понад 1 млн. томів. При університеті діє потужна видавнича структура, якою керують Видавнича рада КУЛю і Наукове товариство. Щороку у нас виходить кілька десятків книг. Однією з найпомітніших ініціатив і звершень КУЛю є видання багатотомової Католицької енциклопедії. А ще видають кілька часописів і періодичних видань.
Крім того, університет підтримує активні стосунки з іншими католицькими університетами Європи та Америки, щорічно близько 100 науковців приїздять до нас читати лекції і приблизно стільки ж виїжджають за кордон з тією ж метою. Від 70-х рр. в КУЛ діють Літня школа польської культури і мови та Курси польської мови і культури для студентів-іноземців.
Щодо засад університету, то зішлюся на кс. Ідзі Бенедикта Радзішевського – засновника і першого ректора університету. Він визначив такі три головні напрямки діяльності КУЛі, які залишаються актуальними і до сьогодні і які суттєво відрізняють католицький навчальний заклад від світських. По-перше, метою університету є проведення об’єктивних наукових досліджень із переконанням, що між наукою і вірою нема жодних суперечностей і що ці обидві галузі людського духу і розуму взаємодоповнюють лише одна одну. По-друге, в університеті створюють такі умови, щоб молодь поруч зі студіюванням обраної дисципліни могла ґрунтовно осмислювати правди Віри, обмолитвувати їх, щоб ці правди Віри стали для молоді справжньою життєвою вартістю, а не були чимось формально-обрядовим. Тобто йдеться про те, щоб освічені, свідомі католики могли в майбутньому повноцінно реалізувати себе на всіх відтинках, у всіх сферах суспільного життя, включно з найвищими щаблями державної влади. Тут додам, що дійсно значний відсоток сучасних провідних політиків Польщі, інтелектуалів, управлінців, діячів є вихідцями з КУЛю або сформовані його ідейними впливами.
І третя засада: університет завжди спрямований на якнайширше розповсюдження результатів своїх наукових досліджень, ідей у польському суспільстві шляхом організації наукових і популярно-наукових конференцій, публікацій, шляхом організації широкого спектру спеціальних курсів для різних суспільних груп, усвідомлення в католицькому дусі шкільної молоді.
– Наскільки університет пов’язаний з Церквою, є звітний їй?
– Щодо матеріально-фінансової залежності, то спочатку університет утримувався на пожертвування християнських організацій з всієї Польщі і не тільки. А віднедавна він фінансується також і державою. Щодо ідейного аспекту його діяльності, то зазначу, що викладачі університету не відчувають на собі якоїсь особливої “опіки” з боку Церкви. Нагадаю, що більше половини викладачів є світськими людьми. Взагалі, університет здебільшого готує світські кадри, окрім частини випускників теологічного факультету. Це навчальна установа, яка прагне охопити християнським духом увесь світ. Етика католицизму пронизує всі його сфери, вона органічно вплетена в “ідеологію” кожної навчальної дисципліни. Тому й не потрібно якогось особливого контролю з боку Церкви за навчальним процесом.
– Якщо є історія, традиція католицьких університетів взагалі і Люблінського зокрема?
– У Середньовіччі, коли власне й виникла ідея Університету, всі університети були католицькими. Можна сказати, що університет як такий є породженням Католицького Духу. Лише ідеологія гуманізму доби Ренесансу розірвала єдність науки і віри і відтоді почалася історія світських університетів. На сьогодні в Європі та Америці існує дуже широка мережа католицьких університетів, яка має велику традицію. Вони об’єднані у Міжнародну федерацію католицьких університетів (FIUK), до якої від 1958 р. входить і Люблінський університет.
Особливо близькі стосунки підтримує наш навчальний заклад з католицькими університетами в Левен-ла-Неві (Бельгія), Нейменгені і Пілбурзі (Голландія), Айхштеті (Німеччина), Мілані (Італія), Вашингтоні (США).
Власне взірцем при заснуванні Люблінського університету був Левенський університет, випускником якого був наш перший ректор – о.І.Б.Радзішевський.
Місто Люблін було вибране не випадково: це східна частина Польщі, якраз та, яка зазнала найбільших духовних та національних руйнацій під час розподілів Польщі; це місто, де відбулася знаменита Люблінська унія, яка відкрила історичний шлях на Схід. Водночас Люблін – це затишне, з багатими традиціями провінційне досить велике місто (понад 400 тис. жит.). Гаслом університету є “Deo et Patriae” (“Богові і Батьківщині”), тобто ідея поширення духу християнства міцно прив’язана до ідеї польського патріотизму.
Проте не можна говорити про КУЛ як про замкнуту в католицькій ортодоксальності структуру. Навпаки. КУЛ завжди був відкритим до Сходу, його місією є зближення двох гілок християнства – католицизму і православ’я. У всіх сферах своєї діяльності Люблінський університет прагне показати християнське обличчя Сходу Європи, вивчити його особливості, продемонструвати різнобарв’я і перспективи розвитку. Саме з цією метою проводяться численні конференції, присвячені культурі та історії православних народів, організовано кафедру візантійсько-слов’янської культури при відділі слов’янської філології. На кафедрі слов’янських мов і літератур студенти вивчають українську та російську мови та літератури. (Вивчення білоруської мови тимчасово припинено). Ведеться широка наукова робота на загальну тему сакруму в літературі і культурі слов’янщини. Тут слід відзначити заслуги бл.п. професора Рішара Лужного, який очолював відділи славістики у Люблінському і Краківському університетах.
Взагалі, щодо України, то відзначу, що зацікавлення українською культурою та історією в Польщі вельми інтенсивно зростає. З’являються численні переклади, фундаментальні дослідження з україністики. Думаю, що українські інтелектуали, науковці ще не повністю використовують і розвивають цей настрій співпраці і зацікавлення, який є в Польщі. А треба! Це обов’язково принесе результати в контексті нашої теперішньої регенерації як європейської нації.
|
|
