Як виховують маленьких лебедят?
ЛИСТ ДО РЕДАКЦІЇ
На звітному концерті Дитячої хореографічної школи у Львівській опері було все, що необхідно в таких випадках, – квіти, схвильовані обличчя дебютантів, урочистий настрій у залі, – тобто те відчуття свята, чаруючого казкового світу, яке можливе тільки в театрі. Відкрив концерт “Вальс квітів” із балету “Спляча красуня”. Цей номер у постановці Ірини та Миколи Панасюків переріс у маленький цілісний спектакль. І хоча у виступі брали участь діти тільки 2-х - 3-х класів та підготовчої групи, відчувалося, чого вдалося досягти за ці кілька років їхнім педагогам. Вже сам підхід до вибору цього номера свідчить, які тут високі вимоги до дітей. Це й розуміло. Адже школа – не студія. Це базова установа, де виховують професіоналів – майбутніх артистів балету. Високим рівнем відзначаються хореографічні номери Н. Поспєлової (“Сьомий вальс” Ф. Шопена), “Ave Maria” в постановці Сергія Наєнка; “Пахіта” І. Красногорової; класичні номери Н. Товстанової, І. Панасюк (“Лускунчик”), а також “Баркарола” в постановці С. Наєнка. Робота цього молодого талановитого педагога без сумніву приносить чималу користь.
Але... Було боляче бачити, як контрастували балетні номери цих педагогів із “самодіяльними” виступами, яких, на жаль, було достатньо. Звісно, всі діти, що брали участь у концерті, доклали максимум старань, і не вони винні в тому, що їх танцювальні номери не дотягли до рівня хореографічної школи.
Шоу-номери, зроблені із зовнішніми ефектами, іноді позбавлені естетичного смаку, вбивали саму ідею звітного концерту: підвести підсумок роботи школи... По суті, була представлена розважальна програма з акцентом на зворушливість дитячого віку. Але ж випускники школи отримують не диплом самодіяльного гуртка, а диплом балетної школи, з яким поки що рахуються навіть і за кордоном! Отже повинні бути визначені вимоги до репертуару, до номерів, до методики викладання у школі. Адже школа формує смаки. Школа повинна бути школою – інакше, для чого вона місту, театру?
Анна БАНЦЕКОВА
Від редакції: Лист нашої читачки, хоч виснуваний на побіжних враженнях від звітного концерту Дитячої хореографічної школи, торкається, однак, суттєвих проблем виховання майбутніх артистичних поколінь. До речі, про деякі недоліки львівського балету “Поступ” писав на початку червня. Проте, вважаючи, що тема заслуговує на глибше висвітлення, запрошуємо ширший загал до участі в дискусії про рівень балетного мистецтва на нашій сцені.
|
|