Акт 30 червня 1941 року
ІСТОРІЯ
Ігор МЕЛЬНИК
Сьогодні на львівських будинках знову розвішані Державні прапори. Хоч поки що цей день відзначає ще не вся Україна, значення його для здобуття нашої державності ще не до кінця оцінено істориками та нинішніми державними мужами. Ще багато ворожих вигадок та міфів щодо подій 30 червня 1941 року залишилось у головах значної частини українців.
Що ж відбулося насправді на другий день після того, як більшовицькі війська втекли зі Львова, залишивши тисячі помордованих у тюрмах та катівнях НКВД? У короткій паузі, коли один окупант звільнив місце, а другий ще не встиг опанувати ситуацію, знайшлися мужні та далекоглядні люди, які відважились на весь світ проголосити відновлення Української Державності.
30 червня у будинку “Просвіти” на площі Ринок, 10 відбулись Національні Збори, які проголосили цей історичний Акт та утворили Державне правління на чолі з Ярославом Стецьком. Було створено парламент нового державного утворення – Українську Національну Раду під почесним головуванням митрополита Андрея Шептицького та під проводом сеньйора українських політиків д-ра Костя Левицького.
Німці були просто заскочені цією сміливою акцією, яка швидко поширилась на теренах Галичини і Волині. Фактична влада у багатьох селах і містечках переходила до українських патріотів і залишалась у їх руках на кілька місяців. Гітлерівці зажадали від Степана Бандери та Ярослава Стецька негайно відкликати проголошений Акт та ліквідувати новоутворені органи української влади. Їх відмова стала причиною німецьких репресій, які, у свою чергу, викликали всенародний рух опору новим окупантам.
Продовження – стор. 3
|
|
