Українському П"ємонту - французьке обленерго
ЕНЕРГЕТИКА
Олег КОМАРЧУК
Минулого тижня Бруно Кар’є, постійний представник французької компанії EDF (Електроенергетика Франції) під час зустрічі з представниками українських ЗМІ поділився планами подальшої роботи його компанії в Україні. У найближчому майбутньому EDF має намір узяти участь у тендерах на приватизацію (чи реприватизацію) кількох обленерго, зокрема Львівського.
Утворена в 1946 році шляхом націоналізації кількох електроенергетичних фірм, EDF – найбільший виробник електрики у Франції. У 60-х роках, у часи де Голля, EDF почала розвивати ядерну програму, оскільки для Франції цей спосіб видобування електричного струму став найвигіднішим. Як наслідок сьогодні у Франції 80% електроенергії – продукція атомних електростанцій. Компанія EDF, яка є лідером на французькому енергетичному ринку і досі перебуває у власності держави, продукує електроенергії більше, ніж потребує Франція. Це дозволяє їй успішно займатись експортом. Нині компанія відкрила представництва у 20 країнах світу (переважно у Європі та Південній Америці) і є власником майже 30 підприємств за межами Франції. Загалом, EDF має 30 мільйонів клієнтів у Франції та 15 мільйонів – за кордоном.
Прибувши на початку 90-х в Україну (бюро в Києві було відкрито в 1993 році), EDF стала працювати у традиційній для себе сфері, тобто в ядерній енергетиці. Як сказав пан Кар’є, компанія разом із іншими іноземними фірмами бере участь у будівництві блоків на Рівненській і Хмельницькій атомних електростанціях і виконує роботи з закриття Чорнобильської АЕС.
Треба сказати, що як справжній ядерник Бруно Кар’є вважає атомну енергетику просто-таки необхідною (як і гідроенергетику) і тому досить скептично ставиться до альтернативних способів видобування електричного струму – “всіляких там вітряків”, – називаючи їх “анекдотом”. Цікаво, що саме за день до цієї зустрічі німецький уряд прийняв рішення про поступове закриття своїх атомних електростанцій, і українські журналісти просто горіли бажанням дізнатися про реакцію на цю подію одного з провідних фахівців у цій сфері.
Кар’є намагався було дипломатично відмовитися від коментарів, однак душа інженера взяла гору, й він сказав, що “німці можуть робити, що їм заманеться, та через 30 років пожалкують”. Як можна було би здогадатися, відразу після того було питання, що думає француз про закриття Чорнобильської АЕС (хоча була попередня домовленість про Чорнобиль не згадувати – бажання Кар’є). Постійний представник EDF в Україні відповів, що “задоволений: не буде тріскотні у пресі”.
У найближчих планах EDF – стати співвласником кількох українських обленерго, виставлених на продаж. Це після робіт на згаданих АЕС – третя частина плану компанії. Очевидно, бажання приватизувати кілька обленерго свідчить про те, що EDF прибула в Україну не на один день і що український енергетичний ринок для компанії доволі привабливий. Але, як сказав пан Кар’є, вже перша спроба купити частину акцій Одеського обленерго дозволила сповна відчути українську специфіку. Вигравши тендер, але запропонувавши гірші умови, ніж банк “Фінанси та кредит”, ЕDF після розгляду справи в арбітражному суді залишилася ні з чим. Пан Кар’є вважає цей досвід безцінним і запевняє, що його компанія врахує допущені помилки під час подальшої “боротьби” за приватизацію Львівського й Івано-Франківського обленерго. При цьому пан представник не уточнив, що саме він має на увазі: реприватизацію вже приватизованої частки через ініціювання державою процедури банкрутства чи продаж державного пакету акцій. Натомість він зазначив, що основним суперником EDF буде “Кард-груп”, за якою, як і за банком “Фінанси та кредит”, за словами Бруно Кар’є, стоїть Григорій Суркіс.
|
|
