Тарас Чорновіл: "Разом ми переможемо"
– Тарасе, наближається до завершення виборча кампанія у 115-му виборчому окрузі м.Львова. Залишаються позаду важкі тижні напруженої боротьби. Чим Тобі запам’яталася ця кампанія? І який слід вона залишить у Твоїй пам’яті?
– Так, дійсно, кампанія була важкою. Довелося чимало попрацювати. Адже це були не звичайні вибори, а довибори, і вони проходили за скроченою схемою. Але мене вразила та теплота, яку я відчув при спілкуванні з мешканцями округу. Люди намагалися донести до мене свої біди, свої проблеми. А я нині працюю над тим, як би – незалежно від результатів виборів – зарадити тим, хто чекав від мене допомоги. Ще одним приємним враженням від кампанії стала робота тієї команди, яка формувала мій штаб і допомагала мені під час виборчої кампанії. Маю на увазі об’єднану команду Народного руху України та Партії “Реформи і порядок”. Те, що вдалося створити таку команду, свідчить про позитивні зрушення у нашому політичному середовищі, а також свідчить про те, що блок партій є не просто декларацією, а реальністю. Коли ж говорити про неприємні речі – варто згадати той бруд, який розповсюджували проти мене мої окремі конкуренти…
– Будь ласка, розкажи детальніше про брудні технології в нинішніх виборах – насамперед ті технології, що стосувалися саме Тебе.
– О, мені довелося так багато дізнатися про себе! Наприклад, я дізнався, що я – важко хвора людина. Що в разі обрання до парламенту, я скоро помру. Виявилося також, що я вступив у жорстку конкуренцію з Атеною Пашко – вдовою Вячеслава Чорновола – за право висунути себе в цьому окрузі. Взагалі було чимало нісенітниць довкола мого імені. Цілком можливо, вони будуть і надалі. Я це сприймав скептично – але, звичайно, якась образа в глибині душі була. Але що мене дійсно розлютило, так це те, що, прикриваючись моїм іменем, невідомі зловмисники розписали фасади щойно пофарбованих будинків та пам’яток історії написами типу “Ми – за Рух”, “Ми – за Чорновола”. Приблизно таку технологію спостерігали на президентських виборах – але тоді подібним чином намагалися дискредитувати Євгена Марчука. Тому я, користуючись нагодою, хотів би заявити: ані Рух, ані штаб Тараса Чорновола не мають до цих написів жодного стосунку. А тепер не лише я, а й інші кандидати маємо побоювання, що вибори у 115-му окрузі не обійдуться без фальсифікацій. Тому основну увагу ми приділяємо тому, аби ці вибори пройшли чесно, без “досипань” та дописувань на користь того чи іншого кандидата. На жаль, попередні вибори і референдум показали, що в нашій в державі з’явилися справжні “майстри” фальсифікацій.
– Припустимо, що 26 червня Ти прокинешся зранку і першою новиною для Тебе буде те, що Ти є депутатом Верховної Ради України. Твої подальші дії в парламенті?
– У разі мого обрання я однозначно працюватиму у фракції Народного руху України. Я добре знайомий із роботою цієї фракції, оскільки працював разом із Вячеславом Чорноволом та Геннадієм Удовенком. До речі, нині створено парламентську коаліцію фракції Народного руху України і фракції “Реформи-Конгрес”. Де-юре – це ще дві різні фракції, де-факто – це одна фракція. Усі питання в цих фракціях вирішуються на спільних засіданнях. Усередині коаліції існує чітка дисципліна. Один із моїх опонентів заявляв, що він буде позафракційним у разі свого обрання. Як голосують позафракційні – показує випадок, коли на розгляд парламенту винесли питання про хлопців із “Молодої України”. І ось двоє націонал-патріотів, що входять до числа позафракційних, проголосували (не знаю, чому – можливо, не зорієнтувавшись) проти амністії. І тепер хлопцям “світить” вісім років позбавлення волі.
Що стосується Комітету Верховної Ради, в якому я буду працювати – то це питання вирішить Верховна Рада. Наразі я бачу своє місце у Комітеті з питань адміністративної реформи, оскільки після відомих зимових змін у парламенті ситуація всередині цього Комітету залишається невизначеною: там досі більшість формується з числа “лівих” депутатів. А Україні адмінреформа просто необхідна. Хочу працювати в цьому Комітеті, аби “ліві” не гальмували процеси європеїзації та демократизації України.
– Нині з Твоїм іменем пов’язують надії на цементування і розширення блоку право-центристських партій в Україні. Ти заявляєш про те, що продовжуватимеш справу батька, Вячеслава Чорновола, який, як відомо, був прихильником широкої коаліції політичних партій на єдиних націонал-демократичних засадах. Чи вважаєш Ти доцільним ведення переговорів з іншими політичними партіями про приєднання до блоку НРУ - ПРП - КУН?
– Не лише доцільно, а й необхідно. Справа в тому, що ми ведемо постійні переговори і консультації з іншими політичними середовищами. Нинішні довибори у 115-му виборчому окрузі показали, що мені висловила підтримку Республіканська Християнська Партія – структура, що надзвичайно близько стоїть до нас в ідеологічному плані. Я думаю, що невдовзі необхідно активізувати переговори з РХП щодо залучення цієї партії до роботи у блоці. І взагалі – на виборах 2002 року ми запропонуємо надзвичайно потужну команду, що складатиметься з професіоналів-політиків, економістів, підприємців. Наш блок показав життєздатність і спроможність ефективно вирішувати проблеми. Думаю, українці дозріли до того, щоб оцінити ту роботу, яку робить конкретне політичне середовище.
– Під час виборчої кампанії Тобі довелося близько познайомитися з людьми, які нині є Твоїми суперниками. Але ж 25 червня життя не закінчується. Суперники можуть стати друзями. Кому із своїх суперників Ти 26 червня простягнув би руку і запропонував співпрацю?
– Майже кожному з тридцяти. Кожен конкурент відкрив свої найкращі сторони, показав себе фахівцем у різних галузях, продемонстрував здатність мислити. І якщо за нього віддають голоси – отже, він викликає симпатії в населення, отже, він має що запропонувати, отже, за ним стоять конкретні люди. Проте деякі кандидати (на щастя, їх лише одиниці) продемонстрували й неперебірливість у методах ведення боротьби. Той бруд, який вилито на мене заради депутатського мандата, засвідчив, що ці люди не зупиняться у своїх дріб’язкових цілях ні перед чим. Тому я дуже і дуже добре подумаю, перш ніж іти на співпрацю з такими конкурентами.
– Що потрібно для того, щоб досягти цієї мети і що Ти обстоюватимеш вже як депутат Верховної Ради України?
– Нам потрібні ЄДНІСТЬ, яка дозволить здобути націонал-демократам владу в Україні, РЕФОРМИ, які дозволять змінити економічну і соціальну ситуацію в державі, НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ, яка перетворить нинішню Україну на справжню Україну. Висуваючи свою кандидатуру по Галицькому виборчому округу, я керувався не лише тими принципами, що я – львів’янин і що по цьому округу раніше здобув мандат мій однопартієць. Просто я глибоко переконаний, що мандат довіри маю отримати саме з рук львів’ян, галичан. У Галичині починалася революція 1989– 1991 років, у Галичині народжувалася Україна і саме з Галичини має піти українське відродження. В незалежній Україні, вистражданій і вибореній насамперед галичанами, галицькі, львівські інтереси практично зігноровані. І це ігнорування проглядається не лише у тому, що Львову спускають недосконалий бюджет – це ігнорування проявляється вже в тому, що більша частина України розмовляє російською мовою, слухає російські пісні, зневажливо ставлячись до патріотів:”А, бандєри!..” І це – на фоні інформаційної експансії з боку Росії – на фоні згортання процесів українізації. Я вже зараз готую пакет документів під загальною назвою “Львівські ініціативи”. Цей пакет включає в себе ряд законопроектів, серед яких - нові Закони про мову в Україні, про інформацію, про статус міста Львова та інші. Це суттєво би змінило роль Галичини в Україні, повернуло б Україну обличчям до Європи, зробило би процеси українізації невідворотними і більш ефективними. Вважаю, що мені це під силу – не самому, а за допомогою команди, з якою я збираюся працювати. Вже нині про підтримку моєї кандидатури заявили такі політики, як Геннадій Удовенко, Віктор Пинзеник, Слава Стецько, Ігор Гринів, Ярослав Кендзьор, Михайло Косів, Тарас Стецьків, Сергій Терьохін, Сергій Соболєв, Юрій Ключковський, Володимир Лановий, Ігор Коліушко, Володимир Яворівський, Володимир Філенко, Ігор Осташ та інші. На виборах 2002 року ми виставимо спільний список, у якому будуть присутні ці прізвища. Впевнений, що такий “зоряний” склад політичної команди в поєднанні з реформаторським урядом, що нині створений Віктором Ющенком і який шукає політичного оперття задля того, аби вистояти у двобої з олігархами, здатен перемагати з переконливим результатом на будь-яких виборах. І прихід у владні коридори блоку партій, репрезентованих цими політиками, здатен змінити наше життя на краще і нарешті збудувати таку Україну, про яку мріяв Вячеслав Чорновіл, про яку мріяли всі ми десять років і яка в кінцевому підсумку все-таки буде збудована.
– Будемо сподіватися на те, що під час цієї виборчої кампанії депутатський мандат дістанеться саме Тобі. Від імені всіх читачів бажаю Тобі успіхів.
– Дякую. А я, користуючись нагодою, хочу ще раз подякувати всім тим, хто мене підтримав. Я вірю, що лише разом ми переможемо. Разом подолаємо всі труднощі і біди. Будьмо разом!
Розмовляв Кость БОНДАРЕНКО
|
|
