Півріччя Віктора Ющенка
Кость БОНДАРЕНКО
Продовження. Початок – стор. 1
Вороги
Майже класичною стала теза про те, що Ющенко бореться з олігархами. І це дійсно так. Із двох причин. По-перше, олігархи заважають економічним реформам – їм просто не потрібні економічні реформи. По-друге, інтереси Ющенка “завдяки” Юлії Тимошенко наштовхнулися на інтереси Олександра Волкова та тандему Григорій Суркіс-Віктор Медведчук.
З Медведчуком у Ющенка давно були негаразди у стосунках. Ще минулого року Віктор Володимирович вимагав не лише відставки Віктора Андрійовича з поста Голови Нацбанку, а й притягнення його до кримінальної відповідальності. Тоді на допомогу Ющенкові прийшов Олександр Волков, який нейтралізував Медведчука. Спільна нелюбов до Суркіса і Медведчука об’єднала в уряді Віктора Ющенка та Юлію Тимошенко. Так, на противагу олігархічному тандему з’являється антиолігархічний тандем.
Однак Юлія Тимошенко переступила межу і майже одразу ж після свого призначення вдарила по структурах Олександра Волкова (мається на увазі розголос сенсаційної новини – ми маємо потужний борг перед Росією). Олександр Волков спробував захистити свого однопартійця й близького співробітника Ігоря Бакая, але Віктор Ющенко був непохитним. “Холодна війна” протривала до березня, Бакай написав заяву про звільнення.
Останнім часом до середовища опонентів Віктора Ющенка долучився ще й Секретар Ради національної безпеки і оборони України Євген Марчук, який одночасно намагається лобіювати інтереси Росії та клану “Медведчук-Суркіс”. Останні доповідні і заяви Марчука витримані у руслі опонування Ющенкові і Тимошенко.
Прорахунки
Уряд за півроку своєї діяльності зробив чимало прорахунків. Іноді вони диктувалися безвихіддю ситуації. Іноді – просто тиском на уряд згори, з президентського оточення. Отже, спробуємо розглянути ці прорахунки.
Прорахунок перший. Визнання українських боргів за спожитий російський газ ($2,233 млрд.) було нічим іншим, як помстою Юлії Тимошенко Ігореві Бакаю за те, що 1998 року він майже повністю усунув її з газового ринку. Але на фоні наявного 16-мільярдного боргу зайві два мільярди можуть стати просто згубними для України.
Прорахунок другий. Дозвіл на активну бізнесову діяльність в Україні структур ЛУКОЙЛу. Наразі Уряд Ющенка фактично передав у розпорядження корпорації та її генерального директора Вагіта Алекперова калуський хімкомбінат “Оріана” та Одеський нафтопереробний завод.
Прорахунок третій. Повернення на український ринок газу російської компанії “Ітера Холдинг”. З осені має запрацювати спільне підприємство НАК “Нафтогаз України” та міжнародної компанії “Ітера”. Як наслідок під контроль цієї структури потрапить весь український газовий ринок.
Є й інші нюанси. У своїй промові під час обрання на пост Прем’єр-міністра Віктор Ющенко запропонував для втілення дві програми – 100 днів і 1000 днів. Сто днів давно минули, а про втілення цієї програми ніхто не прозвітувався. 1000 днів тривають, але ніхто не знає, чи втілюється ця програма на практиці.
Проте в цього уряду є чимало здобутків.
Здобутки
По-перше, уряд Ющенка запропонував і вчасно прийняв Державний бюджет України на 2000 рік. Розробкою бюджету керувала Юлія Тимошенко. Чимало доклався до його творення Ігор Мітюков. В результаті маємо бездефіцитний бюджет. За словами І.Мітюкова, “особлива увага приділялася тому, щоб дати максимально правдивий бюджет, збалансувати прибутки і видатки, навести елементарний лад у витрачанні бюджетних коштів”. Щоправда, бюджет виявився настільки урізаним, що окремі державні структури просто завили. Можливо, з цього і варто починати “шокову терапію”?
По-друге, проведення аграрної реформи на селі. Свого часу прогнозувалося, що коли Ющенко насправді спробує реорганізувати колгоспи, його проклянуть навіть односельчани на Сумщині. Виявилося, що смерть колгоспної системи була спокійною і тихою.
По-третє, піднесення авторитету України на міжнародному рівні. Уряду Ющенка вдалося уникнути дефолту. Більше того – “під Ющенка” погодилися виділити нові кредити. Сполучені Штати і Міжнародний валютний фонд повірили Ющенкові. Ющенко в очах Заходу і надалі залишився символом реформ.
По-четверте, Ющенко став прихильником продовження будівництва нафтопроводу “Одеса – Броди” – магістралі, яка значною мірою вирішить питання енергетичної незалежності України. 3 квітня він доручив підготувати звіт про стан будівництва нафтопроводу. Перебуваючи з візитом у Варшаві, добився підтримки проекту польською стороною. Також призначив розпорядника коштів, що виділяють на будівництво нафтотерміналу “Південний”, ДПМНП “Дружба”.
Як бачимо, уряд має чимало здобутків, чимало позитивів. Так само є чимало прорахунків, упущень. Але однозначним є те, що довкола Уряду існує стійкий міф, якого не здатні розвінчати ні “Киевские ведомости”, ні Суркіс, ні Медведчук, ні міжнародні аудиторські перевірки, ні заяви комісії Віктора Суслова. Україні потрібно в щось вірити. Вона повірила в феномен Ющенка.
|
|
