Треба зробити вибір
ЕЛЕКЦІЯ
Ігор МЕЛЬНИК
У неділю чверть громади Львова має право піти на виборчі дільниці та обрати свого депутата Верховної Ради України. Решта мешканців Королівського столичного міста уважно стежитиме за перебігом цієї акції, а особливо за її результатами. Бо ж не завжди видається така нагода – моделювати перебіг наступних парламентських виборів.
Усі добре розуміють, що ці вибори – це не референдум і навіть не минулорічні президентські перегони, результат яких можна було з великою ймовірністю спрогнозувати і навіть дозволити собі проголосувати у першому турі за Марчука чи Костенка, знаючи, що “виграє кожен”. У другому турі можна було спокійно голосувати проти всіх, будучи певним, що комуністи не пройдуть.
Зараз ніхто не береться прогнозувати вислід виборів 25 червня. Не лише тому, що законодавство забороняє оприлюднювати такі відомості. Просто ситуація настільки неоднозначна, що можливі кілька варіантів.
З достатньою певністю можна передбачити лише одне – депутат від Галицького округу напевне увійде до “більшості” в українському парламенті. Хіба що результати довиборів в усіх десяти округах України настільки змінять міжфракційну ситуацію, що не буде куди входити – більшість розпадеться. Тоді очевидно, що Верховна Рада ІІІ скликання просто перестане існувати і ми матимемо нові вибори.
Американцям простіше, щороку у перший вівторок листопада вони когось обирають, як не президента, то сенатора, губернатора, мера, шерифа чи шкільного інспектора. З року в рік, ось вже понад двісті років. Звичайно, не всі ходять на вибори. Декому просто ліньки, а декому не хочеться порушувати своє право на свободу пересування та зареєструватись на виборчій дільниці. Але ті, хто вважають себе громадянами США, членами громади міста, округу, штату, платять податки, повинні мати вплив на вибір тих, хто тими податками послуговується. Рацію має той, хто прийшов та проголосував, навіть, якщо його кандидат програв. Бо переможець повинен враховувати думку не лише тих, хто віддав свої голоси за нього, а, може, навіть більше тих, хто голосував проти, щоб наступного разу вони голосували за нього.
Звичайно приємно провести гарну літню неділю на березі озера, чи серед лісу, посидіти в колі друзів за гальбою пива, чи просто відпочити після робочого тижня у себе в хаті. Але приємніше відчуття виконаного обов’язку громадянина, відчуття, що це Ваша країна і Ваш голос тут важить. Зрозуміло, робити вибір – справа нелегка – якщо це вибір свідомий, зважений, зроблений під впливом роздумів, а не емоцій. “Поступ” не збирається нав’язати цей вибір – але вважає своїм обов’язком дати інформацію для таких роздумів. Ми, зрозуміло, маємо свої преференції, і уважний читач їх зауважить - але попри це ми старалися не вийти за межі об’єктивності.
Мусимо вибирати. Бо якщо не ми – за нас зроблять це інші, а нам залишиться лише нарікати. На себе.
|
|
