|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
|
|||||||
|
| ||||||||
УТОЧНЕННЯ
У “Поступі” (ч. 103 за 16.06.2000) з технічних причин вкралися прикрі помилки. На сторінці 11 заголовок матеріалу слід читати як “Тверді мелодії”. Крім того, четвертий абзац третьої колонки цього ж матеріалу слід читати: "...За ці роки практично я вивчив географію, переконався, що Союз не тільки широкий, але на тисячу кілометрів довгий. Чув віддих Ледовитого океану і гарячих степів Казахстану, мився на Лонського і полоскали хвилі Охотського моря, бродив по тундрі, плавав на ріках і мостив дороги в тайзі. Якщо зупинитися на цифрах, то лиш півроку я їхав. Якщо зложити усі кілометри, то можна опоясати земну кулю. Бачив десятки міст і тисячі людей. За ці часи бачив неозорі простори, де дикі звірі гуляють неначе вітри. І на тих просторах для мене нема місця. Мене водять наче одного з екземплярів зоопарку або драпіжного". Початок слів С. Караванського – "Якби світське суспільство наділяло своїх лицарів духу титулом святих...” і далі за текстом; закінчення слів А. Радигіна: “Я вірю, що настануть часи, коли при його імені будуть вставати з місць і стояти мовчки й урочисто, як встають американці при імені Вашингтона, мадяри – при імені Кошута, євреї – при імені Герцля”. Просимо вибачення в усіх читачів “Поступу”. |
|
|